АПК: Фіскальне здирництво під виглядом реформи. Forever

Попри нещодавні обіцянки урядовців хоча б на якийсь час залишити у спокої пільги та оподаткування АПК аграрна громадськість знову переймається черговими варіантами ініційованих урядом  змін у системі оподаткування с/господарських товаровиробників, які вони називають реформуванням.

Із Стенограми пленарного засідання ВРУ  24 Липня 2014; 16:22:42

ВАЩУК К.Т. Шановний пане міністре! Я хочу, щоб ви чітко сказали, що ви не рухаєте систему оподаткування аграрного сектору України і рухаєте лише в питанні ПДВ для зернотрейдерів. Скажіть зараз чітко й зрозуміло, що з оподаткуванням АПК? Дякую.

ШЛАПАК О.В. Шановна Катерина Тимофіївна! Ще раз говорю: оподаткування аграрного комплексу залишається таким, яким воно є на даний момент. Продовжує існувати спецрежим ПДВ, залишається фіксований сільгоспподаток і звільнення від операцій, від експорту зерна. Все залишається, як є на сьогоднішній день.

Попри нещодавні обіцянки урядовців хоча б на якийсь час залишити у спокої пільги та оподаткування АПК аграрна громадськість знов переймається черговими варіантами ініційованих урядом  змін у системі оподаткування сільськогосподарських товаровиробників, який вони називають реформуванням.

Розгляньмо ж, що це за "реформування" і що воно принесе агарному cектору економіки України.

I варіант:

ПДВ: малі та середні с/г підприємства (річний оборот до 50 млн. грн., площа с/г угідь до 10 тис. га) сплачують ПДВ за ставкою 11%; великі с/г підприємства переходять на сплату ПДВ за ставкою 20%; експорт зернових і технічних культур оподатковується за ставкою ПДВ 0% (тобто ПДВ відшкодовується експортерам), що створює умови до конкурентного зростання закупівельних цін на внутрішньому ринку на 12-15%.

ФСП: право сплачувати ФСП залишається для малих та середніх с/г підприємства (річний оборот до 50 млн. грн., площа с/г угідь до 10 тис. га); великі с/г підприємства переходять на загальну систему сплати податків, у т.ч. податків на прибуток та на землю.

II варіант:

ПДВ: із належної до сплати  до бюджету суми податку 80% залишається у  розпорядженні сільгоспвиробника (як і при повній акумуляції), 20% - перераховується до державного бюджету; експорт зернових і технічних культур звільняється від оподаткування ПДВ (тобто ПДВ експортерам не відшкодовується), що призводить до зменшення закупівельних цін проти максимально можливого конкурентного рівня на 12-15%.

ФСП: право сплачувати ФСП залишається для малих та середніх с/г підприємств  (річний оборот до 50 млн. грн., площа с/г угідь до 10 тис. га); великі с/г підприємства переходять на загальну систему сплати податків, у т.ч. податків на прибуток та на землю.

III варіант:

ПДВ: режим сплати ПДВ - без змін; експорт зернових і технічних культур звільняється від оподаткування ПДВ (тобто ПДВ експортерам не відшкодовується), що призводить до зменшення закупівельних цін проти максимально можливого конкурентного рівня на 12-15%.

ФСП: право сплачувати ФСП залишається для малих та середніх с/г підприємств – річний оборот до 50 млн. грн., площа с/г угідь до 10 тис. га;  великі с/г підприємства переходять на загальну систему сплати податків, у т.ч. податків на прибуток та на землю.

Як видно, аграріям вдалося значно розширити рамки у класифікації "великих" сільгосппідприємств з  3 тис. га та 20 млн. грн. виручки на рік, як це було у попередньому варіанті, до 10 тис. га та 50 млн. грн. річної виручки, але тільки для 2015 року. Бо передбачається, що протягом наступних трьох років, стеля обсягу річного обороту 50 млн. грн. зменшуватиметься  (у 2016 р. – до 40 млн., у 2017 р. – до 30 млн., у 2018 р. – до 20 млн. грн.).

Виходячи  із зазначеної "земельної" стелі, в Україні зараз є  178 "великих" аграрних підприємства, які обробляють 3,5 млн. га., а за стелею виручки – у нас 480 "великих" аграрних підприємств, що отримують більше 50 млн. грн. на рік.

Спільним для усіх  трьох варіантів змін до  системи оподаткування аграріїв є перехід великих підприємств на  загальну систему оподаткування. Тобто, відмова від фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП), розмір якого у поточному році становить усього 6 грн/га.  ФСП замінює чотири податки та збори: податок на прибуток, податок на землю, збір на здійснення підприємницької діяльності, плату за використання води.

