Обмеження експорту української агропродукції протирічить Угоді про асоціацію - німецькі експерти

Протекціоністські заходи низки європейських країн щодо транспортування української агропродукції вдарили як по Україні, так і по міжнародній продовольчій безпеці.

Такого висновку дійшли експерти Німецької економічної групи, яка консультує український уряд.

«Надійний сухопутний транзитний коридор без перешкод є вирішальним не тільки для України, але й для міжнародної продовольчої безпеки. Нарешті, це політичне питання продовжуватиме відігравати важливу роль у процесі вступу України в ЄС», - зазначається в аналітичній записці.

Експерти нагадують, що у квітні цього року український агропродовольчий експорт отримав серйозний удар: Польща, Угорщина, Словаччина та Болгарія заборонили ввезення з України зернових, олійних культур та багатьох інших продуктів харчування до кінця червня. Крім того, Польща заборонила транзит.

«Односторонні та раптові рішення щодо заборони імпорту та транзиту не узгоджуються з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС та нормами спільного ринку ЄС і СОТ», - підкреслюють експерти.

Важливо, що ЄС ввів заборони не лише на пшеницю та кукурудзу, на які діють тарифні квоти (TRQ) згідно з Угодою про асоціацію. Але цей захід також стосується насіння ріпаку та соняшнику, які вже багато років користуються безмитними режимами з ЄС.

Після двох тижнів консультацій Європейська комісія оголосила про заміну цих односторонніх заборон винятковими тимчасовими (до 5 червня) превентивними заходами ЄС, які забороняють імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику до п’яти держав-членів ЄС, включаючи Румунію, але не транзит.

Заборона ЄС охоплює 0,4 млрд доларів місячного експорту України (близько третини загального експорту цієї продукції Україною), у квітні український агропродовольчий експорт до чотирьох країн, які ввели заборони, впав на 68% - до 0,1 млрд доларів.

Переорієнтація України на інші країни призвела до нових затримок і додаткових витрат, йдеться у висновках, зауважують експерти.

Втім, рішення ЄС не вирішило торговельної невизначеності. Країни вже закликали розширити обсяг і тривалість обмежень, тоді як інші країни-члени ЄС висловлюють стурбованість щодо наслідків для вільної торгівлі товарами на внутрішньому ринку ЄС.

21 квітня транзит через Польщу був відновлений. Однак були висунуті додаткові вимоги, зокрема конвої та GPS-трекери. Українські експортери повідомили про триваючі затримки транзиту та великі черги на кордоні. Крім того, експорт, який потребував перевантаження чи очікування в портах, залишався складним.

Нагадаємо, приводом для заборони стали протести фермерів і необхідність запобігти збоям на ринку та збитку виробникам, які страждають від низьких цін на тлі активізації експорту зерна з України в рамках Ініціативи ЄС щодо автономних торговельних заходів та «шляхів солідарності».

Дійсно, фізичні обсяги українського імпорту в ЄС подвоїлися з 7,9 млн тонн у 2021 році до 16,0 млн тонн у 2022 році. Одна третина додаткового імпорту припадає на п’ять сусідніх країн, при цьому Польща імпортувала додатково 2,4 млн тонн у 2022 році порівняно з 2021 роком, за нею йде Румунія та Угорщина (по +1,3 млн т).

«Однак вплив цього припливу зерна на ринки сусідніх країн неочевидний», - стверджують економісти. Ринкові ціни на зерно впали у перші місяці 2023 року порівняно з піком навесні 2022 року, але так і залишилися значно вищими за довоєнний рівень.

Для України рішення ЄС, мабуть, «найкраще з гірших», - зауважують експерти. Найкраще було б не мати заборони, але поточна угода зберігає доступ до більшості ринків ЄС та інших країн через транзит. І, формально, рішення тимчасове. З іншого боку, це рішення потребує суттєвої короткострокової переорієнтації, що означає додаткові втрати на додаток до тих, які понесли експортери через заборони, зазначається у висновках.

Німецька економічна група фінансується Федеральним міністерством економіки та боротьби з кліматом.

Нагадаємо, понад 10 країн ЄС закликають ЄК пояснити призупинення імпорту українського зерна для п'яти країн союзу.

На момент написання статті, видання Politico зазначило, що заяву підписали міністри сільського господарства 12 країн.

Однак зі слів Миколи Сольського стало відомо, що звернення до Єврокомісії підписало 14 країн, зокрема й Іспанія.

Речниця Єврокомісії цього тижня повідомила, що невдовзі ЄК надасть відповідь на цей лист.

ІЦ УАК за матеріалами Укрінформ