Павло Коваль розповів про важливість стратегування в українському АПК у рамках вступу до ЄС

Які проблеми довелося долати нашим господарникам в аграрному секторі минулого року? Як бізнес справлявся із викликами в умовах війни? - Про це слухачам Українського радіо розповіли експерти та представники уряду.

Україна повністю забезпечила себе продовольством на 2023 рік. Про це сказав Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль на засіданні уряду наприкінці року, що минув.

Урядовець розповів про взаємодію із бізнесом: "Бізнес у свою чергу продемонстрував неймовірну адаптивність, патріотизм і соціальну відповідальність. Тисячі підприємств працюють на армію та виконують найважливіші завдання для країни в різних сферах".

Денис Шмигаль також згадав про збитки в аграрному секторі та надану допомогу за 2022 рік.

Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль тим часом зазначає, що на аграрному фронті в Україні може статися масове банкрутство фермерів, і це може спричинити дефіцит продовольства. Такі прогнози цілком реальні, якщо держава найближчим часом не підтримає агровиробників.

І йдеться не лише про агрогосподарства, які зазнали окупації ворогом, а й ті, які намагаються досі утримувати аграрний фронт упродовж непростих воєнних місяців. 

Ми поки що можемо говорити, що ми вистояли всупереч всьому, самоорганізувалися на місцях.

Але результати 2022 року покажуть скільки аграріїв збанкрутує не лише, тому що їх розбомбили фізично, а, тому що економічна спроможність не мала можливості відтворюватися.

І це дуже складна комплексна проблема, яка буде проявлятися ще можливо декілька років в Україні після цього, як ми навіть переможемо.

"За результатами грудня у звільненій Сумській області земля є чи не найдешевшою по Україні.

Найдорожче коштує гектар землі у західних областях, як от в Івано-Франківській області, в якій сільськогосподарської землі практично немає, але вона близько до західних кордонів. От ті, хто намагаються зберегти гроші - туди намагається зараз вкладати.

Те саме буде проявлятися і на Чернігівщині, Харківщині, а це - величезні області по території і, зверніть увагу, це дуже перспективні області за кількістю опадів. За останні 7 років валове виробництво зерна у Харківській, Сумській, Чернігівській областях зростало, тому що кліматичні зміни дають свої певні переваги, і це потрібно буде розуміти, і це потребує аналізу та формулювання стратегічних цілей.

У мене все зводиться до одного питання, друзі, хто це буде робити?

Ми розуміємо структуру після реформування Кабміну і після реформування аграрного Міністерства та його об'єднання?

Ці питання стратегування в ЄС, куди ми йдемо, всі ці процедури, правила та підходи - регламентовані. Це там у вигляді законів чітко визначено: як формується CAP ЄС, як формується стратегія, що таке комплексний стратегічний план кожної країни-члена ЄС, як звітують за результатами виконання і як оцінювати ефективність політики.

А у нас цієї політики нема - от в чому проблема", - зазначив Павло Коваль.

Один із викликів сьогодення для України, вважає Павло Коваль, реформування уряду, де як варіант Міністерство аграрної політики та продовольства змінить свій статус і буде знову об'єднане з іншими держструктурами.

У нас аграрна галузь мала чи не одну з найбільших часток ефективних підприємств порівняно з іншими галузями.

Експерт зазначив, що зазвичай було 80-85% рентабельних підприємств в АПК. Таких галузей всього було 3-4 на всю економіку країни. А що буде за результатами 2022 року - ми ще подивимось.

Тому цей досвід - бути бізнесом, а не сільським господарством у сільських територіях, які постійно на дотаціях - це зовсім інша практика.

"От мені здається, що навколо цього також буде дискусія, але вчені й експерти в ЄС уже говорять, що змінять принципи, і там будуть різні критерії та бар'єри (у тому числі для нас), наприклад: екологічність, озеленення технологій, вплив на навколишнє середовище, прослідковуваність і таке інше.

Багато наших аграріїв не зможуть цього дотримуватись у найближчі роки. Й ось це стане критеріями, кому допомагати.

До речі, ряд фермерів ЄС також уже від цього зазнає певних змін, але в них політика вибудувана таким чином, що заплановані фінансові ресурси все одно з села нікуди не йдуть.

Якщо Єврокомісія в рамках CAP ЄС запланувала певну суму коштів, то вони під різними програмами там будуть освоюватись, кошти не перерозподіляється на інші галузі.

Ось ці принципи будуть витримані і після вступу України, з таким планом, щоб концентрувати ці фінансові можливості для підтримки.

Нам просто це потрібно зрозуміти та правильно вести дискусію.

Тож давайте ми будемо про це говорити. І нам потрібні відкриті майданчики для дискусії всередині України, щоб визначити з яким одним меседжем ми їдемо дискутувати стосовно аграрної політики в Європейський Союз.

Де ці майданчики? Нова аграрна політика, яка розроблена - до неї багато критики, у тому числі в ЄС. Я говорю не лише про громадськість в Україні.

Тому ці питання є, і вони, в принципі, знову ж таки зводяться до того, де та точка створення стратегування. Хто буде розгортати ці дискусії, хто буде робити бюрократичну роботу, хто організує комунікаційну стратегію щодо вступу країни в ЄС в аграрних питаннях? - Це все буде одне з ключових питань" - підсумував генеральний директор УАК Павло Коваль.

ІЦ УАК за матеріалами Українського радіо