Віталій Коваль: Наша задача – побудувати відносини з ЄС без квот

Український агросектор має перетворитися в аграрний Ельдорадо Європи. Тільки так ЄС зміцнить свою продовольчу безпеку та вийде на позицію аграрного гравця №2 у світі. Натомість український АПК отримає аграрну синергію нової якості від такої кооперації зі ставкою на додану вартість.

Про це в першому ексклюзивному інтерв’ю для Latifundist.com та AgroPolit.com розповів новопризначений міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль.

Міжнародна співпраця та протидія російській пропаганді

Нещодавно міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль зустрівся з міністрами сільського господарства Угорщини, Словаччини, Польщі, Франції. У Німеччині пройшла розширена нарада європейських міністрів. На кожній зустрічі є можливість сказати про позицію України. Віталій Коваль вдячний колегам і європейським країнам, що вони дають можливість Україні донести інформацію про стан справ. Кожен міністр, починаючи зустріч, запитує: «Що у вас на полі бою? На аграрному фронті в Україні?»

«Є зворотне відчуття – тотальної дезінформації. Кожна зустріч – це можливість висловити правду, розповісти про реальний стан речей. Коли з наших діалогів зникають емоції, а з’являються «холодні», статистичні, об’єктивні цифри, то діалог одразу переходить у конструктивний формат. Адже ті наративи, які наші вороги поширюють в Європі стосовно засилля нашої продукції, її якості та демпінгових цін – це повноцінна брехня.

Коли ми бачимо аналітичні звіти про експорт агропродукції в ЄС, то по більшості категорій ми постачаємо у розмірі менше 5% загального споживання Європи! Тільки по кукурудзі ми є відчутним експортером до Європи: у 2023 році експортували близько 12 млн т, при тому, що весь ринок її споживання в ЄС – 77 млн т. Окрім нас ще є Бразилія, США та інші країни, і ми на ряду з ними є лише одним з постачальників кукурудзи. Ми – у Франції, так-от Україна займає 0,5% від аграрного імпорту Франції», - зазначив Віталій Коваль.

Щодо наративів, що український агробізнес – це бізнес агроолігархів, український міністр нагадав: в Україні 3,5 млн пайовиків, які займаються одноосібним веденням господарством. В Україні 30 тис. сільськогосподарських підприємств, а в 1991 році було всього 9 тисяч. Це підприємства, які мають в обробітку у середньому мінімум 500 га, тобто це ціла екосистема. Задача ж українського уряду, за словами міністра, цю екосистему імплементувати в європейську сім’ю, аби Європа від нашого входження відчула посилення свого агросектору, а не загрозу для своїх фермерів.

Європейські й українські фермери – друзі, а не вороги. Україну варто розглядати як партнера для посилення позицій ЄС на світовому ринку

Міністр агрополітики України Віталій Коваль на зустрічі з новопризначеною міністром Франції домовився про розширену зустріч в онлайн-форматі, аби намітити шляхи, які дозволять обом стати сильнішими на зовнішніх ринках третіх країн, адже мова йде про світові ринки.

Важливо, щоб французькі та загалом європейські фермери розуміли українських колег. За словами міністра, потрібно встановити горизонтальні зв’язки на рівні фермерів, асоціацій, міністерств, урядів, тоді взаємодіалог відбуватиметься зрозуміло, передбачувано, прогнозовано та взаємовигідно.

Віталій Коваль висловив дуже велике бажання, щоб європейський ринок разом з Україною із 4-го аграрного місця у світі перейшов на 2-ге місце. А друге – це вже близько до першого. Наразі є унікальний шанс для Європи сформувати свій спільний агроринок з Україною, де органічно вживаються великі, середні компанії та малі фермери.

Віталій Коваль зазначив: «Перша наша задача – замістити експорт тих продуктів, яких ЄС не виробляє у достатній кількості. Особливо, якщо це імпорт з ворожої нам країни. Якщо ми відсікаємо з європейського ринку продукти, які раніше постачала росія – це буде наша перемога на аграрному фронті. Якщо зможемо замінити експорт продуктів із третіх країн, то це не буде сенсетивно сприйматися європейськими фермерами».

