У випадку масової загибелі бджіл власник зареєстрованої пасіки має право звернутися до органів місцевого самоврядування з відповідною заявою та вимогою фіксації випадку отруєння бджіл.
Варто зазначити, що власники пасік, які не зареєстрували пасіку чи не повідомили органи місцевого самоврядування про її перебування в регіоні, всі ризики завдання шкоди чи загибелі пасіки внаслідок застосування ЗЗР беруть на себе.
Наявність і кількість бджолиних сімей у власника пасіки підтверджуються ветеринарно-санітарним паспортом пасіки. У разі відсутності ветеринарно-санітарного паспорта пасіки чи записів у ньому про кількість бджолиних сімей (наявних і таких, що перевезені на кочівлю) інформація власника пасіки про наявну кількість бджолиних сімей не береться до уваги.
Обстеження проводиться постійною Комісією з установлення факту отруєння бджіл, яка є правоможною в разі присутності представників Держпродспоживслужби, органу місцевого самоврядування, Національної поліції України та власника пасіки чи вповноваженої ним особи.
Результати обстеження Комісії фіксуються в Акті встановлення факту отруєння бджіл. Якщо підтверджено факт отруєння бджіл ЗЗР і визначено коефіцієнт обрахунку шкоди, заподіяної власнику пасіки – останній може вимагати компенсацію, у тому числі й у судовому порядку.
Детальніше - у наочних матеріалах, розроблених спільно з європейським проектом EU4SaferFood, створених згідно з Інструкцією із профілактики й установлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин, затвердженою Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 19.02.2021 р. №338.
Нагадаємо, у профільному комітеті опрацьовується законопроект щодо розвитку галузі бджільництва.
ІЦ УАК за матеріалами ДПСС