Не потрапити в оману. Як фальсифікують продукти?

З по­чат­ку ро­ку Держ­прод­спо­жив­служ­ба ви­лу­чи­ла більш як 31 тон­ну не­якіс­них чи під­робле­них про­дук­тів. Най­час­ті­ше на при­лав­ки рин­ків та ма­га­зи­нів пот­рапляє фаль­си­фі­ко­ва­на мо­лоч­ка. Ук­ра­їн­ці пла­тять чи­ма­лі гро­ші, а от­ри­му­ють не­якіс­ний про­дукт. Як фаль­си­фі­ку­ють про­дук­ти в Ук­ра­їні і як не пот­ра­пи­ти на га­чок не­доб­ро­со­віс­них ви­роб­ни­ків, діз­нався Центр гро­мадсь­ко­го мо­ні­то­рин­гу та кон­тро­лю.

Що таке фальсифікат?

За ін­форма­ці­єю Держ­прод­спо­жив­служ­би, фаль­си­фі­ко­ва­ні про­дук­ти — це ті, у яких склад, влас­ти­вос­ті та ха­рак­те­рис­ти­ки спе­ці­аль­но змі­не­ні на гір­ші. Зов­ні і на смак про­дук­ція схо­жа на справ­жню, але не має пов­но­цін­них біл­ків, жи­рів та ві­та­мі­нів. При цьому на упа­ков­ці вка­за­на не­пов­на або не­дос­то­вір­на ін­форма­ція про то­вар.

Ек­спер­ти виз­на­ча­ють 5 різ­но­ви­дів фаль­си­фі­ка­цій, які тіс­но пов’яза­ні між со­бою, — асор­ти­мен­тну, якіс­ну, кіль­кіс­ну, ін­форма­цій­ну та вар­тісну. У ра­зі асор­ти­мен­тної фаль­си­фі­ка­ції пов­ністю чи час­тко­во за­мі­ню­ють про­дукт на схо­жий. Нап­риклад, вер­шко­ве мас­ло — на мар­га­рин, ви­щий сорт бо­рош­на — на пер­ший, пер­сик у йогур­ті — на яб­лу­ко, лі­со­ві го­рі­хи — на во­лось­кі то­що.

Внас­лі­док якіс­ної фаль­си­фі­ка­ції про­дук­ція зав­жди стає гір­шою. Прик­ла­дом є ви­ко­рис­тання шо­ко­лад­ної гла­зу­рі за­мість ка­као-мас­ла у кон­ди­терсь­ких ви­ро­бах, рос­линні жи­ри за­мість вер­шків у мо­ро­зи­ві, соя, шпиг і су­хо­жил­ля у ков­ба­сах то­що.

Що­до кіль­кіс­ної фаль­си­фі­ка­ції, то во­на пе­ред­ба­чає сві­до­ме об­ва­жу­ван­ня чи об­мір по­куп­ця. За да­ни­ми Держ­прод­спо­жив­служ­би, най­більше об­ма­ню­ють спо­жи­ва­чів про­дав­ці ка­ву­нів. Для цього ви­ко­рис­то­ву­ють­ся під­пи­ля­ні чи нес­тандар­тні ги­рі, ва­га яких знач­но мен­ша (750 г чи на­віть 555 г за­мість 1 кг).

Ін­форма­цій­на фаль­си­фі­ка­ція — це не­точ­на або вик­ривле­на ін­форма­ція для по­куп­ця. Заз­ви­чай во­на йде в па­рі із ін­ши­ми ви­да­ми фаль­си­фі­ка­цій. Од­нак бу­ває так, що про­дукт сво­єю упа­ков­кою імі­тує ін­ший якіс­ний то­вар і та­ким чи­ном об­ма­нює спо­жи­ва­чів.

За сло­вам фа­хів­ців, най­час­ті­шим ви­дом фаль­си­фі­ка­ції є вар­тісна. Лю­ди ку­пу­ють де­ше­ві хар­чі за ці­ною до­ро­гих або ж пла­тять біль­ше за мен­ший об­сяг. Цей вид не­від’єм­ний від усіх заз­на­че­них ви­ще фаль­си­фі­ка­цій.

Найпопулярніші фальсифікати

Від по­чат­ку ро­ку ін­спек­то­ри Держ­прод­спо­жив­служ­би ви­лу­чи­ли по­над 31 тон­ну про­до­воль­чих про­дук­тів, які бу­ли фаль­си­фі­ко­ва­ні у той чи ін­ший спо­сіб. За да­ни­ми ві­домс­тва, най­час­ті­ше під­робля­ють мо­ло­ко та мо­лоч­ні про­дук­ти, ри­бу, м’ясо пти­ці, м’ясо та м’ясоп­ро­дук­ти.

У мо­лоч­но­му ви­роб­ниц­тві лі­де­ром під­ро­бок, як і ра­ні­ше, є вер­шко­ве мас­ло. Як по­ві­до­ми­ли у Держ­прод­спо­жив­служ­бі, най­по­ши­ре­ні­ші по­ру­шен­ня — на­яв­ність жи­рів не­мо­лоч­но­го по­ход­ження та не­від­по­від­ність мар­ку­ван­ня.

