Ґрунт і війна: токсичний спадок для житниці України

Коли в листопаді Україна звільнила Херсон, фермер Андрій Повод повернувся й побачив, що його с.-г. господарство зруйноване. Два трактори зникли, велика частина пшениці зникла, а всі 11 будівель, які використовувалися для зберігання врожаю та техніки, були розбомблені та спалені.

Ферма зазнала руйнувань внаслідок російських обстрілів і нерозірваних боєприпасів, якими вкриті поля, але це лише та помітна людському оку вершина айсберга від загальної шкоди, яку було завдано славнозвісним родючим ґрунтам України після року війни, що виправити буде чи не найважче.

Вчені, досліджуючи зразки ґрунту, взяті у відвойованій Харківській області на північному сході України, виявили, що високі концентрації токсинів, таких як ртуть і миш’як з боєприпасів і палива, забруднюють землю.

Використовуючи зразки та супутникові знімки, науковці Українського інституту ґрунтознавства та агрохімії підрахували, що війна призвела до деградації щонайменше 10,5 мільйонів гектарів сільськогосподарських угідь по всій Україні, згідно з дослідженням, наданим Reuters.

Це чверть від усіх сільськогосподарських угідь, включаючи території, які все ще окуповані російськими військами, України, яку називають житницею Європи.

«Для нашого регіону це дуже велика проблема. Цей хороший ґрунт, ми не можемо його відновити», — сказав 27-річний Повод, гуляючи навколо своєї ферми біля Білозерки на південному сході України, що приблизно в 10 км від річки Дніпро і лінії фронту.

Два десятки експертів, які спілкувалися з Reuters, включно з ґрунтознавцями, фермерами, зерновими компаніями та аналітиками, заявили, що знадобляться десятиліття, щоб усунути шкоду, нанесену житниці Європи, включаючи забруднення, замінування та зруйновану інфраструктуру, і що порушення глобальних ланцюжків постачання продовольства може тривати ще роками.

Обстріли також порушили делікатні екосистеми мікроорганізмів, які перетворюють елементи ґрунту на поживні речовини для рослин, такі як азот, у той час як танки ущільнили землю, ускладнюючи розвиток кореневої системи рослин, кажуть вчені.

Деякі території настільки заміновані та фізично змінені кратерами та траншеями, що, як і деякі поля битв Першої світової війни, вони можуть більше ніколи не повернутися до сільськогосподарського виробництва, кажуть деякі експерти.

Втрата родючості

До війни Україна займала четверте місце у світі за експортом кукурудзи та п’яте місце за обсягом продажу пшениці, а також була ключовим постачальником продовольства для бідних країн Африки та Близького Сходу, які залежать від імпорту зерна.

Після вторгнення росії рік тому світові ціни на зерно зросли, оскільки чорноморські порти, які експортували більшу частину українського продовольства, були заблоковані росією, що посилило рівень інфляції в усьому світі.

Війна може скоротити потенційний урожай зерна в Україні на 10-20 мільйонів тонн на рік, або до третини, виходячи з довоєнного виробництва від 60 до 89 мільйонів тонн, сказав Reuters директор Інституту ґрунтознавства Святослав Балюк.

Інші фактори також важливі для рівня виробництва, такі як площа земельних ділянок фермерів, зміна клімату, використання добрив і впровадження нових технологій землеробства.

Міністерство сільського господарства України відмовилося коментувати забруднення ґрунту та довгострокову шкоду для галузі.

Крім шкоди ґрунту, українські аграрії борються з нерозірваними снарядами на багатьох полях, а також з руйнуванням зрошувальних каналів, силосів і портових терміналів.

Андрій Вадатурський, виконавчий директор компанії «Нібулон», одного з найбільших виробників зерна в Україні, очікує, що лише розмінування займе 30 років і сказав, що потрібна термінова фінансова допомога, щоб зберегти бізнес українських фермерів.

"Сьогодні є проблема високих цін, але продукти фізично є в наявності", - сказав Вадатурський в інтерв'ю. «Але завтра, чи через рік, якщо не будуть прийняті ніякі рішення, то може статися ситуація, коли станеться дефіцит продовольства».

Найбільше постраждав найродючіший ґрунт України – чорнозем, – зазначили в інституті. Чорнозем багатший за інші ґрунти такими поживними речовинами, як гумус, фосфор і азот, і проникає в землю на 1,5 метра.

Представник інституту Балюк сказав, що збитки від війни можуть призвести до критичної втрати родючості та відповідно - врожайності.

Підвищена токсичність і зменшення різноманітності мікроорганізмів, наприклад, вже зменшили енергію, яку насіння кукурудзи може виробити для проростання, приблизно на 26%, що призвело до зниження врожайності, сказав він, посилаючись на дослідження Інституту.

