20.07.2020 12:40

Держпідтримка 2021-2023 рр. очима представників сектора. Які кроки слід зробити уряду

версія для друку
20.07.2020 12:40

Фахівці Мінекономрозвитку розробили програми держпідтримки аграріїв на 2021-2023 рр. Відповідно до проекту, у наступному 2021 р. на держпідтримку має піти з бюджету 16,3 млрд грн. Це понад утричі більше, ніж у 2020 р., коли на це передбачено 4 млрд грн. AgroPolit.com розпитав експертів та представників галузі, як вони оцінюють основні напрямки фінансування, запропоновані МЕРТ, та запропонував розповісти про можливі способи поліпшення вказаного проекту.

Основні питання – як оцінюють програму держпідтримки загалом, про такі напрями, як здешевлення кредитів, компенсації на придбання техніки, здешевлення страхових платежів, підтримка на придбання землі, підтримка садівництва й органічного землеробства та підтримка кооперативів.  

На пряму державну підтримку з 16,3 млрд грн має піти 3,8 млрд грн. Це кошти, призначені на здешевлення придбання основних засобів виробництва та надання спеціальних бюджетних дотацій на здешевлення інвестицій (1,2 млн грн), покращення якості поголів’я (350 млн грн), виплати на корову (1,7 млн грн), виробництво продукції з доданою вартістю у бджільництві, вівчарстві та козівництві (300 млн грн), підтримка біорізноманіття тварин (180 млн грн).  

На здешевлення кредитів закладено прогнозовану потребу на 2021 р. – 4,4 млрд грн, на 2022 р. – 4,5 млрд грн, на 2023 р. –4,8 млрд грн, а також передбачена підтримка за придбання земельних ділянок у 2021 р. – 500 млн грн.

Також передбачено новий напрям – здешевлення страхових платежів. Відповідно до проекту, прогнозована потреба становить у 2021 р. – 2,3 млрд грн, у 2022 р. – 3,5 млрд грн, у 2023 р. – 4 млрд грн. Державою пропонується забезпечувати 50% страхових платежів.

У підтримку садівництва закладають на компенсації за садивний матеріал у 2021 р. – 300 млн грн,  у 2022 р.  – 400 млн грн, у 2023 р. – 500 млн грн., також на холодильники та первинну переробку у 2021 р. – 300 млн грн, у 2022 р. – 400 млн грн, у 2023 р. – 500 млн грн.

На розвиток вирощування нішевих культур закладено 295 млн грн на 3 роки. З них на вирощування гречки – 105 млн грн, проса – 90 млн грн, вівса – 60 млн грн, жита – 40 млн грн.

Окрема графа – компенсація на придбання с/г техніки. На це передбачено 6 млрд грн на 3 роки, по 2 млрд грн щороку.  

Для підтримки розвитку органічного виробництва закладають 120 млн грн на 3 роки. Таким чином, у 2021 р. – 30 млн грн, у 2022 р. – 40 млн грн, у 2023 р. – 50 млн грн.

На підтримку діяльності с/г кооперативів передбачено 2 млрд 425 млн грн. Напряму на підтримку  обслуговуючих с/г кооперативів закладено 180 млн грн на 3 роки, тобто на 2021 р. – 40 млн грн, 2022 р.  – 60 млн грн, 2023 р. – 80 млн грн.

Поновлюється для кооперативів субсидія на 1 га оброблюваних угідь: із закладених 120 млн грн на 3 роки. У 2021 р. – 30млн грн, у 2022 р. – 36 млн грн, у 2023 р. – 54 млн грн.

Дотація на утримання корів у кооперативах – 350 млн грн на 3 роки. З них у 2021 р. – 100 млн грн, у 2022 р. – 100 млн грн, у 2023 р. – 150 млн грн.

Фінансова підтримка кооперативам на поворотній основі становитиме 1500 млн грн на 3 роки, по 500 млн грн на рік.


 

"Позитивний сам факт, що ми говоримо про такі культури, як жито, просо, овес, гречка, по яких ми відчуваємо напруженість, особливо по житу наприкінці сезону – бо ми не виробляємо достатній обсяг жита для внутрішнього навіть ринку", - Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної конфедерації.

Про загальну модель програми держпідтримки на 2021-2023 рр.

Програми підтримки потрібні, ми будемо наполягати на проценті ВВП не більше 1%, а не менше 1%. Бо через те, що внесли ці зміни, ми отримали у цьому році на держпідтримку не 8 млрд грн, а 4 млрд грн. Коли коронавірус дав про себе знати, з європейських країн поверталися наші заробітчани, то саме аграрний сектор, зокрема, сільське господарство, було найбільшим ресепієнтом, хто зміг  забезпечити робочими місцями людей, які повернулись. Галузь могла відреагувати швидко. Почали займатися вирощуванням бройлерів, свиней – це вид бізнесу, де капітал швидко обертається. Повернулися до обробітку ґрунту, у південних областях в овочівництві тощо. Але є у цьому питанні і дещо негативне явище – люди почали виробляти продукцію у тіні. Людина у безвиході – повернулась з заробіток із Польщі, Чехії чи Німеччини, не могла нічого кращого придумати, як піти на свій земельний пай, і почати на своїй фермі колись закритій знову виробляти. Але це все продукція у готівковому обігу. Це проблема. Міністерство у ніякий спосіб не реагує, хоча є певні законодавчі ініціативи. Зараз бурхливо обговорюють законопроект №3131, але є щодо нього ряд зауважень.

