Чисті гривневі кредити бізнесу та населенню й інвестиції в ОВДП стійко зростають. Банки зберегли високу рентабельність, попри ретроспективне нарахування підвищеного податку на прибуток, і мають достатні запаси капіталу для дотримання регуляторних вимог і подальшого кредитування. Про це йдеться в Огляді банківського сектору за ІV квартал 2024 року.
Обсяг чистих активів банків зріс на 7,6% за IV квартал і на 16,2% – за 2024 рік. Передусім зросли вкладення в ОВДП – на 11,2% за квартал і більше ніж на третину за рік. Водночас обсяг вкладень у депозитні сертифікати НБУ за рік скоротився на 11,6%.
Чисті гривневі кредити бізнесу зростають півтора року поспіль. Попри певне сезонне вповільнення у IV кварталі 2024 року, загалом за рік приріст становив 20,6%. Дещо швидше збільшувалися чисті гривневі кредити МСП – на 1,2% за IV квартал і на 22,1% за рік. Їхня частка у чистому гривневому портфелі кредитів бізнесу зросла до 60,2%.
Найшвидші темпи зростання кредитування – у держбанках – 5,3% за IV квартал і 24,8% за рік. У розрізі галузей упродовж кварталу найсуттєвіше збільшились обсяги кредитів підприємствам харчової промисловості та машинобудування, натомість агровиробники традиційно погашали позики. У цілому за рік найбільше зросли кредити у сфері торгівлі та харчової промисловості.
Частка позик за програмою “Доступні кредити 5-7-9%” у чистому гривневому портфелі бізнесу скоротилася до 33,7% на кінець 2024 р.
У відповідь на певне пожвавлення інвестиційного попиту бізнесу чисті гривневі кредити зі строком погашення понад три роки зросли на 21,6% за IV квартал і на понад 58% за рік, а їхня частка у портфелі збільшилася до 25,2%.
Чисті гривневі кредити населенню жваво зростають: на 6,7% за IV квартал і на 39,9% за рік. У цьому портфелі надалі домінують незабезпечені позики. Частка двох банків-лідерів у цьому сегменті другий квартал поспіль скорочується під впливом конкуренції.
Зростання обсягу іпотечних кредитів у IV кв. вповільнилося до 7% за квартал і 60,7% – за рік. Іпотечне кредитування й надалі зосереджене майже виключно в межах держпрограми “єОселя”, валовий портфель якої у IV кв. збільшився до 24,1 млрд грн. Для розвитку іпотечного кредитування необхідне активніше залучення банків із ринковими продуктами, що потребує посилення нормативного та законодавчого регулювання сектору нерухомості й удосконалення дизайну державної підтримки іпотеки.
Якість кредитного портфеля поліпшується. Частка непрацюючих кредитів (NPL) скоротилася до 30,3% (18,6% без урахування боргів екс-власників ПриватБанку та старих боргів, що виникли до кризи 2014-2016 рр.). Основним рушієм зниження частки NPL залишалося їх списання та зростання обсягів нових кредитів. Частка корпоративних позичальників, що зазнали дефолту за гривневими кредитами у 2024 році, знизилась і становила близько 4%.
Фондування банків від бізнесу та населення надалі зростало. Обсяги гривневих коштів фіз. осіб у банках збільшилися на 3,7% за квартал і на 11,5% за рік. Строкові депозити фіз. осіб у гривні стабільно зростали з вересня. Рівень доларизації вкладів клієнтів знизився до 31,4%.
Гривневі кошти бізнесу зросли на 16,6% за квартал і на 19% за рік. Зростання відбулося в усіх групах банків.
Підвищення облікової ставки остаточно припинило зниження ставок за коштами населення. Вартість нових гривневих залучень від фіз. осіб у грудні становила 9,6% річних, за коштами бізнесу – 8,3%.
Ставки за гривневими кредитами бізнесу знизилися до 14,7% річних. Найнижчі ставки пропонували іноземні банки: для іноземних підприємств – 11,4% річних, для українських приватних підприємств – 14,3% річних.
За 2025 рік банки отримали 103,7 млрд грн прибутку (за попередніми даними до річного аудиту), однак у IV кварталі зафіксований збиток на 13,5 млрд грн через нарахування податку на прибуток за підвищеною ставкою 50% ретроспективно за весь рік. Низка банків, зокрема чотири системно важливих, ще не повною мірою відобразила податок на прибуток і має зробити це найближчим часом.
Основним джерелом високого прибутку залишався чистий процентний дохід завдяки стабільній дохідності ОВДП та кредитів. Процентна маржа в середньому за рік становила 7,6%. Чистий комісійний дохід суттєво зріс (на 3,3% за квартал і на 5,2% за рік), у грудні вперше за час повномасштабного вторгнення його місячний обсяг досяг довоєнного рівня.
Достатність регулятивного капіталу залишалася на високих рівнях – близько 17% станом на 1 січня 2025 р. Подальше повне відображення податку на прибуток за 2024 рік може призвести до порушення вимог окремим банками, однак вони матимуть змогу відновити капітал, зберігаючи високу ефективність і виконуючи програми капіталізації.
Оцінка стійкості банків розпочалася на початку року. За її результатами банки за потреби розроблятимуть програми капіталізації чи реструктуризації та виконуватимуть їх до кінця року, а також буде розроблений графік запровадження нових регуляторних вимог до капіталу.
ІЦ УАК за матеріалами НБУ