Зголодніли, й ембарго «по-тихому» відмінили – європейські постачальники знову експортують фрукти й овочі до білорусі (а потім ця продукція доходить і до росії)

"А я сейчас вам покажу, откуда на территорию беларуси ввозятся фрукты и овощи"

Як повідомляють EastFruit торгові джерела з ЄС, у Польщі та інших країнах Євросоюзу, наприкінці минулого тижня несподівано почали зростати ціни на яблуко, грушу та низку інших продуктів плодоовочевого сектору. Пояснити цю тенденцію було непросто, тому що запаси цих товарів були високі, попит залишався обмеженим, і нічого не віщувало зростання цін. Однак шила в мішку не сховаєш - пояснення ситуації знайшлося досить швидко.

Виявляється, білорусь, без будь-яких гучних заяв, проживши лише чотири місяці без постачань із ЄС, визнала, що без фруктів та овочів від європейських постачальників прожити не може, і відкрила ринок збуту для них. Звичайно ж, всі розуміють, що рішення керівництво білорусі, яка фактично втратила свою незалежність, не приймає, не порадившись зі своїми босами в москві. А оскільки ні для кого не секрет, що білорусь завжди служила своєрідною «діркою в паркані» з Євросоюзом для росії, щоб диктатор цієї країни міг розповідати своїм громадянам про успіхи «імпортозаміщення», поки білоруси поставляють на ринок росії європейські яблука, капусту, груші, моркву та багато іншого.

Нагадаємо, що 1 січня 2022 року білорусь запровадила повну заборону на імпорт із країн Євросоюзу та низки інших країн світу, продуктів харчування. Тоді команда EastFruit детально аналізувала можливі наслідки такої заборони.

Як аналітики і прогнозували, заборона на постачання яблука, груші, капусти, моркви та інших овочів та фруктів з ЄС до білорусі призвела до різкого зростання внутрішніх цін не тільки в цій країні, а й у росії. Оскільки ні росія, ні білорусь не в змозі прогодувати себе без імпорту фруктів та овочів, у цих країнах почав гостро відчуватися дефіцит базових продуктів.

Наступ росії та білорусі у війну з Україною лише посилив ситуацію, тому що багато країн або добровільно відмовилися від співпраці з агресорами, або просто зіткнулися з неможливістю проведення розрахунків за поставлену продукцію. Війська мародерів із росії навіть намагалися стримувати ціни у себе в країні, крадучи цибулю та іншу продукцію у фермерів України в окупованих ними територіях. Проте, очевидно, загрожувати Європі кулаком на публіку легко, а їсти хочеться – тому зараз росіяни та білоруси, що швидко бідують, слухаючи по телевізору чергову браваду місцевих пропагандистів, закушують цю «лапшу» польською капустою та італійським яблуком.

Цікаво, що заборона на в'їзд вантажівок з росії та білорусі до ЄС, так само як і в'їзд європейських вантажівок до країн, що розпочали криваву війну, як і раніше, не скасована, тому продукцію постачають відразу на кордон, де відбувається перевантаження. Процес неприємний, довгий і дорогий, але він компенсується тим, що їсти агресорам дуже хочеться і вони готові за це все платити.

Однак виникає питання, а наскільки зараз етично з погляду європейських постачальників, поки їхні країни надають величезну підтримку українській армії та українським людям у стримуванні рашистської агресії, брати участь у таких сумнівних торгових операціях? Чи варто Польщі годувати ворога, який відкрито загрожує їй військовим вторгненням та атомною бомбою? Можливо, ембарго на постачання продуктів до країн, що розв'язали криваву війну проти населення України, яке внаслідок цього вимушене голодувати у підвалах, ховаючись від російських ракет, що летять із території білорусі, було б доцільнішим і правильнішим рішенням?

Ілюстрація - "Глибина" Семена Скрепецького

ІЦ УАК за матеріалами East Fruit