В Україні за шість днів функціонування ринку землі уклали понад 300 угод. Продати наділи можна не дешевше нормативно-грошової оцінки. Середня ціна – близько 30 тис. грн за гектар.
Найдорожча земля нині на Черкащині – 33,5 тис. грн за 1 га. Приблизно стільки ж коштують угіддя на Буковині. Трохи дешевше, але не менше 30 тис. грн, – на Харківщині, Дніпропетровщині, Полтавщині, Одещині. Найдешевший гектар – на Житомирщині – трохи більше 21 тис. грн.
У Європі найдорожчі гектари в Нідерландах – майже €70 тис., бо землі там мало. Уполовину дешевша земля в Італії та Великій Британії. У поляків гектар коштує близько €11 тис., у румунів – більше €5 тис.
Але за кордоном така ціна формувалася в умовах ринку земель. У Польщі в 1998 році, коли дозволили купувати та продавати землю, ціни були такими, як в Україні нині. Стрімке здорожчання почалося лише на 13-му році реформи.
АСТАРТА розпочала збиральну кампанію 2021. Роботи ведуться на полях агрофірм у Полтавській області та з 15 липня стартують у західних регіонах.
Загалом Компанія планує зібрати ранні зернові з площі 53.7 тис. га, у т.ч. озиму пшеницю – з 46.5 тис. га.
– Жнива 2021 стартували на тиждень пізніше ніж у попередні сезони. Зараз збираємо ріпак та пшеницю. Роботи виконуються в умовах високої вологості, що ускладнює роботу техніки на полях, але в той же час позитивно впливає на процес дозрівання пшениці та підвищення її врожайності. А правильна технологія внесення добрив, підбір сортів та догляд за посівами, дозволяє нам забезпечити високу якість зерна, – зазначив директор сільськогосподарського виробництва АСТАРТИ Вадим Скрипник.
Відмова від приймання молока другого ґатунку за браку сировини перетвориться на окозамилювання.Так вважає голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський.
«Так само, як і в 2020 році обсяг молока першого гатунку несподівано зріс у 800 разів», – пояснив він. На думку Вадима Чагаровського, для того, щоб боротися з низькою якістю молочної сировини, яка надходить від особистих селянських господарств, по-перше, треба відбудувати зовсім іншу логістичну систему заготівлі молока.
У травні 2021 року Верховна Рада проголосувала майже за всі законопроекти, що необхідні для відкриття ринку землі в Україні.
Тепер ніщо не має стати на заваді тому, щоб українці могли розпоряджатися власною землею. Та навколо ринку землі в Україні й досі шириться багато міфів.
Питання взаємного доступу продукції на ринки України та США були обговорені під час зустрічі Голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької та аташе з питань сільського господарства Посольства США Пані Лізи Ахрамджан. Наразі Держпродспоживслужбою та стороною США ведеться робота з відкриття ринку для української продукції, зокрема, м’яса птиці.
«Ринок США є дуже цікавим для українських виробників. Відкриття ринків таких великих країн надає нові можливості для розвитку бізнесу – це і нові виробничі потужності, і інвестиції в нові технології, і нові робочі місця. Все це позитивно впливає й на внутрішній український ринок та українських споживачів. Тому чим більше ми матимемо ринків збуту, тим більш сталим та захищеним буде вітчизняний агросектор», - зазначила Владислава Магалецька.
Середнє значення Індексу продовольчих цін ФАО (ІПЦФ) в червні 2021 року склало 124,6 пункти, що на 3,2 пункти (2,5 відсотки) нижче в порівнянні з травневим показником, але на 31,5 пункти (33,9 відсотки) вище показника за той же період минулого року. У червні рівень ІПЦФ знизився вперше після дванадцяти місяців неухильного підвищення. Це пояснюється зниженням цін на рослинні олії, зернові і, в меншій мірі, на молочну продукцію, який не змог компенсувати зростання котирувань м’яса і цукру.
