Перший тиждень червня 2026 року засвідчив важливий зсув у глобальній аграрній політиці. У центрі уваги міжнародних інституцій та урядів опинилося не лише питання обсягів виробництва чи торгівлі, а й здатність аграрних систем зберігати виробничий потенціал в умовах геополітичної, ресурсної та кліматичної нестабільності.
Від продовольчої безпеки до безпеки виробництва
Українська аграрна конфедерація підтримує заклики бізнесу щодо посилення захисту портової інфраструктури та розширення механізмів страхування воєнних ризиків.
Попри постійні атаки ворога, морський коридор продовжує забезпечувати експорт української продукції до десятків країн світу. Для аграрного сектору порти — це не просто інфраструктура. Це можливість реалізувати вирощену продукцію, отримати валютну виручку, виплатити заробітну плату працівникам та інвестувати в наступний виробничий цикл. Кожен удар по портовій інфраструктурі зрештою відчуває український фермер.
Весняна посівна кампанія в Україні виходить на фінішну пряму. Попри постійні воєнні загрози, дефіцит кадрів та суттєве здорожчання матеріально-технічних ресурсів, українські аграрії засіяли майже 100 відсотків запланованих площ. Про проміжний підсумок п'ятої воєнної посівної, логістичні та геополітичні виклики, кризу на європейських кордонах, а також про інвестиційне та технологічне майбутнє галузі «Українському радіо» розповів генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль.
Події весни 2026 року підтвердили одну з ключових тенденцій світової аграрної політики: провідні економіки дедалі частіше розглядають агросектор не лише як галузь виробництва, а як елемент економічної стійкості, продовольчої безпеки та стратегічної автономії.
Світові аграрні ринки входять у період, у якому конкурентоспроможність визначатиметься не тільки обсягами виробництва чи ціною продукції, а й здатністю держав і компаній контролювати ланцюги постачання, управляти ризиками, забезпечувати якість, простежуваність і стабільність експорту.
Станом на кінець травня 2026 року аграрна політика Європейського Союзу дедалі чіткіше демонструє перехід від кризового реагування до довгострокового захисту конкурентоспроможності власного аграрного сектору. Питання продовольчої безпеки, вартості виробничих ресурсів, імпортного контролю та формування бюджету ЄС після 2027 року поступово стають частиною ширшої економічної політики Союзу.
Подвійний регуляторний підхід ЄС
У період з 18 по 24 травня 2026 року аграрна політика ключових світових гравців остаточно перейшла у площину безпекового та геополітичного регулювання. Європейський Союз, США, Китай та Індія більше не розглядають сільське господарство виключно як сферу виробництва. Галузь стала базовим елементом управління ресурсною, торговельною та геополітичною стійкістю, де доступ до мінеральних добрив, енергоносіїв і стабільна логістика визначають витривалість держав.
Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль в ефірі Українського радіо детально проаналізував перебіг весняної посівної кампанії. У фокусі розмови — вплив аномальних погодних умов, загострення кадрового голоду та розбіжності у прогнозах щодо майбутнього врожаю. Пропонуємо розширений виклад ключових тез інтерв'ю.
— Павле Васильовичу, як саме погодні умови цієї весни змінили графік посівної кампанії? Наскільки критичним є відставання?
У період з 11 по 17 травня 2026 року європейська аграрна політика продовжувала адаптуватися до нових економічних та політичних викликів. Спільна аграрна політика (САР) дедалі глибше входить у сферу бюджетних дискусій, питань конкурентоспроможності, енергетичної безпеки та управління системними ризиками. Правила гри коригуються під впливом внутрішнього політичного тиску та зростання витрат виробництва.
Шановний Леоніде Петровичу!
Прийміть найщиріші вітання з Днем народження!
Ваша багаторічна праця, професіоналізм, державницьке мислення та відданість українському аграрному сектору стали прикладом справжнього лідерства і служіння Україні. Завдяки Вашій енергії, мудрості та послідовності Українська аграрна конфедерація багато років залишається потужним голосом аграрної спільноти та платформою для розвитку сучасного українського агробізнесу.
«Не тільки хліб, а й інші продукти харчування можуть здорожчати. Тому що не зупиняються ті складові витрат, які найважливіші для виробництва різної продукції», – наголосив Козаченко.