На даний час особливу увагу необхідно сконцентрувати на підготовці та проведенні азотного підживлення - НААН

У другій декаді лютого спостерігалася нестійка погода, яка змінювалася у температурному режимі повітря від мінусових показників до плюсових.

Середньодобові температури повітря становили від 1,7 0С до 6,1 0С морозу, що на 2,8-8,0 0С вище норми. Максимальна температура підвищувалася до 3,6-6,0 0С тепла, а мінімальна опускалася до 10-16 0С морозу.

Незначні опади у вигляді дощу, мокрого снігу та снігу на територіях країни відмічалися локально. Сніговий покрив на початку лютого залягав майже на всій території країни, а з підвищенням температури повітря до плюсових значень і в результаті дощу, який пройшов нещодавно, він розтав.

На даний час посіви озимих зернових культур перебувають у стані зимового спокою. Ситуація, яка складається на полях на даний час, потребує ретельної оцінки їх стану. Нестійкі, контрастні погодні умови, чергування плюсових та мінусових температур, які спостерігаємо під час перезимівлі, призводять до певних негативних явищ: кількаразове утворення на талому ґрунті снігового покриву та його сходження, сильне перезволоження ґрунту, місцями ‒ затоплення посівів. Вони є основними ризиками для озимих зернових, які будуть впливати на їхню продуктивність.

За даними Укргідрометеоцентру станом на 10 лютого з початку зими погодні умови для перезимівлі озимих культур в Україні у цілому складалися задовільно, що підтверджено результатами відрощування зразків зимуючих культур, взятих метеостанціями з полів 25 січня 2023 року. На посівах пшениці озимої за узагальненням результатів відрощування в окремих районах Сумської (20 % зразків), Харківської (44 %) та Чернігівської (17 %) областей виявлено незначну зрідженість посівів - не більше 10 % загиблих рослин, що в межах природної зрідженості. Зрідженість (11-20 % загиблих рослин) відмічено у ряді 5 % зразків у Сумській області. Зрідженість (21- 30 % загиблих рослин) відмічено у 20 % зразків у Черкаській області. у Чернігівській області у жита озимого відмічено зрідженість від 11 до 20 % у 13 % зразків. В основному це слаборозвинені з осені рослини, які увійшли у зиму у фазах «3-й листок» та «сходи». В окремих районах Чернігівської області у ріпаку озимого у 13 % зразків виявлено підвищену зрідженість (21-30 % загиблих рослин). У ячменю озимого зрідженості не виявлено.

Наближається наступний загальноприйнятий термін відбору монолітів для визначення життєздатності озимих культур – 23 лютого. При визначенні життєздатності озимих культур особливу увагу необхідно звернути на стан конусів наростання та кореневої системи, температурний режим на глибині залягання вузлів кущіння, появу і поширення хвороб. За цими показниками посіви розділяють на добрі, задовільні, слабкі та зріджені. Від стану озимих культур буде залежати стратегія проведення агрозаходів у подальшому ранньовесняному догляді за посівами, основними з яких є пересівання та підсівання зріджених посівів, ранньовесняне підживлення, застосування засобів захисту рослин, стимуляторів росту.

На даний час особливу увагу необхідно сконцентрувати на підготовці та проведенні азотного підживлення. Доза азотних добрив у весняне підживлення визначається багатьма чинниками (попередник, стан посівів, рівень основного удобрення) і запасами мінерального азоту у ґрунті. У першу чергу потрібно провести підживлення зріджених та недостатньо розвинених посівів, де орієнтовна доза азотних добрив у діючій речовині на час відновлення весняної вегетації повинна становити 60-70 кг/га, на посівах у задовільному стані – 50-60 кг/га, у доброму – 20-30 кг/га. На добре розкущених посівах озимих (і перш за все жита озимого) за умови їх доброї перезимівлі, перше підживлення рослин у ранньовесняний період можливо перенести на період через 8-10 днів після відновлення весняної вегетації. Проте слід зауважити, що це загальноприйняті, перевірені наукою та багаторічним виробничим досвідом дози азотних добрив для підживлення посівів озимих зернових культур залежно від їхнього стану після перезимівлі. В умовах цього року виробничники, у більшій мірі, мають самостійно прийняти рішення щодо підживлення озимих культур на кожному полі, керуючись перш за все наявністю певного виду добрив, їх кількістю і необхідністю розподілу між озимими та ярими культурами, стану посівів та з огляду на мінімізацію проходів техніки по полю задля економії пального, оскільки цьогорічна ситуація на ринку добрив потребує оптимізації системи удобрення рослин та підвищення її ефективності.

Для підживлення озимих культур застосовують аміачну, вапняно-аміачну селітру, КАС, сульфат амонію тощо.

Разом з тим, необхідно пам’ятати також про непродуктивні втрати азоту для різних видів добрив: карбамід – 4-45 %, сульфат амонію – 24-27 %, селітра аміачна – 18-20 %, селітра кальцієва – 10-12 %, КАС – 3-5 %.

За даними Мінагрополітики станом на 16 лютого вже завершується збирання пізніх сільськогосподарських культур, яке проведено на площі 11,2 млн га (98 %) за врожайності 48,0 ц/га, намолочено 53,9 млн тонн зерна.

Завершується збирання зернової кукурудзи, вже зібрано 4,0 млн га, або 94 % від запланованих площ, намолочено 26,5 млн тонн насіння, за врожайності 66,9 ц/га.

ІЦ УАК за матеріалами Мінагрополітики