Вирощування рису в Криму може зникнути назавжди

Перекриття Північно-Кримського каналу після анексії Криму призвело до трагічних наслідків для рисівництва півострова. Але інші регіони, зокрема Херсонщина, отримали стимул для збільшення площ під рисом. Про це повідомив директор департаменту агропромислового розвитку Херсонської ОДА Олександр Паливода на своїй сторінці у Facebook.

«Херсонщина і Одещина разом забезпечують Україну рисом тільки на 30% від потреб. А до анексії Криму внутрішній ринок був насичений власним рисом на 70%. Звичайно, втрата 30-ти тисяч гектарів рисових систем, які знаходились в Криму, створила рисовий дефіцит, який сьогодні Херсонщина потроху заповнює. З приємного: можу сказати, що з кожним роком збільшуються площі посіву — з одного боку, та завдячуючи сучасним агротехнологіям збільшується врожайність — з іншого, і як наслідок — збільшується валовий збір», — пише Олександр Паливода.

За його словами, у поточному році на Херсонщині планують зібрати близько 45 тис. т рису. Тоді як в 2014 році ця цифра становила 34,3 тис. т. Сприяє підвищенню урожайності й використанно сучасних технологій вирощування рису, зокрема — на крапельному зрошенні.

А ось для виробників рису з Криму ситуація з відключенням водозабезпечення може скінчитись трагічно. Тривале незаповнення водоносних каналів та систем призведе до їх повного руйнування, говорить директор департаменту АПР Херсонщини.

«Доводиться визнати, що після перекриття Північно-Кримського каналу рисові системи Криму загинуть, можливо навіть назавжди. Качати в Криму воду зі свердловин для заповнення чеків — це космічні витрати. А з плином часу всі конструкції — насипи, канали — будуть руйнуватися, замулюватися, і відновити їх потім буде коштувати нереальних грошей. Отже зараз херсонські агровиробники просто зобов'язані максимально розвинути цю галузь, тим більше що є попит, є технології, є вода, а ще тому, що особливості виробництва рису створюють більшу кількість робочих місць», — говорить чиновник.

ІЦ УАК за матеріалами superagronom.com.