За що ж фермер купить землю?

Одним з ключових питань при вирішенні проблеми запровадження обігу земель в Україні є  забезпечення потреб кредитування фермерів при її купівлі . Ідеться про довгострокові фінансові ресурси з їх поверненням через  5-10 років. Сьогодні в жодному українському банку фермер не може отримати такі кошти.

Уряд підготував програму, яка забезпечує потребу фермерів у кредитуванні приблизно на 8%, але йдеться виключно про мікро- і малі підприємства. При цьому площа земельних угідь, які вони обробляють, не перевищує 500 га. Ця категорія суб’єктів господарювання буде частково забезпечена інструментом фінансування у вигляді кредиту, який можна отримати за сприяння  Світового банку. Звичайно, вартість цієї позики буде не менше 20% річних. Саме тут Держава компенсує значну частину вартості цього відсотку. За словами високопосадовців, реальний відсоток сплати кредиту, що отримає фермер під страховий механізм, буде становити рівнозначну суму з відсотком який визначатиме поточну інфляцію. Іншими словами, це буде в межах 7%, а  решту, близько  15% , буде компенсувати держава за рахунок субсидій. Цікавим є те звідки надійдуть кошти для таких субсидій. Відповідь проста із загальних державних субсидій для фермерів. Тобто раніше ці кошти використовувались для підтримки розвитку тваринництва, компенсації вартості техніки вітчизняного виробництва і кредитів для закупівлі різних матеріальних ресурсів (мінеральні добрива, насіння, пальне тощо), а тепер субсидії, що становлять понад 4 млрд. грн., будуть направлені на компенсацію лише вартості кредиту, який фермер візьме для купівлі землі інші напрями використання державної підтримки залишаються під питанням.

 Через це дуже малий відсоток від загальної кількості суб’єктів господарювання, максимум 8%, отримають доступ до такого ресурсу. Понад 80% суб’єктів не зможуть отримати кошти для участі в купівлі сільськогосподарських угідь.

Без вирішення цієї проблеми створювати сьогодні ситуацію, в якій буде купляти землю той, хто вже має кошти, без особливих проблем і конкуренції буде неправильно, а головне- небезпечно для нашої Держави.

Українська аграрна конфедерація вже пропонувала скористатися вкрай ліквідним активом, який може бути використаний для отримання дешевих коштів - це сільськогосподарська земля, яка знаходиться у власності Держави. Цих угідь сьогодні понад 10,0 млн га і їх достатньо, щоб створити фінансовий ресурс вартістю близько 10$ млрд. Йдеться про створення земельного іпотечного банку, який буде мати можливість отримати кошти  від різних Міжнародних фінансових установ під заставу державних сільськогосподарських земель. Частина цих земель може бути розпайована та передана у власність місцевим мешканцям які раніш працювали в державних радгоспах, аналоги яких – колгоспи були раніш вже давно розпайовані. Для цього потрібно 1,5 – 2,0 млн га. У власності Держави наразі можна знайти не менш, ніж 5 млн. га таких земель, які ідентифіковані, мають кадастрові дані та можуть бути використані для реалізації цього проекту. Для повного забезпечення потреб українських суб’єктів господарювання    АПК,  які не мають серед засновників жодного іноземця, потрібно  $3,0 – $4,0 млрд. Також цілком можливо за рахунок даного забезпечення, окрім Земельного іпотечного банку, створити кілька спеціальних інвестиційних фондів необхідних для розвитку сільських територій. Українська аграрна конфедерація вважає,  що ця  державна земля має бути передана в управління місцевим громадам. Принаймі,  громади зможуть контролювати ці землі, а фермери будуть платити за неї орендну плату в місцевий бюджет. Але поки ця земля буде знаходитись в заставі вона не повинна залучатися до процесів приватизації. Ці кошти  можуть бути використані місцевими громадами для сприяння  розвитку сільської місцевості, вирішення низки проблем, пов’язаних із охороною навколишнього середовища, створення інструментів утилізації сміття та його переробку тощо. Більш того, можна розвивати інфраструктуру цієї місцевості, створювати об’єкти для розвитку туризму (готелі, кафе, ресторани), будувати нові автошляхи та багато іншого.

Якщо надати право громадам забрати цю землю не тільки для подальшої передачі в оренду, а й дати їм можливість її продавати, це рішення буде неправильним. У короткий проміжок часу на продажі громада зможе отримати певні кошти, але через 10-15 років вартість цієї землі зросте мінімум втричі, але цей ресурс буде втрачений.

Тож давайте оберемо цей шлях і будемо впевнено рухатись вперед зміцнюючи та збагачуючи аграрну галузь, а разом із нею нашу рідну Державу і наш український народ.

ІЦ УАК