Держпродспоживслужба веде послідовну роботу зі створення сприятливих умов для експорту українських продуктів рослинного і тваринного походження

Оптимізація міжнародної торгівлі та диверсифікація міжнародних ринків збуту – серед пріоритетних завдань Держпродспоживслужби. Минулого року, попри всі виклики, пов’язані з повномасштабною військовою агресією рф, Держпродспоживслужбою досягнуто значних результатів для спрощення та розширення українського експорту.

«Держпродспоживслужба сумлінно виконує покладені на неї завдання, відкриваючи нові можливості для розвитку вітчизняного бізнесу та створюючи комфортні умови операторам ринку для експорту-імпорту товарів, що підлягають державному ветеринарно-санітарному та фітосанітарному контролю та нагляду», – зазначив Сергій Ткачук, Голова Держпродспоживслужби.

Зокрема, триває поетапне впровадження системи електронної сертифікації TRACES в Україні, забезпечено електронну сертифікацію вантажів, призначених для експорту до країн Європейського Союзу. Наразі 7 форм сертифікатів адаптовані й інтегровані до системи TRACES в Україні.

Продовжується процес впровадження системи ePhyto, який здійснюється Держпродспоживслужбою за участі європейського проекту EU4SaferFood, Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) і Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО). Наша країна вже зареєстрована у системі The HUB, що належить ФАО в рамках членства у Міжнародній конвенції з карантину та захисту рослин (ІРРС). Наступними етапами є тестування та використання ePhyto у міжнародній торгівлі.

У 2023 році Держпродспоживслужба у співпраці з МЗС і Мінагрополітики та за підтримки Посольства України в Республіці Індія досягла домовленості з Міністерством сільського господарства і добробуту фермерів Індії про включення України до переліку країн, які не обробляють зернові фумігантами з діючою речовиною метилбромід (СН3Br). Це дозволяє вітчизняним експортерам експортувати зернові вантажі за умови проведення знезараження препаратами на основі фосфіду алюмінію без сплати додаткових платежів (пені).

Минулого року Держпродспоживслужбою спільно з МЗС, в умовах обмеженої можливості візитів іноземних інспекторів до нашої країни, погоджено 16 форм двосторонніх ветеринарних сертифікатів на експорт об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду з України до 11 країн світу, а саме:

• Азербайджан – композитні продукти з вмістом м’яса птиці та молочних продуктів, доведені до кулінарної готовності, призначені для споживання людиною;
• Албанія – оброблені молочні продукти;
• Канада – бджолині матки та бджолопакети;
• Канада – молоко та молочні продукти;
• Кувейт – м’ясо птиці;
• Ліван – вівці та кози для забою;
• Молдова – аквакультури для вирощування, пересадки, вилучення та взяття на промисел, відкритих декоративних об’єктів і відновлення поголів’я;
• Південно-Африканська Республіка – перероблені яєчні продукти;
• Північна Македонія – перероблені корми для домашніх тварин, крім консервованих кормів для домашніх тварин;
• Польща – живі мурахи;
• Польща – живі рептилії;
• Сербія – топлені жири, не призначені для споживання людиною, за межами кормового ланцюга;
• Сербія – топлені жири, не призначені для споживання людиною, призначені для використання як кормовий матеріал;
• Туреччина – інкубаційні яйця, за виключенням безкілевих видів (виключно для транзиту);
• Туреччина – оброблені шкіри та шкури копитних;
• Туреччина – топлені жири, не призначені для споживання людиною, як кормовий матеріал.

Зазначимо, що експорт продукції рослинного походження здійснюється відповідно до вимог країн-партнерів України у міжнародній торгівлі, як це визначено, зокрема, Міжнародною конвенцією про захист рослин.

Разом з цим, низка країн має особливі вимоги щодо ввезення продукції рослинного походження. Так, за результатами здійснених у 2023 році фітопроцедур 528 експортерів можуть здійснювати експорт сої, кукурудзи та ячменю до Китайської Народної Республіки.

Також варто зазначити, що станом на 01.01.24 р. 440 підприємств – виробників продуктів тваринного походження мають право експорту своєї продукції на територію Європейського Союзу.

З метою диверсифікації міжнародної торгівлі сільськогосподарською продукцією Держпродспоживслужба проводить низку перемовин з компетентними органами інших країн. Наразі опрацьовуються 220 напрямків відкриття ринків іноземних країн по товарних позиціях різних категорій товарів. Зокрема, гороху та борошна до КНР, яблук до В’єтнаму та Канади, м’яса птиці до США тощо.

ІЦ УАК за матеріалами ДПСС