Як вплинуло повернення експортного ПДВ на аграрну галузь?

Уже 1,5 року галузь рослинництва знову отримує відшкодування експортного ПДВ. Така практика існувала з моменту отримання Україною незалежності й аж до 2015 року. Однак через позицію зовнішніх кредиторів уряд скасував повернення експортного ПДВ, щоби зменшити бюджетні витрати. Після повної відміни спецрежиму для АПК і заміну його бюджетною дотацією, агробізнес поступово таки відвоював практику відшкодування експортного ПДВ рослинникам. Що це дало агросектору та загалом економіці України? У спеціальному дослідженні з’ясував AgroPolit.com.

МОВОЮ ЦИФР

Агросектор заплатив у бюджет у 2016  році 27, 945 млрд грн всіх податків, а на 1 червня — 13,167 млрд грн, повідомили у Державній фіскальній службі України (ДФСУ). За фіскалів, держава відшкодувала аграріям 2016 року 3,226 млрд грн, а 2017-го (на 01.06) — 1,456 тис. грн. Тож скасування спецрежиму не погіршило роботу галузі. Навпаки, повернення експортного ПДВ урівноважило ситуацію для рослинників, а загальний експорт цієї продукції з країни продовжив зростати. Тож логічно, що саме рослинникам повертають експортний ПДВ.

За словами опитаних експертів, повернення експортного ПДВ принесло українському агробізнесу три великих плюси.

1. Утримання закупівельних цін на внутрішньому ринку.

"Сьогодні третина експортного ПДВ повертається аграріям. Практику відшкодування рослинникам не хотіли повертати, бо аграрний сектор тоді був найменш захищеним, його частка у бюджеті була меншою, ніж у металургів та інших галузей, лобісти котрих були сильнішими, аніж сотні тисяч агропідприємств. Не було потужної сили,  яка могла б  відстояти інтереси сектору. Два роки тому ми виправили ситуацію для рослинників. Це  дуже важливо, адже основне завдання повернення ПДВ агросектору — фінансово підтримати товаровиробника, сприяти зростанню експорту та відкриттю українським бізнесом нових ринків. Що це означає? Аграрна галузь отримала назад у систему 28—32 млрд грн на підтримку товаровиробника! Це дуже важливо, адже дозволило досягнути кількох ключових речей", — розповідає народний депутат (Об’єднання «Самопоміч») Іван Мірошніченко.

За словами народного депутата, голови Міжфракційного депутатського аграрного об’єднання, президента Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченка, завдяки  експортному ПДВ аграрії збільшили свої доходи на 20—22 млрд грн.

Якщо цьогорічні показники експорту зростуть, то сума відшкодування також збільшиться. Це дуже важливо, бо ці кошти дають можливість рослинникам виживати за відсутності кредитування галузі, коли цінова світова кон’юнктура несприятлива. Повернення експортного ПДВ допомогло галузі встояти», — пояснює  він.

За оцінками Мірошніченка, завдяки поверненню експортного ПДВ у закупівельну ціну на внутрішньому ринку додалося 450—500 грн на кожну тонну зерна. Таким чином компенсувалася відміна спеціального режиму для рослинників і вирівнялася фінансова ситуація для них, пояснює  він. Наразі ж ціна на зерно не змінилася: вона як і була $175—180 за тонну, так і залишилася.

Підтверджує сказане народний депутат від БПП Микола Кучер.

"Ці 20% заклали у закупівельну ціну. Відтак, вартість зернових на внутрішньому рину лишилася стабільною і рослинники виграли, а тваринники програли. Та загалом повернення експортного ПДВ дало змогу підняти ціни якраз на стільки, на скільки були  втрати після скасування спецрежиму для агросектору", — пояснює експерт.

Разом із поверненням ПДВ повернулося й питання, що на цьому наживаються трейдери. Це  нісенітниці, каже нардеп Леонід Козаченко, і пояснює, чому:

«За розрахунками експертів, щонайменше на 15— 18% зросла ціна на закупівлю сільськогосподарської продукції завдяки  цьому поверненню. Той, хто каже, що трейдери привласнюють собі ці кошти, абсолютно нічого не розуміє у сфері роботи АПК. Трейдери постійно конкурують ціною, інакше вони програють. На ринку ж не10 трейдерів, а мінімум 30 — потужних гравців,  які один з одним змагаються  за партії зерна».

