На посівну кампанію 2026 року в Україні впливатимуть погодні ризики, дефіцит добрив та проблеми з логістикою. Через нестачу добрив, попередньо, є ризик, що країна може недобрати до 10% врожаю зернових. Загалом очікується врожай орієнтовно на рівні 50 млн тонн. Проте значних структурних зрушень щодо посівних площ не буде.
Про це Delo.ua повідомив генеральний директор Української аграрної конфедерації (УАК) Павло Коваль.
Світовий аграрний ринок входить у фазу структурної турбулентності. Хоча ціни поки що не демонструють різких стрибків, поведінка ключових гравців змінилася. Тиждень 9–15 лютого зафіксував новий баланс сил: Південна Америка нарощує агресивний експорт, Європа переходить у режим бюджетної економії, а Україна працює в умовах тиску на маржинальність.
В Україні поетапно набирає чинності нова редакція законодавства у сфері обігу генетично модифікованих організмів. Йдеться про Закон України «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції» (редакція 2023 року), який прийшов на заміну закону 2007 року та гармонізований із правом Європейського Союзу.
Світова увага до зернобобових культур стрімко зростає. І це не випадково. Вони поєднують у собі продовольчу безпеку, економічну ефективність та екологічну сталість. Про значення бобових для України та світу в ефірі програми «Сьогодні. Вдень» на Українському радіо розповів генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль.
Світова комора рослинного білка
Січень 2026 року в європейській аграрній політиці став місяцем жорсткого «приземлення». Після турбулентного минулого року система увійшла в новий сезон із чітким усвідомленням меж своїх можливостей. Головний висновок місяця: центр ухвалення рішень змістився з наднаціонального рівня Брюсселя до національних урядів, які керуються передусім внутрішніми страхами та електоральною арифметикою. Це більше не політика стратегічних амбіцій, а політика управління ризиками. Для України така зміна декорацій означає необхідність повної перебудови підходів до лобіювання своїх інтересів.
Україна може збільшити річний агроекспорт із $24,2 млрд до понад $100 млрд шляхом переходу від експорту сировини до нарощування виробництва продуктів глибокої переробки, для чого потрібно $85 млрд інвестицій, заявив президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко.
Поточний тиждень остаточно зафіксував зсув, який багато учасників ринку досі не готові визнати: глобальний аграрний ринок більше не функціонує в режимі дефіциту.
Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко в ефірі «Суспільне. Новини» прокоментував ситуацію на ринку рослинних олій, перспективи цін, енергетичні виклики для виробників та роль України у забезпеченні світової продовольчої безпеки.
Критичні погодні умови, зафіксовані на початку лютого у центральних та східних регіонах України, можуть призвести до суттєвих втрат озимих культур. За оцінками президента Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченка, приблизно п’ята частина озимих посівів перебуває в зоні ризику, а потенційні втрати можуть сягнути майже 1 млн гектарів.
Кінець січня 2026 року ознаменувався важливою зміною в аграрній політиці Європейського Союзу. Єврокомісія офіційно затвердила курс на спрощення (simplification-first), що дозволить заощадити €215 млн адміністративних витрат щорічно. Це рішення фіксує перехід від розширення регулювання до підвищення ефективності управління.
Для України це означає зміну правил взаємодії. Політичні гасла поступаються місцем процедурним вимогам, а ключові рішення тепер ухвалюються не через публічні заяви, а через механізми імплементації.