«Відсутність сучасних сховищ сильно стримує розвиток овочівництва» - Павло Коваль

Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль дав коментар «Аргументам и фактам» щодо проблем зі зберіганням с/г продукції в Україні.

- Проблеми зі сховищами у нас є, і, на жаль, з усіх видів с/г продукції. Причому, у кожного виду культур вони мають свої особливості. Відомо, що у нас 97-98% картоплі вирощує населення. Тому люди зберігають її як можуть – переважно у  своїх льохах. Овочі борщового набору (капусту, моркву, буряк, цибулю) теж особливо зберігати ніде - у кращому випадку, використовуються якісь старі сховища. Правда, останнім часом з'явилася мережа цивілізованого рітейлу (роздрібної торгівлі) зі своїми логістичними центрами, на яких створено перевалочні заготівельні овочесховища. Вони, звичайно, певною мірою дотримуються сучасних технологій, але це - перевалочні споруди, які розраховані на тимчасове зберігання. Через те, що картоплю та овочі не має де нормально зберігати, втрати врожаю можуть становити 20-25%. Багато фермерів, щоб не згноїти врожай, восени намагаються побільше продати, розуміючи, що з точки зору економіки чинять неправильно, адже ціни одразу після збору врожаю найнижчі. Але вони свідомо йдуть на це. А іноді деякі аграрії, зорієнтувавшись у  цінах на ринку в той час, коли врожай ще в полі, приймають важке для себе рішення не збирати його взагалі. Адже збір і транспортування вирощеного з поля до місця зберігання - це чималі витрати, які складають  приблизно третину від усієї собівартості.

А те, що таки вдається зібрати і зберегти, взимку фермери намагаються продати якомога дорожче. Тому логічно, що взимку у нас сільгосппродукція дорожчає. Загалом, відсутність хороших сучасних сховищ сильно стримує розвиток овочівництва. Натомість,  виробництво ягід розвивається добре, оскільки нині  у нас різко зростає експорт цієї продукції. Але цей факт не дуже прийнятний  для українських споживачів. Напевно, всі пам'ятають, що торік полуниця в сезон масового збору була не дешевою, тому що на неї був попит і за кордоном.

Думаю, що в майбутньому у нас немає іншого варіанту, як йти тим самим шляхом, що й європейські сільгоспвиробники. Необхідно залучати інвестиції і будувати потужні сховища, треба освоювати нові технології виробництва і нові види переробки овочів і фруктів - заморожування і сушку. Заради цього основній масі невеликих фермерських господарств, напевно, доведеться кооперуватися, спільно будувати або орендувати приміщення під сучасні склади і сховища - як це роблять на Заході. Поодинці, без підтримки, невеликому фермерському господарству не втриматися на сучасному аграрному ринку. Не думаю, що в майбутньому зовсім не знайдеться місця на ринку бабусям з кількома кілограмами яблук чи пучечком зелені.  Але це буде одна невелика ніша.

ІЦ УАК за матеріалами aif