2. Зростання рослинницької галузі збережено 

Другий плюс — збереження темпів розвитку рослинницької галузі. Підтвердженням цього є показники того ж таки експорту рослинницької продукції. Так, за даними заступника міністра аграрної політики та продовольства Олени Ковальової, за 4 місяці 2017 року агроекспорт склав $6,03 млрд (на 32% більше, ніж за аналогічний період 2016 року).

"Однак ці рекорди — заслуга переважно рослинників. Так, вони  продали на зовнішні ринки зернових на $3 млрд, що на $2,4 млрд більше, ніж у січні—квітні минулого року. А от продуктів тваринного походження у 10 разів менше — лише на $304,4 млн", — пояснила вона.

Хоча даний «рекорд» все ж більше залежить від кліматичних умов, додає Іван  Мірошніченко.

«Складні погодні умови цього року можуть призвести до того, що Україна недоотримає 15—20% урожаю ранніх зернових та ріпаку. Тож  урожай 2017 рокуможе зменшитися на 15—20%, тому варто очікувати  й скорочення зернового експорту», — прогнозує народний депутат від «Самопомочі».

3. Корупція зменшилась

Третій плюс — мінімізація корупції за отримання відшкодування. Це стало можливим завдяки об’єднанню двох реєстрів в один.

Раніше ПДВ отримували двома способами – «автоматом» і «кулеметом». Ті, хто мав «автомат», отримував усі кошти, як сьогодні. А ось «кулеметники» мали серйозні проблеми. Для того, щоб отримати свої гроші, вони повинні були платити хабарі. Сьогодні ситуація значно покращилася, але проблеми все одно є. Програмне забезпечення Фіскальної служби працює недосконало, у них там інколи виникають якість проблеми. Хоча усі ті неполадки можна було б усунути, аби тільки було бажання», — розповідає Леонід Козаченко.

Народний депутат Іван Мірошніченко уточнює, що стало легше отримувати ПДВ не лише агросектору, а й загалом усьому бізнесу.

"Це покращилося завдяки багатьом факторам: контроль суспільства, зусилля парламенту та керівництва держави. Раніше компанія могла чекати повернення ПДВ близько 8—12 місяців, сьогодні ж термін скоротився до 2—3 місяців. У системі навели лад. Наразі її контролює бізнес,  парламент і громадські організації. Майже зникли так звані «витрати» підприємців на повернення ПДВ. Якщо два  роки тому цей «резерв» складав близько 30—35% зі 100%, то сьогодні це лише 5%! Залишаються ризики девальвації гривні та вартість фінансування самого ПДВ. Зменшився і загальний борг ПДВ: два роки тому він був 24—32 млрд грн, нині — 8—10 млрд грн. А після реформи й відміни двох реєстрів та закриття «податкових ям» середньомісячні надходження до держскарбниці від збору ПДВ виросли удвічі — із 6—8 млрд грн до 10—12 млрд грн", — пояснює експерт.

НАДІЙНИЙ ВАЛЮТНИЙ ТИЛ

То що ж ми маємо врешті? Аграрний сектор — надійний валютний тил України. Доказ цьому — офіційна статистика, котра говорить сама за себе.

2016 року тільки експорт зернових забезпечив середньомісячне надходження валютної виручки в сумі $0,5 млрд і $0,33 млрд — масложирової продукції. Понад $0,25 млрд — від харчової промисловості й тваринництва. За винятком травня і червня, сільськогосподарська продукція забезпечувала понад 43% усього товарного експорту. Більш того, якщо подивитися на платіжний баланс і взяти всі надходження за рахунком поточних операцій, то агросектор забезпечив понад 28% надходжень валюти», — розповів старший аналітик «FOREX CLUB» Андрій Шевчишин.

Чимала заслуга у цьому саме рослинницької галузі, продукція якої переважає в експорті. Тож повернувши рослинництву відшкодування ПДВ, держава фактично застрахувала себе від нової «кредитної голки» МВФ і забезпечила вітчизняному виробнику дві невід’ємні базові умови для успішного розвитку — пряму фінансову підтримку товаровиробникові та сприяння освоєнню нових ринків.

Тетяна Крисюк для AgroPolit.com.