Генеральний директор УАК Павло Коваль почав з приємної новини: аграрії півдня вже почали збирати врожай 2022, зокрема - озимий ячмінь. Збиральна кампанія почалась у частинах Херсонської, Одеської, Миколаївської та Запорізької областей..
Щодо питань логістики, то український агробізнес став питанням №1 на багатьох міжнародних майданчиках. Дійсно існує небезпека міжнародній продовольчій безпеці.
Також це впливає на зростання цін на продукти харчування в більшості країнах, навіть розвинутих. Можна спостерігати, як громадяни США, Великої Британії, Бельгії та Іспанії занепокоєні зростанням цін на продовольчі товари.
Тому нам потрібна найскоріша перемога для врегулювання продовольчих проблем, а для цього Україні потрібна зброя.
Але це також не означає, що одразу після закінчення війни експорт продовольства та економіка в цілому відновляться. Адже потрібно буде провести розмінування, відновити знищену та пошкоджену інфраструктуру, налагодити операційні процеси. Також питання полягає у страховці та її вартості.
Перехідні залишки зараз складають понад 20 млн т. Тут криється 2 проблеми:
Враховуючи, що частина елеваторів знищена чи знаходяться під тимчасовою окупацією, то приблизно половина потужностей вже зайнята тогорічним врожаєм.
Щодо експорту, то ген. директор УАК зауважив, що не дуже коректно говорити тільки про 2 експортні шляхи. Наразі діє більше десятка залізничних переходів, працюють 3 дунайські порти, відбуваються автоперевезення. Продовольство вивозиться через кордони всіх західних країн. Але, звісно, по обсягах перевезень зерна Польща та Румунія лідирують.
Але при цьому є певні складнощі: різні транспортні системи та різна ритмічність і пристосованість до перевезень зерна. Звісно, процедури потрохи пришвидшуються та взаємна комунікація України з країнами ЄС покращується, але все одно - малоймовірно вивезти через всі ці шляхи більше, ніж 2,5 млн т в місяць, зауважив Павло Васильович.
Також генеральний директор Української аграрної конфедерації нагадав, що, в цілому, загрози голоду в Україні немає. Також він попросив колег обдумувати свої слова та не нагнітати ситуацію заявами щодо нестачі цукру, солі, гречки тощо.
"Щодо дефіциту кавунів, то у воєнний час, можна якось обійтись і без них. Головне, що будемо з хлібом, картоплею, яйцями та м'ясом", - підкреслив Павло Коваль.
Щодо цін, то звісно вони будуть зростати. І якби РФія не намагалась перекладати вину у подорожчанні ресурсів на західні країни, провина у глобальній економічній кризі лежить тільки на ній.
Якщо не брати до уваги фактор руйнувань об'єктів, ціни на продукти будуть зростати в першу чергу із-за подорожчання енергоресурсів, зокрема пального та від здорожчення логістики.
"Це не буде легко та дуже швидко, нам треба бути готовими до цього. Тож, кожному з нас треба залишатися на своїх місцях і наближати перемогу", - підсумував Павло Коваль.
(Ілюстрація - The Washington Post - Weaponizing wheat (перекл. Пшениця - як зброя))
ІЦ УАК за матеріалами телемарафону на телеканалі "КИЇВ"