Міністр агрополітики наголосив, що Україна має дивитися у бік традиційно імпортованих Європою агропродуктів, як-от соя та ріпак. Україна може їх заміщувати, оскільки наша продукція буде постачатися швидше і легко змінювати цінову позицію. Приклад останніх місяців – вершкове масло. Країни-експортери №1 вершкового масла – це Нова Зеландія й Австралія, бо вони є лідерами з виробництва молока. Україна може тут виграти. Доки Нова Зеландія доставить до ЄС своє вершкове масло, пройде кілька тижнів чи навіть місяць, Україна ж може це зробити набагато оперативніше.

Є й російські продукти, що Україна може замінити на європейському ринку. «Перший напрямок – це історично пшениця та соняшникова олія. Ці продукти маємо тримати у фокусі. Другий напрямок – білкові група, шроти. Ми відчуваємо попит від північних європейських країн на шротову групу: соєвий шрот, макуху. Їх використовують для виробництва корму для тварин», - додав міністр.

Водночас Віталій Коваль констатував, що перед кожними виборами в ЄС відчувається якась напруга, й Україні складно вистежувати вибори у кожній країні. Міністр агрополітики України домовився з європейськими колегами, що варто оперувати не емоціями, а реальними цифрами з експорту й імпорту, які прояснюють ситуацію. Зокрема, у Польщі й України дуже жвава взаємна торгівля. Якщо взяти експорт-імпорт, то Польща експортує до України більше, ніж імпортує з України. Це важливий сигнал, який мають знати всі, хто хоче вийти блокувати кордон.

Тим часом українські аграрії вже чітко усвідомили, що вони не мають залежати від одного напрямку експорту. Сьогодні 84% агропродукції експортується через Чорне море. Так, у 2,5 раза зменшено навантаження на кордони порівняно із 2022 р. Фактично вся агроторгівля наразі повертається на історичні експортні ринки, які були до війни. Гравці європейського ринку ж відчули якість і зручність роботи з Україною. Ми бачимо, як європейські країни хочуть отримувати продукцію з України.

Агроіндустріальне Ельдорадо

Україна може перетворити свій агросектор на потужну агропродовольчу зброю у вимірі глобальної торгівлі.

Віталій Коваль додав, що це можливо: «І це основна наша задача. Ми маємо стати агроіндустріальною країною, а не просто аграрною. У нас немає занадто багато землі. Кожен квадратний метр землі маємо використовувати ефективно і створювати додану вартість на кожному з етапів ланцюжка поставок. Ми маємо відкривати нові ринки, іти разом з міжнародними організаціями, з країнами-партнерами, які відстоюють демократичні цінності, які за відкритий цивілізований ринок на, та спільно з ними забезпечувати продовольчу безпеку».

Найбільше ж бажання Віталія Коваля, щоб агросектор допоміг Україні виграти війну. Україна має дійсно бути точкою притягнення всіх технологій, інвестицій в агросектор, щоб це було українське аграрне Ельдорадо.

Важливо слідкувати і за світовими трендами. Якщо бачимо на світовому ринку зростання споживання білкової групи, то треба її виробляти. Якщо – збільшення ринку кормів для домашніх тварин, маємо продукувати їх. Зараз міністр бачить перспективним виробництво кормів для тварин, глибинну переробку кукурудзи (амінокислоти (метіанін, лізін, треанін), а також – біоетанол), ринок фруктози, а також складові для роботи суміжних ринків, як-от кондитерська галузь, індустрія краси тощо.

Допомога фермерам, що постраждали від воєнних дій і відновлення постраждалих територій – це окремий виклик, якого в більшості інших країн немає.

Важливим пріоритетом для Мінагрополітики є також розвиток зрошення українських земель.

«Мінагрополітики має стати єдиним вікном донесення інформації для бізнесу, які можливості дає держава. Якщо це цільова програма з переробки, то її треба «розжувати» і покласти фермеру, щоб він захотів зайнятися переробкою. Якщо інші програми від міністерств – також про них говорити. Залучати банки, безумовно, потрібно – і це ми робимо. Величезна проблема українського бізнесу у тому, що у нас низький рівень залучення капітальних інвестицій – 9%. Світовий показник – 30% від ВВП. Ми маємо збільшувати ці інвестиції. Як? Закон про значні інвестиції (більше 12 млн грн) уже дає свої результати: перші договори підписані з допомогою закону про інвест-няні – агрохолдинг «Астарта» буде здійснювати будівництво заводу із переробки білка (500 т на добу). Далі – індустріальні парки. Відшкодування вартості української сільськогосподарської техніки у розмірі 25% – це теж діє. Регіональні програми: обласні військові адміністрації мають бути на одній вертикалі з Мінагрополітики та підсилювати один одного. Державна політика має відображатися в регіональній, а регіональна – повинна формувати державну політику», - зазначив Віталій Коваль.