2021-2023 роки взято тому, що у бюджетному законодавстві вказано довгострокове планування на 3 роки. Однак фінансово-економічний блок у Кабміні вважає, що недоцільно робити довгострокове прогнозування у таких умовах. Але чи готовий наш Кабінет міністрів працювати 3-4 роки? – практика показує, що у нас не часто Кабінет міністрів чи прем’єр-міністри працюють більше як 1,5-2 роки. І сам факт, що не прийнята програма уряду – 2 рази завалити програму уряду у парламенті, це вже про щось говорить. На більш тривалий період планувати поки що важко і не вдавалося нам ніколи. Я думаю, що цей рік не буде виключенням. Але сам факт, що декларуються програми – це вже добре. Значить якась підтримка у якихось кількісних параметрах буде. Хоч ми будемо відстоювати виконання чинного законодавства і наполягати, щоб було прийнято взамін квазіакумуляції ПДВ 1% від аграрного ВВП. Чому ми відходимо від цих положень? Кожного року у нас дотації скорочуються. Мало того, що у нас задекларовані не всі освоєні, та ще й планові цифри скорочуються. Не 7 млрд, не 6,9 млрд грн, а 4 млрд грн. 

Про підтримку на розвиток вирощування нішевих культур

Можливо, важко буде визначитись на конкретний рік із 3 років про суму підтримки. Але позитивний сам факт, що ми говоримо про такі культури, як жито, просо, овес, гречка, щодо яких ми відчуваємо напруженість, особливо щодо жита наприкінці сезону – бо ми не виробляємо достатній обсяг жита для внутрішнього навіть ринку. А колись країна була серед трьох лідерів з виробництва жита і житнього борошна. Ми традиційно споживаємо багато житнього хліба і продуктів переробки жита, нам потрібно. Гречка – у нас взагалі заполітизована культура. Коли є проблеми – за гречкою ми орієнтуємося. Якщо ми стабілізуємо ці 3-4 культури, соціально-політично подразливі, буде певний успіх. Але треба дуже вдало скористатись цим інструментом.

Про напрямок підтримки новостворених ферм

Є там ще така програмка, і вона була у минулому році – підтримка новостворених ферм до 20 га у вигляді компенсації 5 тис грн на га, але не більше 100 тис грн. Ще є така поправочка – підтримка молодих фермерів до 35-ти років, щоб молоді люди, які у селі ще залишились та могли розвиватись.  Бо у нас говорять, що кількість населення за останні 10 років у селі скоротилась на 17%. Це дуже велика цифра. Нам потрібні державні заходи щодо регулювання відтоку людей.

Про держпідтримку на придбання землі

Якщо говорити про 500 млн грн на купівлю землі – я не думаю, що ця сума буде замала. Проблема у тому, що йдеться про компенсацію півтори облікових ставок на взяті кредити під купівлю землі. І там є не лише юридичні, а і фізичні особи. Плюс обмеження у 100 га в одні руки. Ця програма розгорталася на початковий період трирічного циклу на 2021 рік. А він буде починатись тільки з 1 липня. Плюс є економічна ситуація, яка буде справляти корективи на обсяг-пропозицію скільки буде бажання продати і купити цієї землі. Тим паче, що це буде компенсація ставок за кредитами, а не сама вартість землі – бо є обмеження, скільки повинно бути участі власного фінансування, скільки кредитного. Виходячи з цих факторів – скільки буде викинуто можливої землі на ринок для першочергової купівлі, з обмеженням про фізичні особи, з обмеженням можливостей економічних, і ціни, яка буде складатися, для початкових періодів можливо цієї суми буде достатньо. Також у нас є закладена сума на цей рік на землю 1 млрд грн, але потім закон прийняли про відкриття ринку з наступного року. І виникає питання – а як буде використаний цей мільярд? Коли ринку землі ще немає. За оцінками експертів має скластися пропозиція на рівні 7-11% у перші роки. Плюс я не думаю, що буде надмірно активний ринок купівлі-продажу земель після початку дії цього закону. Тому я не думаю, що передбачених грошей буде недостатньо.

Більше читайте за посиланням: https://agropolit.com/spetsproekty/766-derjpidrimka-2021-2023-ochima-predstavnikiv-sektora-yaki-kroki-slid-zrobiti-uryadu

ІЦ УАК за матеріалами AgroPolit

Новини


Що потрібно для ефективної системи управління АПК?:
Інші опитування