Експорт пшениці 2025: чому Україна може скоротити поставки

Україна залишається одним із провідних світових експортерів пшениці, незважаючи на виклики війни та кліматичні зміни. Станом на травень 2025 року країна продовжує постачати пшеницю до багатьох регіонів, зокрема до країн Африки, Азії та Європи. Проте війна, погодні умови та обмеження на європейському ринку вплинули на обсяги та якість експорту. «Комерсант Український» розбирався, куди Україна експортує пшеницю, які обсяги постачання, як змінилася ситуація порівняно з довоєнним періодом, а також зібрав прогнози експертів на найближчі роки.

Посівна кампанія-2025

За даними Мінагрополітики, станом на 6 червня 2025 року аграрії всіх областей України засіяли 5,6 млн га ярих зернових і зернобобових культур, фактично завершивши весняну посівну кампанію.

Регіонами-лідерами за темпами сівби стали Полтавська, Чернігівська, Вінницька, Черкаська та Сумська області.

Експорт зерна з України впав на 22,5%

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, станом на 2 червня у 2024/2025 МР Україна експортувала 38 млн 308 тис. тонн зернових та зернобобових культур, що на 8 млн 649 тис. тонн або на 22,5% менше, ніж торік.

Експорт пшениці становить 14 млн 863 тис. тонн, що на 2 млн 579 тис. тонн або на 17,3% менше, ніж торік. Також українські аграрії експортували 2 млн 305 тис. тонн ячменю і 10,8 тис. тонн жита.

Експорт кукурудзи становив 20 млн 575 тис. тонн, що на 6 млн 024 тис. тонн або на 29,2% менше, ніж торік. Крім того, за кордон відправили 65,0 тис. тонн борошна (або 86,7 тис. тонн в перерахунку на зерно), що на 27,5 тис. тонн на 42,3% менше, ніж торік.

Основні напрямки експорту пшениці

За словами Леоніда Козаченка, президента Української аграрної конфедерації, Україна постачає пшеницю до багатьох країн світу, хоча обсяги та якість зазнали змін через погодні умови та війну.

“Ми постачаємо пшеницю в багато країн світу, і, звичайно, ситуація змінилась, радикально, за останні роки. Але все-таки в 2020 році, в 2021 році зміна погоди вплинула на якість пшениці, на кількість, і ми її не так багато експортували. Практично експорт у нас майже одинаковий, приблизно він становить 21 мільйон тон з України в 2024-му році і в 2021-му теж було так”, — зазначає Козаченко.

Основними імпортерами української пшениці залишаються Єгипет, Індонезія та Туреччина, які стабільно входять до трійки лідерів. У 2021 році Єгипет закуповував до 5 мільйонів тонн пшениці, а разом із Туреччиною та Індонезією ці країни формують першу п’ятірку імпортерів.

Несподіваним лідером у 2024 році стала Іспанія, що пов’язано з логістичними перевагами постачання до Європи під час війни.

“Чомусь несподівано на перше місце в минулому році вийшла Іспанія. Такого не було раніше. Але війна, легше в Європу постачати, однозначно”, — додає Леонід Козаченко.

Інші країни, такі як Алжир, Туніс та В’єтнам, також залишаються стабільними покупцями, зберігаючи свої позиції в десятці найбільших імпортерів.

Іван Томич, аграрний експерт, підкреслює, що основними регіонами для експорту є Європейський Союз та Африка.

“Якщо загалом, Європейський Союз – раз, Африка – два. Це головні напрямки, де йде наша пшениця”, — стверджує Томич.

Довоєнний період: як було раніше

До війни структура експорту пшениці мала свої особливості. За словами Івана Томича, Африка, зокрема Єгипет, була основним ринком збуту, тоді як Європа відігравала другорядну роль через обмежені квоти.

