ВВС: Рік української економіки за Порошенка

Рік тому Петра Порошенка було обрано президентом України. На вибори він ішов із програмою, що називалася "Жити по-новому!" Низку обіцянок Петро Порошенко озвучив також і під час самої виборчої програми, і у своїй інавгураційній промові в парламенті.

Навряд чи у травні 2014 Петро Порошенко уявляв, якими за рік стануть втрати української економіки та інфраструктури через збройний конфлікт на Донбасі, який тепер в інтерв'ю ВВС він назвав "справжньою війною з Росією", що витрати на один день цієї війни сягнуть 5-10 млн дол., або що в Україні буде понад мільйон біженців - "внутрішньо переміщених осіб".

"Коли ми були на Майдані, ми не очікували, що країна буде втягнена у таку велику війну", - заявив Петро Порошенко ВВС 20 травня, практично через рік після того, як його було обрано президентом України.

Не скидаючи з терезів цього фактору, ВВС Україна повертається до економічних обіцянок, даних Петром Порошенком рік тому - під час президентських виборів та одразу після перемоги на них.

"Жити безбідно!"

"Бідній людині важко бути вільною, тому що над нею постійно висить безвихідна потреба обміняти свободу на хліб насущний. Тому будувати демократію означає творити суспільство заможних людей", - так починався економічний блок передвиборчої програми кандидата у президент Петра Порошенка - "Жити безбідно!"

Пан Порошенко також запевняв, що "добре знає, як примножити національне багатство та наповнити бюджет", і що у цьому йому має допомогти "досвід господарника, який свого часу створив чимало робочих місць".

У виборчій програмі він наголошував, що підтримує збереження і навіть збільшення усіх соціальних виплат, але, на погляд Петра Порошенка, ці виплати має забезпечувати нова, відновлена економіка, а він, як гарант Конституції, "зобов'язаний створити умови для вільної інноваційної економіки та соціальної справедливості".

За 2014 рік українська економіка скоротилася на 6,8%. За даними державного комітету статистики, у І кварталі 2015 року український ВВП зменшився на 17,6% у порівнянні із відповідним періодом минулого року.

Наприкінці квітня Світовий банк різко погіршив прогноз для української економіки. Якщо ще на початку року фахівці банку прогнозували, що український ВВП у 2015 році скоротиться на 2,3%, то оновлений прогноз передбачає падіння економіки на 7,5%. МВФ, який став головним кредитором України, поки що має дещо оптимістичніший прогноз - падіння ВВП на 5,5% за підсумками року. У 2014 році українська економіка скоротилася на 6,8%.

У перший робочий день після інавгурації Петра Порошенка, 26 травня 2014 року, офіційний курс гривні до долара становив 11,66 грн/дол. На 21 травня 2015 року долар коштував 20,81 гривні.

У квітні 2015 року інфляція прискорилася до 60,9% річних, і лише за місяць від березня зросла на 14%. Прогноз інфляції за весь рік, згідно із бюджетом, становить 16,5%. При цьому державний бюджет на цей рік не передбачає збільшення соціальних виплат через режим жорсткої економії.

Бізнесу не полегшало, конкуренції не побільшало, корупції не поменшало

"Кількість податків слід скоротити, ставки - зменшити, всі офшори - перекрити", - такі завдання окреслював Петро Порошенко у своїй передвиборчій програмі. Під час інавгурації президент говорив про те, що нові робочі місця мають створити підприємці, а "справа глави держави - це забезпечення таких умов, коли ніхто і ніщо не заважає працювати".

Впродовж усього літа 2014 року уряд працював над податковою реформою, з якою вийшов до парламенту восени того року. Але відповідні законопроекти були ухвалені лише напередодні нового року, разом із розглядом проекту бюджету на 2015 рік під час так званого "нічного голосування".

Оглядачі зауважували, що зменшення кількості податків із 22 до 9 відбулося переважно через формальне об'єднання кількох платежів в одному, і не призвело до реального зменшення податкового тиску на бізнес. Тепер уряд заявляє про підготовку нового варіанту податкової реформи, який має бути готовий до осені.

У день своєї інавгурації Петро Порошенко заявляв, що "Україна має все необхідне, аби забезпечити людям європейський добробут". Але, зауважував президент, треба створити економіку вільної конкуренції та побороти корупцію.

При цьому кандидат у президенти наголошував, що "Антимонопольний комітет має стати ключовим економічним регулятором".

"Поле його діяльності - від забезпечення вільної конкуренції у великому бізнесі до гарантій малому підприємництву. Так само це стосується якості та вартості послуг у житлово-комунальній сфері, де теж орудує жахлива монополія".

Натомість місце голови АМКУ залишалося вакантним до останнього часу, а після кардинального підвищення комунальних тарифів у квітні, і особливо після отримання нових платіжок у травні, у громадськості та експертів з'явилося багато запитань і щодо "вартості та якості" комунальних послуг, і щодо монополізму у цій галузі.

