Внаслідок посушливої погоди у преріях Канади аналітики Oil World знизили прогноз виробництва каноли в країні у 2021 році на 1,7 млн т до 16,9 млн т, що на 2 млн т поступатиметься врожаю 2020 року.
У липневому звіті експерти USDA прогнозували виробництво каноли в Канаді на рівні 20,2 млн т у порівнянні з торішніми 19 млн т.
У липні погода в канадських преріях не сприяла розвитку посівів каноли та ярої пшениці. Опади були меншими за норму та дуже нерівномірними, а спека деколи сягала 35-36 оС. За прогнозами, протягом 5-7 днів суттєвих опадів не буде, а температура залишиться вищою за норму, що негативно впливатиме на посіви, що знаходяться у стадії наповнення.
Посол Фонду ООН з Глобального Сталого Розвитку народний депутат Вадим Івченко обговорив просування в Україні концепції збереження родючості ґрунтів, а також імплементацію американських інноваційних технологій у землеробстві під час зустрічі з американськими колегами.
Так, Вадим Івченко під час зустрічі з Честером Гріноу Аткінсом — колишнім членом Палати представників США, демократом від штату Массачусетс і Білом Делахантом, знаним американським юристом, політиком, членом демократичної партії, відвідали аграрну компанію Indigo Carbon.
«Ця сучасна компанія використовує в аграрній діяльності новітні технології, зокрема, вуглецеве сільське господарство, яке скоро стане майбутнім повсякденням для всього світу. Його мета полягає у використанні вуглецю з атмосфери, де він спричиняє глобальне потепління, для росту рослин у ґрунті. Вражають також інноваційні технології у землеробстві, які допомагають збільшувати врожайність за допомогою мікробів, щоб зробити рослини стійкішими», — розповів Івченко.
Відсьогодні Держгеокадастр надає відкритий доступ на Публічній кадастровій карті (map.land.gov.ua) до нового набору інформаційно-довідкових даних – «Межі об’єднаних територіальних громад».
Зазначений інформаційний шар відображає відомості про межі об’єднаних територіальних громад, що визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, які об’єдналися відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»
Кабінет міністрів України погодив постанову згідно якої в нашій державі буде створено Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України.
Як повідомили в НААН, нова установа буде організована завдяки об'єднанню Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства», Запорізького науково-дослідного центру з механізації тваринництва та ДП «Агромаш».
Обвал цін на дині та кавуни, який вже почався, прогнозують до 20 серпня, коли вийде на ринок богарний кавун, який цього року багато фермерів мусили пересівати. Про це повідомляє Український проєкт бізнесрозвитку плодоовочівництва (UHBDP).
Експерти проєкту відзначають, що сезон баштанних, який у минулі роки починався в кінці червня, цього року стартував тільки після 15 липня, із запізненням на два тижні: з маленькою врожайністю на полях та низькою якістю товару.
Український бізнес вкотре звертається до влади щодо законопроєкту №3091 «Про державний екологічний контроль», адже існує ризик узаконити право на рейдерські екологічні перевірки, які несе його прийняття. Попри численні звернення з боку українських бізнес асоціацій та підприємств стосовно протиріч та неузгодженості закону, проєкт було винесено на розгляд у Верховній Раді на повторне перше читання і прийнято за основу 15 липня 2021 року.
Ідея даного проєкту, скоріш за все, мала на меті поновити українське законодавство у сфері екології згідно сучасних викликів та запровадити європейські підходи державного контролю за станом довкілля. Українська асоціація бізнесу і торгівлі (UBTA) підтримує ініціативи Уряду стосовно імплементації норм та напрацювань ЕС у сфері екології. Природні катаклізми, з якими стикнувся бізнес у всьому світі, перестали носити виключно локальний характер й стали глобальним завданням людства. Законотворчі документи мають відображати нові стандарти, правила та норми.
Станом на 26 липня 2021 року ціна на аміачну селітру в Україні досягла позначки 12 100 грн/т з ПДВ, що на 80% вище її вартості на аналогічну дату минулого року та є найвищим рівнем починаючи з квітня 2015 року (в доларовому еквіваленті).
Зростання цін на селітру відбулося на фоні росту на міжнародних ринках вартості азотних добрив — карбаміду, аміачної селітри та КАС.
Насамперед це пов’язано зі зростаючим попитом в країнах Азії та ростом цін на природний газ, який є однією з основних складових при виробництві добрив. В результаті міжнародні ціни на аміачну селітру в портах Чорного моря на минулому тижні сягнули $310/т FOB.
Водночас зросла також різниця внутрішньої ціни до міжнародних котирувань в портах Чорного моря з середнього рівня в $45/т за 2020 рік до нинішніх $63/т. Для імпортерів добрив ця сума відображає додаткові логістичні витрати, тоді як для внутрішнього виробника це переважно додаткова чиста маржа в ціні.
Україна посідає третє місце в рейтингу експортерів курятини у ЄС, за даними европейської статистичної звітності.
Так, за перші 5 місяців цього року Україна поставила в Європу 24,7 тис. тонн м’яса птиці, посівши третє місце в рейтингу ЄС.
На першому та другому місці — Бразилія і Таїланд. Впродовж звітного періоду країни експортували 93 тис. тонн і 58 тис. тонн м’яса птиці відповідно.
За останні п'ять років українці значно зменшили споживання молока і молочних продуктів – до 104,04 кг на одну людину на рік, а от м’яса українці стали більше їсти, про це свідчать дані Держстатистики.
Згідно з цими даними італійської консалтингової компанії з питань молочної економіки Clal, Україна посідає третє місце у світі за обсягом споживання молочних продуктів на одну людину на рік, поступаючись лише Новій Зеландії (108,8 кг на одну людину на рік) і Білорусі (113,7 кг).
Державний покупець зерна Єгипту, Головне управління з постачання сировинними товарами (GASC), повідомив про закупівлю 180 тис. тонн пшениці з Чорноморського регіону в рамках міжнародного тендеру з поставкою в період 20-30 вересня цього року.
За даними GASC, закупівля включає 120 тис. тонн української та 60 тис. тонн румунської пшениці.
Трейдери повідомили про наступні закупівлі: зокрема, «Нібулон» продав 60 тис. тонн української пшениці за ціною $244,50 за тонну на базисі FOB, зі ставкою фрахту $34,50 за тонну, що становить $279 за тонну на базисі C&F. Inerco продав 60 тис. тонн української пшениці за ціною $ 244,80 за тонну на базисі FOB, зі ставкою фрахту $34,50, що становить $279,30 на базисі C&F.