Актуально

Українська зернова асоціація разом з іншими профільними бізнес-асоціаціями звернулася до Прем’єр-міністра та Мінагрополітики України з вимогою не впроваджувати нову бюрократичну інструкцію з якісно-кількісного обліку зерна, яка створює значні регуляторні бар’єри для зернових підприємств.

Про це Українська зернова асоціація, Українська аграрна конфедерація, Український клуб аграрного бізнесу, Морська палата України та Асоціація стивідорних компаній Одеського морського порту написали в спільному листі до урядовців.

Гендиректор УАК, Павло Коваль дав інтерв'ю для каналу UA: Ранок на суспільному, та прокоментував, що змусило фермерів викидати свій врожай і як можна змінити цю ситуацію.

«На сьогодні можна констатувати факт того, що українські фермери залишають врожай на полі передисковують. Ціна кавуна з фактичного місця виробництва коливається в межах 50-60 коп/кг., на полицях столичних супермаркетів ціна вища у 10 разів, виникає запитання в чому причина такої різниці. Виявляється, що це не можливо, адже витрати на збирання, логістику, дрібний та середній опт не вкладається у вищезазначену маржу. Але така ситуація не відбувається стабільно, минулий рік був вдалий для кавунів, і через те, що в цьому році незначно, та все ж зросли посівні площі і складали близько 46-47 тис. га., тобто це 400 тис. тонн кавуна в рік.

Гендиректор УАК Павло Коваль дав інтерв'ю для каналу СТБ, щодо ситуації на ринку зернових.

Українським аграріям є чим похизуватися, цьогорічний урожай зернових культур найбільший за 30 років незалежності України.

«Якщо раніше ми збирали 25-27 млн. тонн пшениці, то в цьому році 32,5 млн. тонн, попит на внутрішнє споживання харчової пшениці в  Україні складає до 4 млн. тонн, тобто потреби внутрішнього споживання ми однозначно забезпечуємо, а решта піде на експорт», - зазначає Павло Коваль.

15 вересня на черговому засіданні Кабінет Міністрів України схвалив проект державного бюджету на 2022 рік. На розвиток та підтримку аграрного сектору України в цілому виділено 8 млрд грн. 

Згідно з документом, 4,6 млрд грн передбачено на відшкодування вартості с/г техніки, здешевлення кредитів та страхових платежів. А також на розвиток тваринництва, рослинництва, садівництва, виноградарства та хмелярства.