Агрокліматичні умови в Україні створили передумови для поширення хвороб на посівах озимих

Достатня кормова база та агрокліматичні умови створили передумови зростання щільності популяції мишоподібних гризунів, ріст чисельності та міграція яких спостерігається повсюди. За видовим складом, крім гуртової та звичайної полівок, у південних та центральних областях відмічають курганчикову мишу. Повсюди на вегетуючих посівах озимих зернових та ріпаку гризуни заселили 18-67% обстежених площ за чисельності 1-3 жилих колоній на гектарі. Осередково в господарствах Миколаївської області на посівах озимого ріпаку обліковували до 7 жилих колоній на гектарі, у кожній по 3-8 жилих нір.

Повсюди на 20-98% багаторічних трав, неорних землях, полях після кукурудзи, соняшнику, інших природних стаціях у Вінницькій, Волинській, Житомирській, Запорізькій, Київській, Львівській, Рівненській та Тернопільській областях гризунів обліковували по 2-5, макс. 6-8 жилих колоній на гектарі по 5-11 жилих нір в кожній.

Осередки надпорогової чисельності гризунів (ЕПШ 3-5 жилих колоній на гектар) локалізовані шляхом внесення в нори отруєних принад. Надалі загроза пошкодження озимих культур, багаторічних трав і насаджень зберігатиметься повсюди, що вимагає проведення моніторингу їх чисельності та при потребі – проведення захисних заходів.

У Дніпропетровській, Житомирській, Миколаївській, Полтавській областях в озимині, розміщеній по стерньовим попередникам, відмічається слабке живлення личинок (ІІ-ІІІ віку) хлібної жужелиці (туруна) та гусениць (IV-V віку) озимої совки, які за чисельності 0,3-2 екз. на кв.м пошкодили 2-4,4% рослин. Подальший розвиток та шкідливість фітофагів залежатимуть від погодних умов.

Здебільшого на ранніх загущених посівах озимих зернових культур триває розвиток та поширення хвороб. Так, на 5-31% обстежених площ борошнистою росою, септоріозом уражено 2-6, макс. 10-15% рослин у Житомирській та Миколаївській областях, кореневими гнилями - 1-4, макс. 8% рослин у Житомирській та Львівській, бурою листковою іржею – 1% рослин у Тернопільській. На посівах озимого ячменю у Закарпатській, Житомирській, Львівській та Миколаївській областях гельмінтоспоріозом уражено 2-7% рослин. На рослинах озимого жита західних областях продовжується розвиток кореневих гнилей, борошнистої роси, септоріозу, якими уражено 1-3%. Для збереження зимостійкості рослин посіви оздоровлюють рекомендованими фунгіцидами. За потепління (3-5°С) та достатньої зволоженості повітря (90-100%) можна очікувати подальшого розвитку хвороб.

Сприятливі гідротермічні умови обумовили розвиток і розповсюдження хвороб озимого ріпаку.

На 8-24% обстежених площ, 0,5-8, макс. 10-16% рослин (Житомирська, Рівненська обл.) уражено пероноспорозом, фомозом, альтернаріозом, білою плямистістю. У Бердичівському районі Житомирської області чорною ніжкою охоплено до 15% рослин. Для запобігання переростання та покращення перезимівлі рослин у фазу 5-6 листків культури рекомендовано провести обробку дозволеними препаратами.

В господарствах здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами озимих зернових та ріпаку.

За оперативною інформацією про хід робіт із захисту рослин, наданою Головними управліннями Держпродспоживслужби в областях станом на 17 листопада 2022 року, в господарствах усіх форм власності тривають роботи із захисту сільськогосподарських культур від мишоподібних гризунів.

На даний час оброблено - 136 тис. га сільськогосподарських угідь, з них:

• озимі зернові культури - 49,4 тис. га;
• озимий ріпак - 77,3 тис. га;
• багаторічні трави - 4,6 тис. га;
• інші культури - 4,7 тис. га.

Хімічним методом проти мишоподібних гризунів оброблено - 111,4 тис. га, біологічним - 24,6 тис. га.

Захист сільськогосподарських культур з початку поточного року проведено на площі біля - 37 млн га, з них біологічним методом - 996 тис. га. 

Для проведення всього комплексу заходів захисту рослин від шкідливих організмів з початку 2022 року використано понад 32 тис. тонн препаратів.

ІЦ УАК за матеріалами Мінагрополітики