Заяви щодо експорту зерна

ЗСУ вживають максимальні заходи безпеки для захисту «зернових коридорів»

На даному етапі зернові коридори працюють безперебійно, незважаючи на окремі атаки російських загарбників по портовій інфраструктурі Одещини.

Як передає Укрінформ, про це в ефірі телемарафону єдиних новин сказала керівник об’єднаного прес-центру оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк, коментуючи питання, чи не поставило під загрозу вивезення зерна з портів України застосування іранських дронів.

«На даному етапі зернові коридори працюють відповідно до досягнутих домовленостей і забезпечені міжнародними гарантіями, зокрема з боку ООН і Туреччини. Їх робота не порушена, тим не менш ми вживаємо максимальні заходи безпеки... Загрози нами усвідомлюються: імовірно, не випадково висловлене (російською федерацією – ред.) невдоволення роботою зернових коридорів і невипадково посилена увага приділяється безпосередньо портовій інфраструктурі. Зокрема, в Очакові було пошкоджено портову інфраструктуру і на Одеський напрямок натяк зрозумілий. Однак наразі все працює. Навіть сьогодні, коли відбулася атака, вихід суден відбувся за графіком», - повідомила Гуменюк.

Україна має достатньо пшениці для власних потреб і для допомоги іншим

Рішення України передати 50 тисяч тонн зерна для Сомалі та Ефіопії як гумдопомогу є дуже важливим для цих країн, при цьому в нашій державі достатньо зерна, щоб задовольнити власні потреби та допомогти іншим.

Про це у Брюсселі на прес-конференції за підсумками зустрічі Ради міністрів ЄС із сільського господарства та рибальства заявив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

«В Україні достатньо пшениці для того, щоб забезпечити внутрішні потреби. Вона зараз найдешевша у світі тут, у середині країни. У нас у запасі понад 20 мільйонів тонн, з яких експортувати треба понад 70%», - сказав міністр.

Він нагадав, що за рішенням уряду та за Указом Президента України, по 25 тисяч тонн продовольчої пшениці будуть доставлені в Сомалі та в Ефіопію як гуманітарна допомога від України. Транспортування цього збіжжя буде організовано за сприяння Всесвітньої продовольчої програми з чорноморських портів України.

Відповідаючи на запитання Укрінформу, як розв'язана росією війна вплинула на прогнозований обсяг врожаю, Микола Сольський повідомив, що цього року він становитиме орієнтовно 65-67 мільйонів тонн, з урахуванням зернових та олійних культур. Торік цей показник сягнув 108 мільйонів тонн. Але це був рекордний урожай за всю історію України, зібраний на всій території держави.

«Минулорічні 108 мільйонів тонн – це був рекорд за всю історію існування України та ведення тут сільського господарства. До того ж цей урожай зібрано з усієї території України, у тому числі  з тих територій, які зараз знаходяться у тимчасовій окупації, і які ми не включили в розрахунок цього року. Тому, якщо порівнювати 65-67 мільйонів тонн збіжжя на тій території, яку ми зараз контролюємо, з врожаєм на цій же території минулого року, то це не таке значне падіння, в рамках середньої врожайності в Україні за минулі 5-7 років», - пояснив міністр аграрної політики та продовольства.

Микола Сольський додав, що Україна і ЄС разом можуть стабілізувати глобальні ціни на продовольство.

За словами міністра, реалізація спільних сільськогосподарських проектів між Україною і ЄС дозволить стабілізувати або навіть суттєво знизити глобальні ціни на продовольство.

«Наші пропозиції зрозумілі й конкретні, вони стосуються будівництва олійного трубопроводу від України до польського порту Гданськ, збільшення кількості залізничного та автотранспорту в Європі для спільного бізнесу, будівництва кількох термінальних перевантажувальних комплексів на кордоні між Україною та європейськими країнами. Реалізація цих заходів зробить такі транспортні коридори постійними. Це, як мінімум, стримає зростання цін в Європі, поглибить зв’язки між українським та європейським бізнесом, відкриє нові проєкти в переробці, й не лише там», - зазначив урядовець.

Він повідомив, що Україна просить європейських партнерів про випуск більшої кількості зерновозів, а також автомобільних траків із причепами для перевезення зерна. При цьому Україна просить надати компенсацію на кожну таку машину у 50% від вартості, аби мати змогу придбати їх більше. Збільшення кількості таких зерновозів на третину - з 12 тисяч одиниць до 16 тисяч - дозволить наростити перевезення зерна на 10-20 мільйонів тонн на рік для подальшого транспортування через європейські порти.

«Щодо перевантажувальних терміналів. Ми пропонуємо побудувати не менше п’яти терміналів на кордонах України з Румунією, Угорщиною, Словаччиною і Польщею. Вартість кожного – приблизно 25-30 мільйонів доларів. Вартість олійного трубопроводу наразі обраховується, тому що вона залежить від маршруту та ландшафту, де він будуватиметься», - пояснив Сольський.

За його словами, російська агресія та поточна ситуація в Україні є важливим, але не єдиним серед факторів, що впливають на зростання продовольчих цін. На це впливає також ситуація в південній та центрально-південній Європі, посухи та рівень врожайності - у першу чергу кукурудзи. Серед інших чинників - урожайність у США та рівень споживання в різних регіонах світу, наприклад, прагнення низки арабських та азійських країн створити зернові запаси.

Усі ці фактори впливають на зростання глобальних цін на продовольство, наголосив міністр. Але подальше збільшення можливостей для вивезення зерна з України через Європу зможе стабілізувати або навіть зменшити їх.

ІЦ УАК за матеріалами Укрінформ