За ре­зуль­та­та­ми дос­ліджень, які ві­домс­тво про­во­дить спіль­но із гро­мадсь­кою ор­га­ні­за­ці­єю «Стоп Фаль­си­фі­кат», 62 % мас­ла на рин­ку є під­робле­ним. Се­ред по­руш­ни­ків та­кі ви­роб­ни­ки, як ВАТ «Тур­ківсь­кий мас­ло­за­вод», ТМ «То­ма­ків­ка», ТзОВ «Те­рен Про», ТМ «Pastoral», ТОВ «Еней», ТОВ «Іва-Арт» («Во­ло­годсь­ке»), ТОВ Фір­ма «Ап­рель» («Сло­бо­жан­ка»).

— Про­дук­ти хар­чу­ван­ня, які ку­пу­ють ук­ра­їнсь­кі спо­жи­ва­чі, ма­ють бу­ти без­печни­ми та від­по­ві­да­ти всім за­ко­но­дав­чим нор­мам та ви­мо­гам. Ми ма­ємо за­хис­ти­ти спо­жи­ва­чів. Ро­бо­та в цьому нап­рямку тіль­ки по­си­лю­ва­ти­меть­ся, — пе­ре­ко­на­на го­ло­ва Держ­прод­спо­жив­служ­би Вла­дис­ла­ва Ма­га­лець­ка.

Ок­рім ви­лу­чен­ня фаль­си­фі­ко­ва­них про­дук­тів, ві­домс­тво ош­тра­фу­ва­ло ви­роб­ни­ків під­робле­ної мо­лоч­ки, м’яса та ін­ших хар­чів на су­му 1,6 млн грн. У 11 ви­пад­ках спра­ви про фаль­си­фі­ка­цію пе­ре­да­ли до пра­во­охо­рон­них ор­га­нів.

Як розпізнати підробку?

За сло­ва­ми фа­хів­ців, ви­яви­ти фаль­си­фі­кат без ла­бо­ра­тор­них ана­лі­зів май­же не­мож­ли­во. Так, спо­жи­вач не змо­же від­різни­ти за за­па­хом чи сма­ком під­робле­ну ка­ву від справжньої. То­му най­пер­ше ек­спер­ти ра­дять звер­та­ти ува­гу на ети­кет­ки й оми­на­ти про­дук­цію тих ви­роб­ни­ків, які бу­ли по­мі­че­ні у фаль­си­фі­ка­ці­ях. Ін­форма­цію про не­доб­ро­со­віс­них під­при­єм­ців час­то мож­на по­чу­ти в но­ви­нах чи знай­ти в ін­терне­ті.

По-дру­ге, фа­хів­ці зак­ли­ка­ють ку­пу­ва­ти то­вар у ве­ли­ких ма­га­зи­нах, уни­ка­ючи ви­пад­ко­вих про­дав­ців.

— Су­пер­марке­ти по­міт­ні­ші, їх лег­ше «зло­ви­ти» і ош­тра­фу­ва­ти. То­му ве­ли­ка час­ти­на фаль­си­фі­ка­ту все ж про­да­єть­ся че­рез яр­марки, ба­за­ри, дріб­но­оп­то­ві рин­ки. Ко­ли ви ку­пу­єте щось там, то ри­зи­ку­єте на­ба­га­то біль­ше, ніж як­що ку­пи­те мас­ло в зви­чай­но­му су­пер­марке­ті, — ствер­джує пре­зи­дент На­уко­во-дос­лідно­го цен­тру не­за­леж­них спо­жив­чих ек­спер­тиз «Тест» Ва­лен­тин Без­ру­кий.

Що­до ці­ни на то­вар, то во­на не зав­жди є по­каз­ни­ком під­робки. З од­но­го бо­ку, оче­вид­но, що низь­ка ці­на сиг­на­лі­зує про склад­ни­ки не­ви­со­кої якос­ті. Стар­ша ек­спертка про­ек­ту ЄС Вдос­ко­на­лен­ня сис­те­ми кон­тро­лю без­печнос­ті хар­чо­вих про­дук­тів в Ук­ра­їні Яна До­бі­довсь­ка на­го­ло­шує: «Ми ма­ємо ро­зу­мі­ти, що справ­жнє вер­шко­ве мас­ло за­раз не мо­же кош­ту­ва­ти 20–25 гри­вень».

З ін­шо­го бо­ку, ви­со­ка ці­на не є га­ран­ті­єю від­мінної якос­ті. За сло­ва­ми фа­хів­ців, у ба­гатьох ви­пад­ках фаль­си­фі­кат кош­тує стіль­ки ж, як і справ­жній про­дукт.

У ра­зі ви­яв­лення під­робки ек­спер­ти ра­дять звер­та­тись до Держ­прод­спо­жив­служ­би. Най­зруч­ні­ше це мож­на зро­би­ти за до­по­мо­гою чат-бо­ту @derzhspozhivsluzhba_bot в Telegram. Від­по­від­но до ук­ра­їнсь­ко­го за­ко­но­давс­тва, гро­ма­дя­ни ма­ють пра­во на від­шко­ду­ван­ня збит­ків, зав­да­них фаль­си­фі­ко­ва­ни­ми то­ва­ра­ми.

ІЦ УАК за матеріалами denzadnem