Відлуння Першої світової війни

Робоча група ґрунтознавців, створена українським урядом, підрахувала, що видалення всіх мін і відновлення колишнього стану ґрунту України коштуватиме 15 мільярдів доларів.

За словами Балюка, відновлення може тривати всього три роки або більше 200 років, залежно від типу деградації.

Якщо брати за приклад дослідження шкоди, завданої ґрунтам під час Першої світової війни, то, деякі території ніколи не відновляться.

У 2006 році американські вчені Джозеф Гупі та Рендалл Шетцль ввели термін «бомбтурбація» (ред. bomb + turbation, що означає перемішування шарів ґрунту внаслідок вибухів снарядів під час бойових дій) для опису впливу війни на ґрунт. Серед невидимої шкоди, воронки від бомб в корінних породах або шарах ґрунту можуть змінити глибину ґрунтових вод, позбавляючи рослинність джерела води, пишуть вони.

На колишньому полі битви під час Першої світової війни поблизу Вердена, Франція, деякі довоєнні зернові поля та пасовища більше століття не оброблялися через воронки та снаряди, що не розірвалися, йдеться у статті Ремі де Матос-Мачадо та Гупі за 2008 рік.

Гупі сказав Reuters, що деякі орні землі в Україні теж можуть ніколи не повернутися до рослинництва через їх забруднення та топографічні зміни. На багатьох інших полях знадобляться значні земляні роботи, щоб вирівняти землю, а також масове розмінування, зазначив Гупі.

Наомі Рінтул-Хайнс, старший викладач кафедри ґрунтознавства та управління навколишнім середовищем Кентерберійського університету Крайст-Черч, вивчала забруднення ґрунту під час Першої світової війни та побоюється, що конфлікт в Україні завдає подібної, незворотної шкоди.

"Дуже важливо, щоб ми розуміли, наскільки погана ситуація в нинішньому вигляді", - сказала вона.

Свинець, наприклад, має період напіврозпаду 700 років або більше, тобто стільки може знадобитися, щоб його концентрація в ґрунті зменшилася вдвічі. Такі токсини можуть накопичуватися в рослинах, які ростуть там, настільки, що це може вплинути на здоров’я людини, сказала Рінтул-Хайнс.

Правда, Перша світова війна тривала чотири роки, а війна в Україні поки що лише один рік, але свинець залишається ключовим компонентом багатьох сучасних боєприпасів, зазначила науковиця.

Виклик з розмінуванням

Видалення мін та інших нерозірваних боєприпасів, які, за даними уряду, займають 26% території України, ймовірно, триватиме десятиліття, сказав Майкл Тірре, керівник європейських програм Управління з видалення зброї Державного департаменту США.

Молочна ферма Андрія Пастушенка на південному сході України, де він вирощує корм для худоби та соняшник, усіяна кратерами та колишніми російськими бункерами.

Хоча Україна відвоювала цю територію в листопаді, російські війська регулярно обстрілюють його ферму з-за річки Дніпро, прориваючи нові ями в його полях і розкидаючи нерозірвані боєприпаси, сказав він.

"Потрібно багато місяців, може роки, щоб все розчистити і працювати далі, - сказав 39-річний Пастушенко. - Немає допомоги, тому що ми на першій лінії вогню. Ніхто не допоможе, поки це зона бойових дій".

Роботи з розмінування ферм у Херсонській області наразі не ведуться через обмежену кількість спеціалістів, повідомив речник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Толоконников.

З такою незначною допомогою зернова компанія «Нібулон» створила невеликий підрозділ, який займається розмінуванням своїх земель на півдні України, і цей процес, як очікується, триватиме десятиліття, сказав Reuters Михайло Різак, заступник директора «Нібулону».

"Це дуже серйозна проблема для "Нібулону", - сказав Різак.

Є ще одна довгострокова проблема для аграрного сектора України, який перед війною становив 10% валового внутрішнього продукту. У жовтні Київська школа економіки повідомила, що збиток дорогам, залізницям та іншій інфраструктурі оцінюється в 35,3 мільярда доларів і продовжує зростати.

«Люди думають, щойно буде досягнуто миру, продовольчу кризу буде вирішено», – сказала Кейтлін Велш, директор глобальної продовольчої безпеки Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні. «В Україні одне відновлення інфраструктури займе дуже багато часу».

Фінансове становище фермерів також загрозливе.

Багато фермерів змогли вижити в цьому році, за рахунок прибутку, отриманого за вдалий рік перед війною, але експерти прогнозують, що майже половина фермерів і підприємств матиме серйозні фінансові проблеми, якщо конфлікт затягнеться на 2024 рік.

Фото - Вид на поле фермера Андрія Повода, ушкоджене обстрілами та траншеями внаслідок вторгнення росії в Україну, в Білозерці, Херсонська область, Україна, 20 лютого 2023 р. REUTERS/Lisi Niesner

ІЦ УАК за матеріалами Reuters