Чи загрожує Україні дефіцит продуктів і зростання цін на пальне: що кажуть експерти

Українці вважають, що країні загрожує неврожай, зростання цін і навіть голод. Посівна кампанія в умовах війни в Україні проходить на тлі одразу кількох викликів – від наслідків суворої зими до нестабільної погоди навесні, проблем із паливом та добривами. Ці фактори породжують у свідомості деяких українців тривожні думки про майбутній неврожай – у соціальних мережах люди розмірковують, чи буде голод в Україні, і вважають, що він неминучий.

Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль розповів УНІАН, як це впливає на аграрний сектор, чи є відчутні погіршення порівняно з минулими роками. Економіст Олег Пендзин пояснив, чи варто очікувати дефіциту продуктів або різкого зростання цін, а начальниця відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру Тетяна Адаменко – чи бували раніше в Україні такі морозні весни.

Чи буде голод в Україні 2026 або неврожай - як зараз проходить посівна

У соціальних мережах дедалі частіше можна побачити відео, де українці діляться своїми думками щодо того, чи буде голод у 2026 році. Вони стурбовані подорожчанням палива, аномально низькою температурою під час посівної, постійними обстрілами, а також іншими факторами, які можуть вплинути на врожай. У коментарях до цих роликів люди пишуть, що ризик неврожаю, а отже й подорожчання продуктів, а то й голоду, є досить високим.

Проте експерти заспокоюють - неврожай або навіть голод в Україні через дефіцит продуктів навряд чи може бути. Зокрема за словами генерального директора Української аграрної коаліції Павла Коваля, зараз йде вже п’ята, з початку повномасштабного вторгнення, посівна, але проблеми, які українські фермери мають на сьогодні, почалися ще восени минулого року, а не лише навесні. Зокрема на півдні тоді була сильна посуха, коли аграрії сіяли озимі. Натомість у центральних, північних і західних областях осінь видалася надто дощовою - аж до грудня, і там не встигли зібрати пізні культури. 

"В нас дуже багато, порівняно з попередніми роками, пізніх культур, таких як кукурудза, навіть соняшник, соя, залишились зимувати й дозбирають їх ще й на сьогодні в окремих господарствах, підприємствах. А є підприємства, куди ще комбайн не може зайти, бо дуже волога земля і він грузне", - пояснив він.

Через це там не встигли підготувати ґрунт і тепер, навесні, доводиться змінювати сівозміну, перебудовувати плани тощо. Водночас додають коректив війна, обстріли, проблеми з електроенергією та важка зима.

Зокрема через останнє не всі культури вийшли з перезимівлі в повному обсязі, каже експерт. Коваль каже, що найбільше цієї зими постраждав озимий ріпак: у деяких областях втрати перевищують 30%, а загалом по країні - понад 10%. Також постраждав озимий горох, ячмінь та подекуди навіть пшениця.

Ці площі доведеться пересівати, але питання - чим саме. Ймовірно, акцент зміститься на ярі зернові, каже він. Наразі вже засіяно близько 1 млн гектарів ярих культур (зокрема горох, ячмінь, частково пшениця) і приблизно стільки ж - технічних (соняшник, цукрові буряки). Подекуди вже почали сіяти кукурудзу, а також нішеві культури - наприклад, льон, сочевицю чи нут.

"Але знову ж - ситуацію ускладнюють погодні умови - у частині регіонів земля ще не готова до сівби. До того ж посівна стартувала із запізненням - приблизно на 10–15 днів. У нас були роки, коли ми наприкінці лютого виходили для посіву в південних областях: Одещини, Херсонщини, Миколаївщини. В цьому році навіть в Одеській області ми запізнились десь на два тижні, а північні Чернігівщина, Сумщина, Харківщина, Волинь - ще пізніше почали, бо довго ждали, поки сніговий покрив зійде. На Сумщині посів навіть призупинили, бо нічні температури тримаються біля нуля, вдень лише +3…+4°C.", - додає фахівець.

Окрім цього, аграрії працюють в умовах кадрового дефіциту: навіть якщо різко потеплішає і з’явиться можливість швидко вийти в поле, виконати великий обсяг робіт за короткий час буде складно через нестачу людей і кваліфікованих операторів техніки. Додають труднощів і повітряні тривоги та перебої з GPS.

Крім того, на ситуацію з посівною впливає й подорожчання палива та проблема з мінеральними добривами. За словами Коваля, через обмеження на імпорт аміачної селітри великими морськими партіями утворився дефіцит, а доставити необхідні обсяги автомобільним і залізничним транспортом не вдається вчасно. Їх, каже експерт, можна було б замінити на вапнякову, але ситуація в Ормузькій протоці, через яку проходить понад третина світових поставок мінеральних добрив, вплинула і на цей варіант. Адже перебої з логістикою призвели до різкого зростання цін і на добрива. Всі ці фактори, на думку експерта, серйозно знижують прибутковість господарств, особливо малих і середніх.

Втім, Коваль вважає, що неврожай або навіть голод в Україні через дефіцит продуктів навряд чи може бути, а ось зростання цін цілком реальне. Це пов'язано із подорожчанням кожного етапу виробництва: доставка зерна, переробка на борошно, випікання хліба та його транспортування в роздріб - усе це відбувається на тлі зростання цін на пальне. 

