«Війна ембарго» на українську сільгосппродукцію розгоряється через вибори в країнах ЄС — експерти

Між Україною та Польщею розгорається торговельна війна, яка розпочалася з одностороннього ембарго на постачання українського зерна.

У липні Польща, Болгарія, Румунія та Словаччина погодили загальну декларацію, за якою в ці країни заборонялося ввезення українського зерна, але дозволявся його транзит до інших країн. Ця схема була затверджена Єврокомісією замість односторонніх обмежень, запроваджених Болгарією, Польщею, Словаччиною та Угорщиною. Ці заходи були потрібні для того, щоб дешеве українське зерно не шкодило реалізації зернової продукції місцевих виробників, які активно протестували проти зниження цін на свої товари.

15 вересня термін дії цієї схеми закінчувався, проте польський уряд випустив резолюцію, в якій закликав Єврокомісію продовжити заборону, інакше пообіцяв запровадити власне ембарго на українське зерно.

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що Україна збирається звернутися до арбітражу СОТ через порушення норм Генеральної угоди щодо тарифів та торгівлі. Саме рішення він назвав «передвиборчим популізмом» — 15 жовтня в Польщі мають відбутися парламентські вибори, перед якими правляча партія «Право і справедливість» хоче догодити якомога більшій кількості виборців.

Польська влада не стала відступати, та ввела безстрокове ембарго на імпорт українського зерна, пригрозивши, що якщо це питання не буде вирішено, Польща може не погодитися на вступ України до ЄС. У свою чергу, Україна заявила, що змушена буде вдатися до заходів у відповідь, не тільки звернувшись до арбітражу СОТ, але і ввівши заборону на ввезення польських фруктів та овочів. Польська влада пішла далі — вже чути розмови про скорочення допомоги українським біженцям, а президент Польщі Анджей Дуда порівняв Україну з «потопаючим, який може втопити рятівника» (маючи на увазі, звичайно, ситуацію із зерном).

Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль упевнений, що причина такої риторики Польщі, швидше за все, пов'язана із внутрішніми політичними процесами — вибори в обидві палати парламенту мають відбутися вже 15 жовтня:

«Я думаю, що ця напруга викликана внутрішньополітичними процесами. Зараз нинішній владі треба швидко, успішно та прозоро пройти вибори, щоб сформувати відповідну коаліцію. А нам треба набратися терпіння».

За словами Коваля, спочатку в Україні розроблялася схема експорту зі взаємно узгоджених позицій:

«Ми даємо інформацію в ці країни про те, що хочемо поставити їхньому споживачеві такі обсяги такої якості в певні терміни, і вони вивчають, наскільки це необхідно та можливо економічно, логістично та десь навіть політично. Потім якщо дається позитивна відповідь, ми починаємо постачання.

Як я розумію, це був один зі сценаріїв, який розглядався до подання позову до арбітражу СОТ. Тепер, напевно, він буде якось переглянутий, ухвалять додаткові рішення.

У парламенті Болгарії є пропозиція скасувати ембарго, але існують і народні хвилювання, що виливаються у страйки та певні висловлювання, а також блокування будівель державних органів. Деякі експерти вже бачили російський слід у підігріванні невдоволення болгарських фермерів.

Свою роль відіграє і загальна ситуація із зерновим коридором, яка є тлом для таких односторонніх заяв окремих країн».

При цьому країни, які наполягали на ембарго українського зерна, Коваль називає «цікавими, але не критичними» щодо ринку збуту цієї продукції. Українське ж ембарго на овочі з Польщі він пов'язує з поданням позову до арбітражу СОТ:

«Якщо ви подаєте позов, то треба продовжувати свою гру. Гадаю, що в Україні знайдуться й інші сегменти ринку, які скажуть: ”А давайте ще на молочну продукцію закриємо імпорт, на м'ясну”.

Овочі та яблука вибрано тому, що це чутлива продукція для поляків. Такі продукти швидко псуються, і втрата українського ринку може бути дуже неприємною для них.

Але, на мою думку, поляки все одно дограватимуть свою передвиборчу партію і не зможуть відступити назад. Вони ще до 15 вересня заявляли, що попри рішення Єврокомісії продовжать ембарго, бо обіцяли це своїм виборцям. За три тижні до виборів ніхто нічого не змінюватиме.

При цьому, хоча ризик торгової війни зростає з кожним днем, я думаю, що в керівництві обох країн знайдуться люди, які мають здоровий глузд і які зможуть узгодити свої позиції».

Войцех Пшибильський, польський політаналітик, головний редактор журналу Visegrad Insight нагадує про те, що будь-яке ембарго, у тому числі з боку України, має як економічні, так і політичні наслідки:

«Якщо говорити про економіку, то воно б'є порівняно по невеликій групі виробників. Польща експортує фрукти й овочі на суму понад €4 млрд здебільшого до ЄС. Лише частина (5–10%) експортується в Україну. Однак цю частину не можна назвати незначною, і вона росла досить швидко, але при цьому не дуже сильно впливала на польську економіку за рахунок диверсифікації експортних ринків».

Щодо арбітражу СОТ, Пшибильський вказує на те, що правляча партія не поспішає виконувати будь-які рішення судів, якщо вони йдуть проти її політичного порядку денного:

«Тому я не очікую, що ця суперечка буде вирішена через арбітраж СОТ. У політичному плані такі дії, найімовірніше, спровокують тиск із боку союзників, які стурбовані питанням транспортних коридорів. У цьому випадку дипломатичні переговори виявляться кориснішими. Тому я не думаю, що нам загрожує серйозна війна ембарго».

Аналітик нагадує, що майбутні вибори в Словаччині й у Польщі є серйозним ризиком для подальшої політичної підтримки України з боку цих країн, які в недавньому минулому були її найвірнішими союзниками:

«Простіше кажучи, націоналістична, ізоляційна програма чинного уряду в Польщі та потенційне повернення Роберта Фіцо до влади у Словаччині можуть створити проблеми для амбіцій України щодо вступу до ЄС і НАТО.

Очевидно, що програма націоналістичного ізоляціонізму підірве підтримку України та змінить політику уряду, обраного з такою програмою. Але якщо у Польщі відбудуться політичні зміни, ризик ескалації значно зменшиться. Якщо ж правляча партія знову переможе, їй доведеться зіставляти свої дії з очікуваннями електорату.

Я лише підкреслив би, що на виборах у Польщі вирішується питання про те, яким шляхом піде країна — європейської єдності чи ізоляціонізму. Звичайно, будь-який польський уряд захищатиме внутрішні інтереси, але вони по-різному сприймаються чинним президентом, який бачить ворогів усюди, та досвідченими політиками з проєвропейською позицією».

ІЦ УАК за матеріалами THE INSIDER