Звіт USDA: квітневі корективи

Нещодавно оприлюднені звіти Міністерства сільського господарства США (USDA) внесли низку коректив у попередні прогнози відомства. Експерти  УАК вирішили проаналізувати дані та  внести ясність у те, що ж насправді чакатиме світову аграрну спільноту. 

Зернові культури

Згідно з фактичними даними пропозиція пшениці на світовому ринку у 2015/16 МР зросла на 1,0 млн тонн. Це відбулося здебільшого завдяки росту світового виробництва пшениці до рекордних 733,1 млн тонн. Зокрема, виробництво пшениці в ЄС збільшилось на 1,5 млн тонн (також ставши рекордним – 160 млн тонн), в Аргентині – на 0,3 млн тонн (11,3 млн тонн). Дещо негативно на динаміку світового виробництва пшениці вплинув спад виробництва в Ефіопії та Пакистані – на 0,6 млн тонн та 0,3 млн тонн відповідно.

Водночас, USDA повідомляє про зростання обсягів світового експорту на 0,4 млн тонн до 163,1 млн тонн та зниження об’ємів споживання на 0,7 млн тонн, що, в свою чергу відбулося, за рахунок скорочення об’ємів використання пшениці як в кормових, так і в харчових цілях.

Внаслідок збільшення об’ємів виробництва та спаду споживання прогнозовані кінцеві запаси пшениці збільшено на 1,7 млн тонн до рекордних 239,3 млн тонн.

Позиції ж України на світовому ринку залишаються незмінними – восьмий рядок в списку виробників та шостий в списку експортерів пшениці. Позитивна тенденція до нарощування масштабів і тут має місце – за останні 5 років виробництво зросло в 1,2 рази (з 22,3 млн тонн до 27,3 млн тонн), а експорт – майже втричі (з 5,5 млн тонн до 15,5 млн тонн).

Щодо фуражного зерна, то прогнозовані об’єми його пропозиції у 2015/16 МР було збільшено на 0,3 млн тонн  з врахуванням ряду взаємокомпенсуючих змін на ринку. Зокрема, в Аргентині через несподівані дощі впродовж лютого-березня ц.р. прогнозований обсяг виробництва кукурудзи було збільшено на 1,0 млн тонн до 36,5 млн тонн. Також за рахунок збільшення посівних площ та урожайності прогнозований обсяг виробництва ячменю в тій же Аргентині зріс на 0,6 млн тонн (до 4,2 млн тонн). Окрім того, виробництво кукурудзи було збільшено в Мексиці та Сербії – на 0,5 млн тонн. Водночас, через вплив природного явища «Ель-Ніньйо» в Судані  та Ефіопії знизилось виробництво сорго на 3,1 млн тонн  (з 5,5 млн тонн до 2,4 млн тонн) та 1,2 млн тонн (з 3,8 млн тонн до 2,6 млн тонн) відповідно.

Збільшення обсягів світового експорту фуражних зернових на 3,5 млн тонн (до 164,2 млн тонн) відбулося за рахунок зростання експорту кукурудзи та ячменю. Зокрема, зріс експорт кукурудзи з Аргентини на 2,0 млн тонн (до 19,0 млн тонн), з ЄС та Росії – на 0,3 млн. тонн, збільшившись до 1,4 млн тонн та 4,1 млн тонн відповідно. В свою чергу, В’єтнам збільшив обсяг імпорту кукурудзи до 5,0 млн тонн (на 2,0 млн тонн), а ЄС – скоротив на 1,0 млн тонн до 15,0 млн тонн. Також зросли обсяги експорту ячменю з Аргентини на 0,4 млн тонн, (досягнувши тим самим відмітки в 2,6 млн тонн). В той же час Іран та Саудівська Аравія збільшили імпорт цієї культури на 0,4 млн тонн та 0,5 млн тонн відповідно (до 1,9 млн тонн та 8,5 млн тонн). Щодо сорго, то Китай скоротив його імпорт на 0,2 млн тонн (до 6,8 млн тонн), а Мексика, навпаки, збільшила імпорт сорго на ті ж 0,2 млн тонн (до 0,7 млн тонн).

Світові кінцеві запаси

Прогнозовані кінцеві запаси кукурудзи зростуть на 1,9 млн тонн завдяки збільшенню її запасів в Японії, США, Сербії, В’єтнамі та Аргентині.

Щодо України, то обсяги українського експорту фуражних зернових зросли на 0,23 млн тонн  (до 19,52 млн тонн). Також, незважаючи на найнижчий рівень їх виробництва за останні три роки, загалом обсяг виробництва фуражних зернових в Україні таки зріс на 0,14 млн тонн до 33, 387 млн тонну сього. Ріст експорту фуражних, в першу чергу, пов'язаний з експортом кукурудзи, який зріс на 0,2 млн тонн до 15,7 млн тонн. І хоч це також найнижчий показник за три роки, на світовому ринку просто немає конкурентів, здатних витіснити Україну з четвертого місця в рейтингу експортерів.

Олійні

Світове виробництво олійних культур в 2015/16 стабілізувалось на рівні 527,0 млн тонн, зрісши мінімально з минулого місяця, в основному завдяки взаємокомпенсуючим незначним коливанням на ринку.

Так, виробництво сої залишилось на рівні 320,2 млн тонн завдяки невеликому підйому Аргентинського (на 0,5 млн тонн до 59,0 млн тонн) та аналогічному спаду Індійського (на 0,5 млн тонн до 7,5 млн тонн) ринків. Інші зміни на ринку включають зниження виробництва сої в Китаї (на 0,4 млн тонн до 83,6 млн тонн) та підвищення виробництва ріпаку в Китаї (на 0,2 млн тонн до 14,3 млн тонн) та ЄС (на 0,25 млн тонн до 22,05 млн тонн). Об’єми виробництва китайського соняшнику також зросли, проте виявилися більш ніж компенсованими спадом виробництва в ЄС, Аргентині та Бразилії.

Оцінюваний обсяг ринку олійних було збільшено на 1,4 млн тонн до 150,8 млн тонн, що здебільшого пов’язано з пожвавленням торгівлі соєю Розрахунковий обсяг експорту сої зріс для Бразилії на 1,5 млн тонн (до 59,5 млн тонн) та США на 0,4 млн тонн (до 46,4 млн тонн), що змогло повністю компенсувати спад експорту з Аргентини (з 11,8 млн тон до 11,4 млн тонн) та Індії (з 0,2 млн тонн до 0,1 млн тонн).

Імпорт сої Китаєм зріс на 1,0 млн тонн до 83,0 млн тонн, відобразивши несподіване зростання експорту Бразилії. Підвищення імпорту сої також притаманне таким країнам як Іран, Японія, Бангладеш та Мексика. Незначне зниження імпорту відбулось зі сторони В’єтнаму, Єгипту, Венесуели та Чилі.

За даними USDA оцінка кінцевих запасів зупинилась на позначці в 79,0 млн тонн, що на 0,2 млн тонн більше, ніж минулого місяця, оскільки скорочення запасів в США та Бразилії майже повністю компенсоване їх накопиченням в Аргентині та Китаї.

На 20 тис. тонн було скорочено прогнозований обсяг експорту насіння українських олійних (з 3,67 млн тонн до 3,65 млн тонн). Проте Україна продовжує втримувати першість серед країн-виробників соняшнику (11,3 млн тонн), експортерів продуктів його переробки – олії (4,1 млн тонн) та кормів (4,1 млн тонн).

Аналітичний департамент УАК