Ціни на сало в Україні невпинно зростають. У річному вимірі продукт подорожчав на 29%, і вартість стає більшою безперервно з липня 2024 року. Про це повідомили в Державній службі статистики. Зазначається, що у листопаді середня споживча ціна сала зросла до 214,12 грн. за кілограм, що на 3,5% більше, ніж у жовтні.
В Україні ціни на пшеницю залишаються стабільними. Протягом тижня експортні закупівельні ціни на пшеницю в Україні залишалися на рівні 208-214 $/т або 10000 – 10200 грн/т на продовольчу пшеницю та 204-205 $/т або 9700 – 9900 грн/т на фуражну пшеницю з доставкою до чорноморських портів.
Постійні російські удари по портовій інфраструктурі Одеської області разом із тривалими новорічними святами різко обмежили кількість пропозицій від продавців. Саме цей дефіцит на ринку дозволяє утримувати ціни в портах на високому рівні, попри світові тенденції до зниження.
Аграріям ускладнили бронювання працівників. Тепер для отримання статусу критично важливого бізнесу потрібно вдвічі більше землі та доходу.
Основні зміни виглядають так: площа землі, оформленої на агрокомпанію, тепер має становити не 500, а 1000 га. Економічно активною вважатиметься компанія з річним доходом 40 млн грн замість попередніх 20 млн грн. Сума сплаченого ПДФО за попередній звітний квартал більше не є критерієм для отримання критичності.
У 2025 році Україна суттєво розширила географію експорту аграрної продукції, відкривши 19 нових зовнішніх ринків для товарів тваринного та рослинного походження. Це стало переконливим підтвердженням надійності України як торговельного партнера.
Держпродспоживслужба заявляє про готовність і надалі активно працювати над розширенням доступу української аграрної продукції до світових ринків, забезпечуючи високі стандарти безпечності та якості.
У 2025 році держава продовжила системну підтримку аграрного сектору, зосередивши ресурси на відновленні виробництва, підвищенні стійкості господарств та розвитку ключових напрямів – тваринництва, меліорації, рибництва і нішевих культур. Державні програми охопили десятки тисяч агровиробників у більшості регіонів України та стали важливим інструментом економічного відновлення сільських територій.
«Державні програми підтримки у 2025 році були зосереджені не лише на компенсації витрат, а й на формуванні довгострокового ефекту для галузі. Ми інвестуємо в модернізацію ферм, відновлення зрошення, розвиток тваринництва та диверсифікацію виробництва. Це означає вищу продуктивність, стійкість до кліматичних і воєнних викликів та збереження робочих місць у сільській місцевості», – зазначив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.
Дорогі аграрії, переробники, партнери й усі читачі нашого сайту!
Ще один рік добігає кінця. Рік важкий, тривожний, виснажливий — але водночас рік праці, стійкості й відповідальності. Українська земля знову була засіяна, культури зібрані, а с.-г. продукція перероблена, щоб опинитись на святкових столах українців і не тільки — попри війну, обстріли, втрати та невизначеність. Це не просто економіка. Це щоденний тихий подвиг десятків-сотень тисяч людей, які залишилися на землі й не зрадили свою справу.
У 2025 році Україна зібрала понад 22 мільйони тонн пшениці. Тож навіть за найгіршого сценарію, коли тільки половина з цього врожаю буде борошномельної якості, ми матимемо достатній запас продовольчого зерна і "будемо з хлібом однозначно" – переконаний генеральний директор "Української аграрної конфедерації" Павло Коваль. В ефірі Українського Радіо він зауважив, що система аграрного виробництва й АПК у цілому адаптується до оперативних воєнних умов. Це дозволило Україні залишитися серед європейських лідерів з виробництва деяких культур. Хоча за ефективністю їхнього виробництва ми досі поступаємося нашим західним сусідам на 15-20%, а деяким країнам на 35-40%. Павло Коваль також додав, що хліб поволі дорожчатиме і в наступному році. І на це впливатимуть як війна, так і суто економічні фактори загалом в агросекторі.
Команда Державного аграрного реєстру (ДАР) презентувала масштабне оновлення системи, яке робить роботу аграріїв із державними сервісами ще простішою, швидшою та прозорішою. Зміни спрямовані на зручність користувачів, підвищення точності даних та ефективності адміністрування у сфері сільського господарства.
Оновлений функціонал дозволяє користувачам отримувати більше структурованої інформації в одному цифровому просторі. Зокрема, у розділах «Земельні ділянки» та «Заявки у програмах» відтепер відображається нормативна грошова оцінка (НГО) кожної земельної ділянки із зазначенням дати її проведення. Система автоматично розраховує загальну суму НГО, а всі дані можна експортувати у форматі Excel для зручної подальшої роботи із документацією.
Дмитро Костерний
заступник директора з правових питань ТОВ «Транспортно-експедиторська компанія «Вертикаль»
Війна стала для логістики найжорсткішим іспитом. І справа була не лише у витривалості — а й у чесності, компетентності, здатності працювати в тих умовах, які щоразу ставали новими. Поки світ бачив Україну як країну, що бореться за життя, ми всередині намагалися робити та боролися ще й за інше: щоб вантажі рухалися, коридори не зупинялися, а експорт хоч якось тримався. Хоча виходило це далеко не завжди так, як нам би того хотілося.
Зараз, коли ми вже говоримо про те, яким буде ринок після завершення війни, варто чесно подивитися на себе. Що ми зробили правильно? Що провалили? Чи прислухалися до експертних думок — чи робили вигляд, що чуємо? І найголовніше: чи справді змінилися за цей час.
Чотирьом підприємствам за будівництво та реконструкцію 6 тваринницьких ферм сплачено 116,3 млн грн часткової державної компенсації. Відповідне рішення ухвалено на засіданні комісії Мінекономіки з питань державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції.