На політичні події в Венесуелі сільськогосподарські ринки відреагували нейтрально. Країна не є великим сільгоспвиробником – основними культурами споживання є кукурудза, пшениця та рис.
Споживання пшениці в країні оцінюється на рівні 1,5 млн т. Оскільки у Венесуелі відсутнє власне виробництво пшениці, то імпорт здійснюється без мит. Основним постачальником пшениці залишається Канада, а США нарощують свої поставки у 2024/25 сезоні. Серед постачальників пшениці для Венесуели є країни Чорноморського регіону – Туреччина та росія. У 2024/25 сезоні Туреччина суттєво втратила свою частку в поставках – до 150 тис. т. росія також втратила свої позиції на даному ринку у 2024/25 сезоні.
У сезоні 2025/26 експорт пшениці до Венесуели, найімовірніше, буде розподілений переважно між США та Канадою, з ймовірністю серйозного зниження частки Канади.
Близько 80% вирощеної в країні кукурудзи припадає на білу кукурудзу, що використовується в харчуванні людини. Імпортується переважно жовта кукурудза для тваринництва. У 2025/26 сезоні передбачається зростання імпорту кукурудзи через зниження внутрішнього виробництва та зростання попиту з боку сектора птахівництва.
Основними постачальниками жовтої кукурудзи виступають США, Бразилія та Аргентина. Як бачимо, поставки кукурудзи в країну зосереджено на трьох світових експортерах, що мають географічну наближеність. Тому перерозподіл часток поставок між ними не впливає на експорт української кукурудзи, як основного гравця Чорноморського регіону.
У короткостроковій перспективі події між США та Венесуелою будуть більш впливовими на сільськогосподарські ринки Західної півкулі. США, ймовірно, прагнутимуть бути центральним постачальником зерна та інших товарів до країни. У Чорноморському регіоні зміни, ймовірно, торкнуться росії – втрата ринку пшениці та мінеральних добрив.
ІЦ УАК за матеріалами ukragroconsult