Про бюджет 2025 року можна буде говорити, коли буде його друге читання. Зараз готуються правки до нього, повідомив Віталій Коваль.

«Як я уже сказав, підтримка прифронтових територій – це наш пріоритет. Мінагрополітики зібрало заявки з усіх прифронтових територій. Нам потрібно на 2025 рік трішки більше 2 млрд грн для підтримки фермерських господарств на фронтовій і прифронтовій території. Наступний рік очікуємо підтримку із бюджету, але не тільки. Кожна міжнародна зустріч і поїздка за кордон – можливість залучити кошти від донорських установ, щоб направити на ці території», - додав міністр.

Крім того, за словами Коваля, йде робота, щоби заморозити банківські борги аграріям на окупованих територіях.

У червні офіційно розпочались переговори щодо вступу України в ЄС. Чого очікувати?

Віталій Коваль: «Для нас це складне питання, бо найбільше контроверсійних та дискусійних питань – за 11-12 і 13 розділами євроінтеграційного процесу. Більше 2 тисяч нормативних актів потрібно адаптувати до європейського законодавства. Потрібно провести євроінтеграційні зміни так, щоб не втратити потенціал українського виробника. Євроінтеграція не має бути за рахунок потенціалу українського аграрія. Це має бути швидке і зрозуміле рішення, яке дозволить іти на зустріч один одному. Український агросектор суттєво підсилить конкурентоздатність і суверенну харчову безпеку Європи, щоб ЄС не залежав від інших країн. Україна допомагатиме Євросоюзу забезпечувати його суверенну харчову безпеку».

Окреме питання - Держпродспоживслужба. Міністр агрополітики України Віталій Коваль розповів, що Держпродспоживслужба належить до підпорядкування МЕРТу. Наразі Мінагро має хороший діалог із головою ДПСС. На службу покладається величезна надія і запит від бізнесу у відкритті третіх ринків. Фактично Держпродспоживслужба допомагає їх відкривати. І коли йдеться про євроінтеграцію, то не буде «копіпасту», коли взяли європейський закон, просто його переклали і проголосували, акцентував міністр.

Євроінтеграція зачепить усі напрямки у сільському господарстві (рослинництво, тваринництво й інше). Все сільське господарство потребує адаптації. В України з ЄС історично різні підходи до агроформату. Але досить успішно сьогодні працює система продконтролю в Україні. «За більшістю позицій реформування ми отримуємо менше зауважень від європейських інстанцій стосовно якості продукції. Адже українські заводи успішно конкурують на глобальному ринку, вони ввели на підприємствах систему HACCP, вони вже конкурують з міжнародним бізнесом стандартами ІСО. Український бізнес вже давно готується працювати за міжнародними стандартами і не чекає, що його змусять це робити», - відзначив Віталій Коваль.

Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль наголосив, що задача українського уряду – побудувати відносини з ЄС без квот. З червня 2022 року діє режим автономних торгових преференцій з Європою - для України скасували квоти та мита. Пізніше сусідні країни ввели проти нас двосторонні квоти та мита по чутливих для них товарах.

«І ми розуміємо, що для них це чутливі позиції. Ми зробили глибокий аналіз і побачили, що призвело до цього нерозуміння. Коли річний об’єм якихось чутливих агротоварів постачався на євроринок за 1-2 місяці, зрозуміло, що це був дискомфорт, бо збільшувалась кількість продукції. Але сьогодні великий прогрес зроблений у діалозі між українськими та європейськими асоціаціями: коли цукровик спілкується з цукровиком, або молочник з молочником, то у них набагато більше можливостей знайти точки перетину, аніж роз’єднання.

Моя задача – чітко становити горизонтальні зв’язки аграріїв з аграріями, асоціацій з асоціаціями, міністерств з міністерствами. Коли є ці горизонтальні зв’язки, тоді ми скріплюємося все домовленостями, розуміємо один одного і стаємо прогнозовані один для одного. Прогнозованість – це основне. Нас мають розуміти: європейські ринки мають відчувати, що ми маємо їм дати і яких загроз потрібно уникнути», - підсумував міністр.

ІЦ УАК за матеріалами AgroPolit