Ключові події АПК у 2016 році
Часткове скасування спецрежиму ПДВ. Окрім того, що аграрії втратили частину обігових коштів, вони отримали велику проблему з оформленням податкової звітності, оскільки мали цей ПДВ розщеплювати. Особливо складно довелося тим, хто займається кількома видами діяльності – наприклад, вирощує рослинницьку продукцію і тримає свою ферму.
Новий міністр АПК. На початку квітня на цю посаду був призначений Тарас Кутовий. Оцінку його діяльності поки що рано робити. Наразі маємо міністерську стратегію «3+5», в рамках якої Кутовий і працює. Важливий крок – розроблено Єдину комплексну стратегію розвитку села та сільських територій в Україні на 2015-2020 роки.
Земельна реформа – у центрі уваги. Питання ринку землі особливо загострилося в другій половині року. Тоді ще не було відомо, чи продовжать земельний мораторій, чи ні. Про всяк випадок група народних депутатів підготувала законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)», емфітевзис, який би регулював продаж прав оренди на землю. Почалося велике обговорення у ЗМІ, земельне питання стало топ-темою для громадян, його одразу підхопили багато політичних партій.
ЗВТ з ЄС запрацювала на повну потужність. Результат – стрімкий ріст українського аграрного експорту до Європи. На сьогодні більше 40% усього аграрного експорту України припадає саме на країни ЄС. Окрім традиційних продуктів українські товаровиробники почали експортувати так звані нішеві продукти (наприклад, суниця, лохина, льняна олія) та продукти з високою доданою вартістю (наприклад, заморожені фрукти, соки, томатна паста, цукрова кукурудза, висівки тощо).
Водночас з 1 січня 2016 року Україна відкрила свій ринок для європейської сільгосппродукції. Скептики боялися, що товари з ЄС хлинуть в Україну і створять конкуренцію вітчизняним. Однак, все під контролем.
Росія перекрила дорогу українським товарам. Окрім заборони Росії на імпорт українських товарів у 2016 році виникла проблема транзиту українських товарів територією РФ з метою поставки до інших країн.. Ця заборона стала поштовхом для відкриття Шовкового шляху.
Загалом новий виток у торговій війні з Росією змусив українських виробників ще активніше шукати нові ринки збуту. Міністерство економіки спільно з МінАПК організовує торгівельні місії, в яких можуть брати участь представники агробізнесу. За останні місяці відбулися дві такі місії – до Ірану та країн Африки.
Логістичні проблеми, пов’язані з відсутністю зерновозів. Вперше в історії незалежної України ситуація із забезпеченням бізнесу вагонами-зерновозами та перевезенням зерна наблизилася до колапсу. Найбільші агрохолдинги країни заявили про те, що не можуть виконувати в повній мірі поставки зерна відповідно до умов контрактів, оскільки «Укрзалізниця» не встигає його перевозити.
Різке подорожчання міндобрив. Це питання піднімалося не один рік, однак цього року аграрії просто не могли мовчати. Окрім, значного зростання цін на мінеральні добрива на внутрішньому ринку хвилю незадоволення викликала ініціатива введення додаткових антидемпінгових мит на добрива російського виробництва. На думку, аграрної громадськості, такі дії призведуть до нового зростання цін на українському ринку та підсилять монополізм деяких українських підприємств хімпрому. Аби детально розібратися в цій ситуації, Українська аграрна конфедерація спільно з іншими громадськими аграрними об’єднаннями сіли за стіл переговорів з представниками хімпрому і намагаються розрахувати «правильну ціну» на мінеральні добрива. Наразі це питання не вирішене і, навпаки, набуло найбільшої гостроти.
Завершення процедури реформування ветеринарних, фітосанітарних та інших контролюючих органів. Нарешті з квітня 2016 року запрацювала Держпродспоживслужба. Однак, процес передачі їй чи іншим новоствореним організаціям повноважень усіх структур досі незавершений.
Непродуманість реформи призвела до виникнення проблем у сфері сертифікації насіння і садивного матеріалу. У звя'зку з ліквідацією Держсільгоспінспекції та створенням ДП з сертифікації, виникає "вікно" тривалістю у два місяці, коли сертифікація насіння в Україні може повністю зупиниться. Цей період - з 5 грудня 2016 до початку 2017 року. Тому аграрна бізнес-сіпльнота, в тому числі й Українська аграрна конфедерація, звернулася з відкритим листом до прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана з проханням не ставити під загрозу весняну посівну 2017 року.
Що найбільше вплинуло на ринок
На ринок суттєво вплинули одразу кілька факторів:
Тенденції 2016 року
Переорієнтація на експорт малих та середніх виробників. Угода про ЗВТ з ЄС дала їм реальну можливість вийти на європейський ринок. Україна почала постачати до Європи продукцію, яку раніше туди не експортувала. Мова йде передусім про нішеві культури. Експорт суниці садової за 9 місяців виріс у 25 разів. Великої популярності в ЄС набула українська лохина. Нарощується експорт заморожених фруктів.
Взагалі переорієнтація виробників на нішеві культури – одна з характерних рис 2016 року. Серед «хітів» - ягоди, бобові.
Ще одна яскрава тенденція 2016-го – якість продукції підвищується до європейських стандартів. Якщо раніше виробники говорили: «Росія з’їсть все», то тепер ситуація абсолютно протилежна.
Тим часом на внутрішньому ринку України значно ростуть обсяги виробництва сої. Це пов’язано зі збільшенням попиту на цей продукт та зацікавленістю аграріїв у її вирощуванні.
Очікування від 2017 року
Марія Дідух, в. о. генерального директора Української аграрної конфедерації для Agravery.сom.