“У нас в довоєнний період переважна більшість йшла на Африку, Єгипет і інші країни, ОАЕ, Болівія і все, одним словом, той континент. Це була більша частина. У Європу йшло… там квоти були мізерні, виконувалися швидко, і вони не становили ніякої серйозної ваги у загальному експорті. Головний був експорт в ці країни”, — пояснює Томич.

Леонід Козаченко зазначив, що десятка найбільших імпортерів-країн практично не змінилась.

“Туреччина завжди купувала дуже високоякісну пшеницю, з якої робила муку, а в нас такої не було. Трошки помінялися ці три країни, а так решта – Алжир, Туніс, В’єтнам багато купував до війни і зараз купує. Практично не змінилась десятка найбільших імпортерів-країн”, – розповів експерт.

Він додав, що до війни якість пшениці була вищою, особливо твердої пшениці, яка використовується для виробництва високоякісної муки.

“Єдина відмінність – це якість продукції, тому що погода вплинула на це, і пшениця така, тверда, з якої роблять високоякісну муку, на жаль, у нас було значно менше зібрано, ніж це було до початку війни. Але це не війна вплинула, а вплинули погодно-кліматичні умови”, — зазначає Козаченко.

Зміни в обсягах експорту

За оцінками експертів, обсяги експорту пшениці з України зменшилися. Іван Томич прогнозує, що у 2025 році експорт може стати найнижчим за останні 10 років.

“Зменшили. Серйозно. Загалом можу дати свій прогноз, що експорт пшениці буде за останніх, можливо, до 10 років, найнижчий”, — каже Томич.

Леонід Козаченко також висловлює песимістичний прогноз, пов’язаний із пошкодженням посівів озимих культур та несприятливими погодними умовами.

“Не знаю, чи зберемо ми 20 мільйонів, навряд чи зберемо. Буде менше, тому обсяг зменшиться і основні покупці залишаться, нові покупці навряд чи будуть”, — прогнозує Козаченко.

Прогнози на майбутнє

Щодо перспектив експорту, експерти сходяться на думці, що структура ринків може змінитися. Леонід Козаченко вважає, що Іспанія, ймовірно, втратить позицію лідера через обмеження імпорту з України в Європу. Натомість Туреччина може збільшити обсяги закупівель, а Єгипет залишиться важливим партнером, особливо за підтримки міжнародних організацій, таких як ФАО.

“Ну, я впевнений, що в поточному році в нас зміниться експорт. Не буде першою Іспанія, тому що Європа радикально підходить до обмеження імпорту з України, зокрема й зерна. Туреччина, я думаю, що збільшить обсяг закупівель. Єгипет завжди залежав від піддотування з боку ФАО, міжнародної організації і інших, тому що це африканська країна і інші африканські країни, якщо їм дадуть дармове фінансування, вони в нас куплять”, — прогнозує Козаченко.

Він також зазначає, що такі країни, як В’єтнам та Індія, можуть зберегти свої позиції, тоді як Китай залишиться орієнтованим переважно на кукурудзу.

“Китай практично не купував в нас пшеницю, в основному він купує кукурудзу в великій кількості, пшеницю небагато. В’єтнам купував, Індія навіть купувала. Я думаю, що ці країни теж куплять, але ніхто не знає ще, який буде врожай, оскільки були пошкоджені посіви озимих культур, і пшениця і озима, я думаю, що менший дасть врожай”, — прогнозує Козаченко.

Незважаючи на складні умови, Україна продовжує відігравати важливу роль на світовому ринку пшениці. Основними імпортерами залишаються Єгипет, Туреччина, Індонезія, а також країни Європи, зокрема Іспанія. Проте війна та кліматичні зміни вплинули на обсяги та якість експорту. У найближчі роки експерти прогнозують скорочення обсягів через зменшення врожаю та обмеження на європейському ринку. Однак стабільний попит із країн Африки та Азії дає надію на збереження позицій України як ключового постачальника пшениці.

ІЦ УАК за матеріалами видання «Комерсант Український»