Середнє значення Індексу цін на зернові ФАО в червні склало 129,4 пункти, що на 3,5 пункти (2,6 відсотки) нижче травневого показника, але на 32,7 пункти (33,8 відсотки) вище рівня червня 2020 року. Світові ціни на кукурудзу, які в травні досягли найвищого значення з січня 2013 року, в червні впали на 5,0 відсотки, проте як і раніше більш ніж на 72 відсотки перевищували показник за аналогічний період минулого року.
Зростання пропозиції ячменю на тлі початку збирання урожаю на півдні призвело до різкого обвалу закупівельних цін в Україні, за два тижні з 7000 грн/т (225-230 $/т) до 5950-6050 грн/т (190-195 $/т). Висока врожайність, а також необхідність у поповненні обігових коштів особливо для фермерів, які в минулому році постраждали від посухи, збільшує пропозицію ячменю, що призвело до виникнення багатокілометрових черг в портах і падіння закупівельних цін.
Припинення дощів і прогнози спекотної і сухої погоди на найближчі 7-10 днів, також сприятимуть прискоренню прибирання по всій території країни і зростанню пропозиції ячменю.
Додатковим фактором тиску на ціни ячменю стало падіння закупівельних цін на пшеницю з рівнів близько 220-225 $/т до 205-210 $/т з поставкою в порт, і форвардних цін на кукурудзу до рівня 210-220$/т з поставкою в жовтні.
Але падіння цін привернуло більше покупців на ринок, що на тлі нових міжнародних тендерів і погоди в Росії зупинило зниження закупівельних цін на ячмінь.
Участь у форумах, самітах та інших міжнародних заходах – це унікальний спосіб презентувати бренд України на світовій торговій арені. Адже в Україні виробляють дійсно якісну, здорову, орієнтовану на майбутнє продовольчу продукцію. Те ж саме стосується і промисловості. Таку думку висловив заступник Міністра економіки – Торговий представник України Тарас Качка під час Всеукраїнського форуму «Україна 30. Міжнародна політика».
«Ми прагнемо до того, щоб в нас була синергія в тому як індивідуальний бізнес і держава презентують себе за кордоном. І для того, щоб ми говорили про одні і ті самі речі – цьому слугує Експортна стратегія України, яка є для нас спільним орієнтиром. Зараз у нас завершується перший період дії Стратегії і ми маємо можливість спільними зусиллями уточнити наші пріоритети в міжнародній торгівлі», - зазначив Тарас Качка.
За підсумками шести місяців 2021 року вантажні перевезення головною річкою України Дніпром склали 5,46 млн т, що на 63,9% більше (або на 1,9 млн т), ніж за аналогічний період 2020 року. Про це повідомляє прес-служба Адміністрації морських портів України.
«Протягом січня-червня місяців було здійснено 64 тис. рейсів, проти 3,2 тис. рейсів у 2020 році (+95%). Основна частка вантажів — це будівельні вантажі, обсяги транспортування яких виросли на 133,5% і досягли 3,71 млн тонн. На другому місці — зернові вантажі.
Після різкого обвалу котирувань на нафту, тиск на ціни рослинних олій посилився, але інформація про нові страйки в портах Аргентини і блокування експорту надала підтримку цінам на соєву олію.
На ринках рослинних олій зберігається невизначеність з рівнями виробництва сої та ріпаку в новому сезоні, оскільки площі сівби в США і Канаді хоч і збільшені, але посушлива погода поки не дозволяє розраховувати на різке зростання виробництва.
За повідомленням агентства Agricensus в Аргентині профспілка UOCRA оголосила страйк, що призвело до блокування надходження автомобілів до всіх портів навколо Росаріо, вимагаючи премії за щорічні послуги з технічного обслуговування експортних терміналів і заводів. Аргентина є одним з ключових експортерів соєвої олії, шроту та інших сільськогосподарських культур тому такі протести часто стають причиною зростання світових цін.
Котирування на соєву олію на біржі в Чикаго в середу трохи відскочили і грудневі ф'ючерси виросли на 1,7% до 1318 $/т з п'ятниці втративши в цілому близько 4%. Основними факторами стали погіршення оцінки стану посівів сої в США і страйк в Аргентині.