«Зелений курс та сталий розвиток у сільському господарстві – можливості та виклики для України»

15 лютого в рамках міжнародної виставки «АгроВесна 2022» відбувся захід «Зелений курс та сталий розвиток у сільському господарстві – можливості та виклики для України». У панельній дискусії взяв участь Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної конфедерації.

 

Після привітання від українських і німецьких політиків прозвучали доповіді Андреаса Тойбера, (Федеральне міністерство продовольства і сільського господарства ФРН) і д-ра. Пера Бродерсена (Альянс німецького агробізнесу).

Спікери розповідали про Зелений курс та сталий розвиток у сільському господарстві та виклики в Німеччині. Також вони говорили про Перспективи для аграрного бізнесу в Україні.

У цілому, як зазначили представники німецької сторони діалогу, на їх думку, Україна досягла в аграрній сфері визначного успіху і рухається у правильному напрямку - у напрямку сталого розвитку.

Однак, було й зазначено, що величезною проблемою для України є правова незахищеність бізнесу.

 

Про що говорили на панельній дискусії

Павло Коваль, ген. директор ВГО «Українська аграрна конфедерація», член ВАФ

Павло Коваль вважає, що до цієї стратегії "Грін Діл" потрібно долучатись. Це важлива комплексна задача для всього європейського континенту і, очевидно - світу, для зниження рівня тиску на довкілля у процесі сільськогосподарського виробництва.

"Якщо ми відмовимось від даної ініціативи, то це відкине нас на декілька десятиріч назад.

Вже були приклади, коли бізнес казав: «Ми поки не готові, давайте ми поки що в стороні постоїмо, а там хай політики вирішують». Це погано закінчується, попереджає Коваль, як приклад - земельна реформа.

У нас є ще одна така проблема в контексті грін діл, як розбудова інфраструктури безпечності та якості продукції в Україні.

В цьому питанні ми стоїмо на місці. Як приклад, у нас зараз немає 11 стандартів, що може найближчим часом ускладнити експорт зернової групи. Ми до сих пір користувалися радянськими «ГОСТами», які були розроблені ще в 60-80-ті роки минулого століття", - повідомив генеральний директор УАК.

Павло Коваль вважає, що бізнес має брати це питання у свої руки та розробляти стандарти, адже у наш час стандарти це не питання держави.

Тут також варто нагадати і про проблему відсутності прикордонно-інспекційних пунктів.

"Також у нас існують накази, які є тимчасовими. Але у нас тимчасові нормативні акти діють по 10 років.

Україну характеризують, як "країну постійно зростаючих потенціалів".

Це принизливо, скільки можна нарощувати потенціали, і не намагатись їх реалізовувати.

Потрібно порівнювати можливості євопейських фермерів і українських (доступність до кредитів, інвестицій, програм держ. підтримки тощо).

Якщо середньостатистичний фермерський гектар в Європі створює 6 кг парникових газів, то в Україні 1,5 кг. То ми маємо однаковими темпами маємо зменшувати внесення мін. добрив?

Це інструмент виграти конкуренцію. Бізнес в Україні ретельно аналізує ці питання. І ми будемо дискутувати з цього приводу", - підсумував ген. директор Української аграрної конфедерації.

 

Ольга Ходаківська, заст. директора ННЦ НААН «Інститут аграрної економіки»

"Ми не зможемо оминути ключові вимоги та засади зеленого курсу, адже Україна є важливим торговим партнером ЄС, і цей ринок є надзвичайно важливим для нас.

Нам доведеться ці вимоги оцінювати, аналізувати та адаптувати свої стандарти, технології та законодавство, щоб не втратити цей ринок", - зазначила Ольга Ходаківська.

Пані Ольга зауважила, що важливим і приоритетними завданнями для нас зараз у контексті грін діл є: реконструкція і модернізація зрошувальних систем і захист земель від деградації та опустелювання.

Ми не можемо, як кальку, переймати європейські показники.

Адже у більшості європейських країн показники внесення мін. добрив і ЗЗР у рази більші, ніж у нас. Тож ми не те що, не маємо зменшувати їх внесення, а навпаки - ще маємо потенціал до нарощування внесення добрив і ЗЗР.

Тож треба порівнювати стартові умови країн ЄС і України. Треба зважувати, які зобов’язання ми можемо брати на себе, а які ні.

Але у будь-якому випадку ми маємо дбати про навколишнє середовище та здоров’я людей і тварин.

 

Іван Слободяник, вик. директор Всеукраїнської асоціації громад

Іван Слободяник зауважив, що європейський зелений курс безумовно пов’язаний з розвитком сільських територій. Перш за все ми маємо відновити повнофункціональне Міністерство аграрної політики, щоб воно мало змогу у потрібному обсязі виконувати свої завдання.

Також важливим є для дрібних фермерів створення фонду часткового гарантування кредитів.

 

Модератор заходу - Марія Ярошко, в.о. керівника проекту АПД, погодилася з Іваном, що донесення інформації до фермерів відіграє напрочуд важливу роль, і що тут важлива роль припадає на бік Міністерства, місцевих органів управління і Дорадчої служби, щоб роз’яснити що саме стоїть перед українським аграрним бізнесом у майбутньому.

 

Анна Передерій, голова Регіональної групи СНД Асоціації «VDMA Landtechnik»

Анна зазначила, що важливими трендами для Українського АПК у контексті сталого розвитку є цифровізація бізнесу та перехід від країни-виробника ресурсів до країни-переробника.

Також вона зазначила, що важливою є якісна аграрна освіта та популяризація її серед молоді.

 

Висновки

Попри схожості німецького і українського АПК, наші країни мають і суттєві відмінності. Так, наприклад, Німеччина - країна з розвинутою економікою; член ЄС; країна, де живуть перспективою у 10-30 років; має значні результати у тваринництві тощо.

Україна - країна, що розвивається; не є членом ЄС; країна, де живуть вчорашнім днем (як було зазначено під час дискусії - у нас тільки зараз приймаються рішення на розподіл дотацій, хоча це повинно робитись на перспективу); країна - лідер в галузі рослинництва.

Тож, і справді, потрібно долучатись до подібних ініціатив, і вирішувати питання екологічності, енергетики та безпечності і якості харчової продукції. Але немає бути ніяких ультиматумів з боку країн ЄС, адже у нас різні становища. Ми маємо дослухатися до порад та використовувати європейський досвід, зокрема - німецький, щоб розробити власні закони та нормативи під наші реалії.

Також важливо пам'ятати, що Зелений курс - це саме комплекс змін. Заходи мають стосуватись всього аграрного виробничого ланцюжка. 

 

Українська аграрна конфедерація дякує проекту «Німецько-український агрополітичний діалог» за проведення зустрічі.

УАК братиме участь і у подальших заходах.