Що ж до боротьби з корупцією, то, попри створення Національного антикорупційного бюро ще восени минулого року, керівника для нього знайшли лише навесні поточного. За цей час, попри значну кількість гучних заяв, до суду не було доведено жодної гучної справи, пов'язаної з корупцією. Учасники інвестиційних конференцій зауважують, що не помічають дієвих зусиль влади щодо подолання корупції.

Понад 57% українських бізнесменів вважають, що впродовж останніх півроку ситуація з корупцією не змінилася, а кожен четвертий твердить, що вона навіть погіршилася, - такими є результати опитування, проведеного Transparency International Україна, GFK Україна, аудиторською фірмою PricewaterhouseCoopers Україна та ПриватБанком у лютому-березні 2015 року.

Згідно з останніми опитуваннями Європейської Бізнес Асоціації, 80% респондентів незадоволені ефективністю боротьби із корупцією, хоча 30% опитаних все ще очікують від влади активних кроків у боротьбі з корупцією на всіх рівнях владної вертикалі. А останні дослідженням Ernst&Young показали, що кількість тих, хто ствердно відповів на запитання "Чи вважаєте ви, що хабарництво та корупція широко розповсюджені у вашій країні?", за минулий рік зросла із 60% до 80%.

Україна-ЄС: "якнайшвидше" не означає одразу

У передвиборчій програмі нинішній президент рік тому обіцяв "забезпечити доступ української продукції на світові ринки", а також "якнайшвидше підписати економічну частину Угоди з ЄС (про зону вільної торгівлі) та в стислі терміни реалізувати її положення, які по суті є цілісним планом економічних реформ в Україні".

Називаючи європейський вибір України "серцем національного ідеалу", Петро Порошенко під час інавгурації також закликав до "якнайшвидшого підписання економічної частини Угоди про асоціацію".

"Ми не маємо зволікати із підписанням економічної частини угоди", - заявляв Петро Порошенко під час своєї інавгурації у Верховні Раді.

Угоду про асоціацію з ЄС було підписано Петром Порошенком у Брюсселі 27 червня минулого року. Того ж дня подібні угоди із ЄС підписали Грузія та Молдова. Парламенти цих країн одразу ж ратифікували угоди. Українську ж Угоду про асоціацію з ЄС було ратифіковано лише 16 вересня, - лише після того, як 12 вересня на рівні комісара ЄС з питань торгівлі, українського міністра закордонних справ та російського міністра економічного розвитку, було домовлено, що запровадження частини угоди, яка стосується зони вільної торгівлі, може бути відкладено до початку 2016 року.

І, хоча за 2014 рік ЄС став головним торговельним партнером України, а Брюссель надав Києву односторонні торговельні преференції, український експорт до ЄС за цей рік зріс лише на 2,6%, а на початку 2015 навіть скоротився.

Газ: від $485 до $247 за тисячу кубів

Окремим пунктом виборчих обіцянок чинного президента було забезпечення енергетичної незалежності та диверсифікація постачань газу. Виглядає, що саме за цим показником зрушення можна виміряти конкретними цифрами.

Рік тому, після анексії Криму, Росія скасувала знижку у ціні свого газу для України, запроваджену згідно із "харківськими угодами" від 2010 року в обмін на подовження базування в Криму російського флоту. З 1 квітня Росія збільшила ціну свого газу для України до 485 долю за тис кубів, і саме за цією ціною почала розраховувати українські борги. Україна називала таку ціну неринковою, і відмовлялася платити. Суперечка постійно загострювалася, поки 16 червня Росія не припинила постачання газу до України. Російський "Газпром" та український "Нафтогаз" подали один на одного позови до міжнародного комерційного арбітражу у Стокгольмі.

Постачання російського газу до України було відновлено лише після багатьох раундів тристоронніх переговорів за посередництва Єврокомісії, які завершилися підписанням тимчасової угоди про постачання газу впродовж опалювального сезону, що дістала назву "зимовий пакет". Згідно із нею ціна російського газу для України наприкінці 2014 року знизилася до 365 дол. за тис. кубів. Врешті, у першому кварталі 2015 року сталося нечуване - посеред зими російський газ для України став ще дешевшим - його ціна впала до 329 дол. за тис. кубів.

Оглядачі відзначали, що цьому сприяло не тільки падіння світових цін на нафту, до яких прив'язані ціни на газ, але і початок імпорту газу із Європи за реверсним маршрутом. Головним чинником стало відкриття реверсу через Словаччину 2 вересня 2014 року, яке дозволило говорити про можливість імпорту близько 10 млрд кубів газу на рік.

Врешті, ціна російського газу для України від 1 квітня 2015 року становить 247 дол. за тис. кубів.

Анастасія Зануда

ІЦ УАК за матеріалами ВВС Україна