16.06.2015 12:00

Аналіз УАК проекту закону «Про основи саморегулювання в аграрному секторі України»

версія для друку
16.06.2015 12:00

Генеральна дирекція УАК, в рамках XXVII Міжнародної агропромислової виставки АГРО-2015 взяла участь у дискусії з обговорення першої робочої версії проекту закону «Про основи саморегулювання в аграрному секторі України»

Цей захід був ініційований Міністерством аграрної політики та продовольства України, підтриманий Аналітичною платформою та проектом US AID/AgroInvest.

Проаналізувавши законопроект «Про саморегулювання в аграрному секторі України», Генеральна дирекція Української аграрної конфедерації має зауважити наступне: по перше питання, які намагаються вирішити зазначеним законопроектом, піднімаються вже достатньо давно і обгрунтовано. В цілому схвально ставлячись до тези про передачу частини нинішніх державних функцій до профільних громадських організацій, ми хочемо підкреслити, що рівень ефективності виконання переданих функцій напряму залежатиме від рівня інституційної спроможності громадських організацій та їх зацікавленості.

По-друге, саморегулювання має забезпечити не стільки «керованість» громадських організацій, скільки дієвий позитивний вплив їх на відповідну галузь та захист інтересів своїх членів.

По-третє треба постійно пам’ятати, що створення «саморегулівних організацій» не є самоціллю, а такі організації не є «структурним підрозділом» будь-якого центрального органу.

Загальні зауваження.

1. Проект розроблений за відсутності узгодженої концепції щодо саморегулівних організацій та їх ролі у ринковій економіці. Можливо саме тому, вплив громадських організацій на регулювання ринкових відносин згадується виключно в преамбулі закону, і далі в тексті не розкривається. Аналогічна ситуація із форматом діяльності: проект розкриває, і то частково тільки питання притаманні об’єднанням на основі господарської діяльності. При цьому специфіка професійних об’єднань практично не розкривається.

2. Підхід з виокремлення саморегулівних організацій тільки для аграрного сектору є недосконалим. Ряд аграрних галузей мають регулювання не лише з боку Мінагрополітики, а й інших Міністерств, зокрема МОЗу, Мінрегіону, Мінінфраструктури та ін. Законопроект це не враховує. Слід також зауважити, що існують вже зареєстровані проекти , що є спробами визначення загальнодержавних правил для саморегулювання (реєстр. № 1444 від 11.12.2014).

3. Заявлена передача частини функцій з регулювання аграрним сектором від Мінагрополітики є певним позитивом, проте відсутнє навіть згадування про передачу функцій від інших центральних органів, діяльність яких спрямовується через МінАПП.

4. Проектом передбачаються перевірки з боку центрального органу та відповідальність саморегулівних організацій за порушення законодавства. Проте форма, в якій це подається, не містить чіткого переліку умов, які повинні перевірятись, а також вичерпного переліку порушень, для виключення можливості необгрунтованого тиску з боку центрального органу.

5. Законопроект містить забагато виключно декларативних положень, які не мають чітких та доступних механізмів імплементації. Також частими є дублювання та логічні суперечності.

Зауваження до окремих статей.

Узагальнений висновок. Законопроект потребує суттєвого доопрацювання з точки зору ідеології процесу саморегулювання, а також з позицій необхідності змінювати умови регулювання не лише окремо аграрного сектору, а й всіх інших.

Генеральна дирекція УАК