Заборона імпорту української агропродукції може вплинути на посівну, - Павло Коваль

Рішення Польщі, Угорщини та Словаччини заблокувати експорт українського продовольства завдасть значної шкоди українським фермерам і сектору, який сильно постраждав від війни.

Україна сподівається, що буде знайдено рішення шляхом переговорів у багатосторонньому масштабі між Україною, залученими національними урядами та Європейською комісією (ЄК), рішення якої скасувати мита на свою продукцію викликало реакцію трьох східних країн.

Ефекти

За словами Міністра сільського господарства України Миколи Сольського, 10% сільськогосподарського експорту країни проходило через територію Польщі та 6% через територію Угорщини, до двох країн, які минулими вихідними вирішили заборонити ці товари, цього понеділка приєдналася Словаччина.

«Втрата можливості експортувати товари через ці країни, особливо Польщу, яка прямо заборонила транзит через свою територію, була б дуже болючою для українських виробників і трейдерів», – наголосив EFE ген. директор «Української аграрної конфедерації» Павло Коваль.

Заборона загрожує ще більше погіршити ситуацію на селі після трьох важких жнив і в розпал російського вторгнення. Час прийняття рішення є невдалим, оскільки поточний посівний сезон вже був під впливом несприятливих погодних умов.

Невизначеність щодо майбутнього експорту може спонукати фермерів скорочувати посівні площі, що в середньостроковій перспективі створить соціальну напругу в Україні та здорожчить продукцію в таких країнах, як Португалія та Іспанія, які є основними імпортерами українського зерна.

Причини

Падіння цін на польську сільськогосподарську продукцію пов’язане переважно зі світовими тенденціями, наголошує EFE спеціальний посол МЗС України Ольга Трофімцева. Однак, додає вона, польським виборцям було простіше звинуватити українських фермерів. Вона натякає на парламентські вибори, які відбудуться восени в Польщі.

Навіть якби українське зерно спровокувало падіння цін в аграрному секторі, це не пояснює заборони на інші продукти, такі як цукор чи м'ясо птиці, продовжує вона.

«Щодо цих країн, ЄС має швидше вирішити цю проблему», — каже Коваль.

Інфраструктура як додатковий фактор

Постійні проблеми зі збільшенням транзитної спроможності через ці країни сприяли загостренню кризи. Українське зерно накопичувалося в цих прикордонних країнах, а не швидко транспортувалося до місць призначення, підкреслює Трофімцева.

«Незважаючи на те, скільки про це говорили на початку вторгнення, було зроблено недостатньо для прискорення транзиту через бюрократичні чи фінансові проблеми», — сказав вона Efe.

За словами Коваля, потужність трьох основних польських портів дорівнює місячному обсягу експорту українського зерна.

Після певного прогресу в перші місяці вторгнення та запуску в серпні минулого року підтримуваного ООН «зернового коридору» з України ситуація зайшла в глухий кут.

Тож, необхідно терміново розвивати інфраструктуру між ЄС та Україною, оскільки «зерновий коридор» працює менше ніж на половину своєї потенційної потужності.

І Трофімцева, і Коваль стверджують, що розвиток інфраструктури принесе користь як ЄС, так і Україні в довгостроковій перспективі, також беручи до уваги процес їх інтеграції в блок.

Рішення

Трофімцева стверджує, що український аграрний експорт є серйозним викликом для Брюсселя, а Коваль зазначає, що рішення Польщі, Угорщини та Словаччини суперечать фундаментальним принципам торгової політики ЄС.

Україна шукає шляхи розв'язання проблеми, а віце-прем'єр-міністр Юлія Свириденко, як і міністр сільського господарства Сольський, очікують вирішення ситуації з колегами з ЄС.

Основна мета – розблокувати транзит зерна через Польщу та знайти механізми, щоб гарантувати, що воно не потрапить на внутрішній польський ринок.

Трофімцева попереджає, що потрібно зробити все необхідне, щоб ситуація вирішилася до червня, коли почнеться новий урожай.

Коваль сподівається, що всі сторони найближчим часом знайдуть рішення для вирішення більших проблем, поставлених на карту в Україні, таких як захист спільних цінностей перед обличчям російської агресії.

ІЦ УАК за матеріалами EFE Agro