Пропоновані зміни передбачають  перехід "великих" підприємств (що обробляють 3,5 млн. га земель) на сплату вказаних податків та зборів, найсуттєвішими з яких є податок на прибуток та земельний податок.

Середній розмір прибутку з 1 га (у 2012 р.- 1,1 тис. грн/га, у 2013 р.- 0,6 тис. грн./га) становить 0,85 тис. грн. За ставкою 19% податок на прибуток становитиме 160 грн/га або 560 млн. грн. з площі угідь, що обробляються "великими" сільськогосподарськими підприємствами.

Земельний податок (0,1% від нормативної оцінки – 20800 грн/га) близько 20,8 грн/га для "великих" підприємств (3,5 млн га) становитиме 73 млн грн.

"Малі і середні" сільськогосподарські підприємства сплачуватимуть ФСП, ставка якого на 2015 р. збільшиться уп’ятеро, з 6 до 31 грн/га. Хоча податковою реформою, у рамках скорочення кількості податків з 22 до 9, передбачено об’єднання ФСП і єдиного податку, розмір якого становитиме від 0,03 до 1% від нормативної грошової оцінки землі. Сільськогосподарські підприємства входитимуть до четвертої окремої спеціальної групи підприємств, які працюють на спрощеній системі оподаткування. У грошовому виразі єдиний податок з 1 га такої групи підприємств становитиме від 6 до 208 грн/га, що у масштабах України становитиме від 110 млн грн. до 3,8 млрд. грн.

У першому варіанті зниження ставки оподаткування ПДВ для малих та середніх сільськогосподарських підприємств призведе до значного зменшення сум  ПДВ, які сільгосппідприємства сьогодні залишають у своєму розпорядженні. Тобто держпідтримка за рахунок ПДВ для цієї категорії господарств знизиться майже удвічі, а у випадку низької рентабельності у окремі роки (як це було в 2013 році) може призвести до від’ємного показника суми державної підтримки, що створюватиме умови  банкрутства сільгосппідприємств. А з урахуванням теперішніх можливостей бюджету, виникають побоювання у спроможності бюджетного відшкодування сум від’ємного сальдо сільськогосподарським підприємствам.

У другому варіанті розподіл сум акумуляції ПДВ (80% на 20%) позбавить аграрний сектор мінімальної підтримки. Нагадаємо, що в Україні усі види державної підтримки сільського господарства складають близько 20 євро/га, тоді як у ЄС – від 200 до 500 євро/га.

Крім того, як показує практика попередніх років у випадку із підтримкою виробників молока та м’яса у живій вазі, вказане процентне співвідношення скоріше за все у наступні роки буде змінюватися у бік збільшення виплат до бюджету.

Враховуючи наслідки запровадження ЗВТ з ЄС, що вимагають швидкої переорієнтації українського експорту із східного напрямку у бік ЄС, та беручи до уваги конкурентоспроможність вітчизняної продукції, за умови зниження існуючого рівня державної підтримки вона досягатиметься за рахунок подальшого зниження рівня заробітної плати у сільському господарстві.

Урядовці обіцяють, що у разі запровадження першого або другого варіантів податкових змін суми коштів, які отримуватиме бюджет, у повному обсязі спрямовуватимуться на підтримку вітчизняного сільгоспвиробництва, а механізми розподілу коштів визначатимуться безпосередньо аграріями.

Так чи інакше, але замість автономного, без участі чиновника, автоматично прив’язаного до інфляції механізму підтримки сільського господарства через спецрежим оподаткування та акумуляції ПДВ, пропонується "пропускати" вказані кошти через бюджет і кабінети чиновників.

У третьому варіанті "великі" аграрні підприємства додатково сплачуватимуть 560 млн. грн. на податку на прибуток та 73 млн грн.  земельного податку, основна ж підтримка, яка сьогодні здійснюється  за рахунок акумуляції ПДВ, залишиться  без змін. 

За рахунок переходу "великих" сільськогосподарських підприємств на загальну систему оподаткування бюджети усіх рівнів отримуватимуть у 30 разів більше коштів (мінімум 633 млн грн., замість 21 млн. грн.)

А от сума сплати єдиного (сьогодні – фіксованого) податку "малими та середніми" сільгосппідприємствами може зрости до 35 разів, (з поточних 110 млн грн до 3,8 млрд грн.). 

То ж, чи реформування це ?  Питання риторичне.

Стоянов С.В., генеральний директор УАК

Ярославський О.М., аналітичний департамент УАК