"Якщо ж говорити про базову продовольчу безпеку, зокрема зернові, то Україна забезпечить себе власним виробництвом. Навіть за поганих погодних умов, середня врожайність - близько 40 центнерів з гектара, це 18–20 млн тонн. Річна потреба України становить приблизно 7,5–8 млн тонн. Тобто навіть, якщо орієнтовно половина із цих 20 млн тонн буде продовольчої якості, тобто близько 10 млн тонн - нам цього вистачить. Для порівняння: минулого року було близько 23 млн тонн, позаминулого - 22 млн, а у 2021 році - приблизно 33 млн тонн", - підсумував фахівець.

Погода в Україні та аномально холодна весна - наскільки це вплине на врожай

Начальниця відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру Тетяна Адаменко пояснила, що сніг наприкінці квітня в центрі та на півдні не є нормою, тож погода в Україні дійсно наразі незвична, проте таке час від часу трапляється, навіть на початку травня. Причина – нестандартні синоптичні процеси, а саме переважання впливу на погоду холодних повітряних мас з півночі Європи.

Водночас, за словами фахівчині, у другій половині квітня мокрий сніг на півночі та північному сході трапляється рідко - приблизно 2–3 рази за 15–20 років. Але при цьому стійкий сніговий покрив або сильне промерзання ґрунту в цей час вважаються малоймовірними.

Щодо впливу холоду на врожай, фахівчиня зазначила, що  якщо немає сходів висіяної городини (насіння у ґрунті), то все обійдеться, а от сходи можуть пошкодитись або й загинути, тож варто почекати із посадкою, особливо огірків та томатів.

"Щодо плодових, то хоча заморозки ще не закінчилося, триватимуть, але вже можна говорити про втрату  частини урожаю ранніх кісточкових - абрикосу, персику, аличі,  можливо  ягідних та винограду. Тобто плодових, які були у фазі цвітіння", - пояснила експерт.

При цьому обсяг втрат залежить від кількох факторів: кліматичних умов регіону, особливостей розташування саду чи поля, виду та сорту культури, а також, найважливіше, від стадії її розвитку, яка визначає чутливість до холоду. Точно оцінити збитки можна лише після завершення періоду заморозків.

"Необхідно враховувати, що за багаторічними кліматичними характеристиками, то до середини травня в Україні триває заморозконебезпечний період. Ймовірність заморозків на початку весни за статистикою метеорологічних спостережень  складає 50%, а цьогорічна весна почалася рано за рахунок дуже теплого березня", - додала Адаменко.

Коли подорожчають продукти та що буде з цінами на паливо - думка економіста

Пояснюючи ситуацію з подорожчанням палива, економіст Олег Пендзин зазначив, що та ціна, яка була - 92 гривні за дизельне пальне, приблизно відповідає ціні нафти на світовому ринку десь близько 105-107 доларів за барель:

"Тобто ви маєте розуміти, що якщо ціна буде вища 120 доларів, відповідно є певний запас для зростання".

Але ймовірно, на думку експерта, такого рівня цін вона не досягне, оскільки це вже суттєво тисне на світову економіку. За його словами, ціна на міжнародному ринку десь бовтається на рівні 100 плюс-мінус доларів за барель марки Brent:

"Тому можна, в принципі, вважати, що ми з вами досягли якогось умовного балансу за ціною. І вона буде приблизно в цих межах".

Пендзин додав, що ціни на паливо можуть також впасти, якщо світові ціни на нафту підуть вниз - наприклад, через розблокування Ормузької протоки.

Додатково він пояснив,  чому в Україні такі дорогі продукти та чи варто чекати на подорожчання знову. Фахівець каже, що ситуація з цінами на продовольство сьогодні значною мірою вже сформована врожаєм 2025 року - він фактично зібраний, і його собівартість уже "закладена" в продукцію, яка зараз надходить на ринок. Тому найближчим часом суттєвого перегляду цін у бік різкого зростання, скоріше за все, не буде. Зміни можуть відбуватися, але вони більше пов’язані з логістикою - доставкою товару від виробника до полиці магазину.

"А от до врожаю 26-го року є серйозні питання. Тому що цілком ймовірно, ми з вами побачимо, що собівартість обробки гектара значно виросла, тому що там не тільки паливо-мастильні матеріали, там ще і логістика та дорогі мінеральні добрива, тому що для азотних добрив природний газ є сировиною, тому зростання ціни на нього формує і нову ціну на добриво", - пояснив Пендзин.

Водночас погода залишається нестабільною і нетиповою для квітня, втім точно спрогнозувати обсяги врожаю зараз складно, а від його результатів напряму залежатиме і подальше формування цін на агропродукцію, підсумував експерт. Втім, економіст наголошує на тому, що Україна виробляє достатні обсяги продовольства, щоб покривати внутрішнє споживання по основних позиціях. 

Коментуючи ситуацію з тим, що у соцмережах поширюються два сценарії від українців - або продуктів не буде взагалі, або вони будуть, але стануть недоступними для більшості людей, Пендзин пояснив просту математику. За його словами, після зниження реальних доходів населення у 2022 році приблизно на 25% одразу відбулося зростання споживання дешевших продуктів і зменшення частки більш дорогих - насамперед м’яса та молочної продукції. Цю закономірність підтверджує порівняння з іншими країнами.

"Це означає, що якщо ситуація погіршиться, розрив між нормою споживання та реальним обсягом більш дешевих продуктів та більш дорогих буде більш відчутним. Ні про який дефіцит не може бути й мови, справа лише в покупній спроможності", - підсумував Пендзин.

ІЦ УАК за матеріалами УНІАН