Відбувся, організований УАК, круглий стіл на тему: «Оцінка втрат активів агропродовольчого сектору України та їх відновлення»

Сьогодні, 16 березня 2022 року відбулося засідання Круглого столу на тему: «Оцінка втрат активів агропродовольчого сектору України та їх відновлення».

Організатором виступила Українська аграрна конфедерація. У заході взяли участь представники уряду, громадських організацій, наукових установ і бізнесу.

Тема дискусії є досить актуальною. Щодо цієї теми до Української аграрної конфедерації регулярно звертаються її члени та партнерські громадські організації. Бізнес висловлює занепокоєння, що чим більше часу проходить з моменту завдання збитків внаслідок воєнних дій росії, тим менша ймовірність у майбутньому отримати справедливу компенсацію.

Адже компанії не можуть стояти на місці, і змушені відновлювати споруди, техніку та обладнання за свої кошти. Правоохоронні органи у регіонах, де ведуться бойові дії, також мають обмежену можливість щодо фіксування збитків підприємств і фермерів.

Тобто зростає ризик того, що компенсацію можуть отримати не ті особи, які реально цього потребують і зазнали втрат від бойових дій.

Першим виступив президент УАК Леонід Козаченко, презентувавши пропозиції ВГО "УАК" стосовно методики оцінки втрат агробізнесу та їх відшкодування.

Він зазначив, що Держава має брати активну участь в управлінні процесом надання допомоги для відшкодування понесених втрат, і забезпечити його відкритість і прозорість.

Зокрема необхідні:

• Погоджена Державою методика оцінки втрат в агропродовольчому секторі економіки;
• Методика розподілу наявних ресурсів виділених для відновлення;
• Наявність відкритого реєстру суб’єктів господарювання, які отримують необхідні ресурси для відбудови, який відображає терміни та обсяги виділених коштів, а також інших наданих державних пільг.

Варто зазначити, що в кінці серпня 2022 року схожий реєстр вже був представлений Мінінфраструктури. Однак він стосується тільки житлового нерухомого майна.

Також взяла участь у круглому столі представниця Мінагрополітики - Шемелинець Людмила Миколаївна, заступник Міністра аграрної політики та продовольства.

Пані Людмила зазначила, що ця проблематика дуже гостра на сьогодні, зокрема і для аграрної сфери, і що для них, як для профільного міністерства, питання збитків і їх відшкодування є одними з основних питань.

Водночас вона зауважила, що профільно відповідають за ці напрямки Міністерство реінтеграції, яке курує питання нанесених збитків і Міністерство юстиції, яке буде представляти нашу країну в міжнародних судах.

"Для нас сьогодні пріоритетом є захист аграрної сфери, захист аграріїв, які постраждали.

Міністр проводив уже не одну зустріч з аграріями. Остання зустріч була в Міністерстві саме з аграріями з окупованих територій. Саме з тими, хто поніс найбільші збитки, хто постраждав найбільше від агресії російської федерації.

Міністерством реінтеграції чітко визначено за що, за який напрямок відповідає кожне міністерство. Нами - Міністерством аграрної політики було прийнято методику відшкодування збитків, зокрема, в аграрній сфері.

Було ініційовано та вже прийнято постанову Кабінету Міністрів про відшкодування збитків, і внесено зміни до цього порядку про визначення шкоди, завданої особистим селянським і фермерським господарствам. Тобто, щоб навіть тим, які зареєстровані, як фізичні особи-підприємці, а не як юридичні особи, було відшкодовано збитки.

Зараз ми працюємо над методикою, як здійснювати оцінювання цих збитків. Тут мова йде про втрату активів, таких як сільськогосподарська техніка, біологічні активи тощо", - повідомила Людмила Шемелинець, заступник Міністра аграрної політики та продовольства.

Заступниця Міністра звернула увагу на те, що в методиках і наказах Міністерства аграрної політики, наказах інших міністерств чітко визначено, що є тією доказовою базою. Це і дані бухгалтерського обліку, і первинні документи, і, безумовно, оцінка незалежних експертів. Тому що для представництва інтересів в українських судах і в українських кримінальних провадженнях за українським законодавством оцінка повинна відбуватися за єдиним підходом і єдиними стандартами.

Тому що, якщо кожне підприємство буде за якоюсь своєю методикою або за своїм баченням оцінювати нанесену йому шкоду, то далі це не матиме успіху для представництва інтересів в судах.

Тому важливо не забувати за існуючі нормативно-правові акти, які регулюють ці питання, які визначають порядки та методики. Потім все одно прийдемо до доказової бази, яка повинна бути сформована в рамках національного законодавства.

І якщо зараз аграрії будуть проводити якісь свої оцінки, які не передбачені нормативними актами, то потім вони змушені будуть двічі витрачати кошти на залучення експертів.

"Буду вдячна вам за пропозиції, ми їх розглянемо, донесемо. У нас систематично проводяться наради на базі Мінреінтеграції, ми безпосередньо комунікуємо з обласними військовими адміністраціями, оскільки вони є основною базою для збору інформації. ОВА володіють всією ситуацією по області, і надають інформацію, яку потім узагальнюють інші міністерства.

Тому будемо вдячні за ваші пропозиції, і будемо далі комунікувати з міністерствами для того, щоб спростити процедуру, захистити наших аграріїв і добитися все-таки їм відшкодування понесених втрат і збитків" - підсумувала Людмила Шемелинець.

Про перспективи компенсації втрачених активів і специфіку процедур розповів Мартин Андрій Геннадійович, член кореспондент Національної академії аграрних наук, старший проектний менеджер із земельної реформи Офісу реформ Кабінету міністрів України.

Експерт також зазначив, що найперше необхідно створити та наповнити державний реєстр пошкодженого та зруйнованого майна, який буде поширюватись і на бізнес.

Андрій Мартин навів приклад, що деякі країни, як-от Канада, вже конфіскували російські активи, і ось-ось готові будуть надати кошти. Але у наших союзників виникають питання: "А хто отримає ці гроші, і яким чином вони будуть розподілені?"

Тож, одним із варіантів є взяти за основу наявний реєстр житлового нерухомого майна і відповідні нормативно-правові акти, та розширити його чи створити на його базі новий реєстр.

Але за словами Андрія Геннадійовича, у цьому році бізнесу малоймовірно буде отримати компенсацію за знищені активи. Адже зараз у держави у пріоритеті витрати на армію, відновлення енергетики й інфраструктури та соц. захист населення. А перші виділені десятки мільярдів гривень на компенсацію підуть виключно на житло.

Також, на його думку, скоріше за все бізнесу будуть відшкодовані тільки прямі збитки. Адже за неоприлюдненими даними Світового банку, непрямі збитки та упущена вигода для українського бізнесу вже перевищують 400 млрд дол. Це колосальна сума, і таких грошей зараз просто немає.

На тему методичних основ оцінки активів АПК України, втрачених та зруйнованих під час військової агресії, та аналізу існуючих методик виступив Жук Валерій Миколаєвич, віце-президент Національної академії аграрних наук України.

Експерт представив свої напрацювання та думки щодо відмінності бухгалтерського, експертного та комбінованого підходів до визначення компенсації втрат, завданих аграріям.

Також надали свої пропозиції та взяли участь в обговоренні: Лариса Старікова, голова правління ГО "Аналітичний центр Аграрного союзу України", Геннадій Новіков, Голова Аграрного союзу України, співголова Координаційної ради Всеукраїнського аграрного форуму та Дмитро Коваль, юрист громадської організації Project Expedite Justice.

На основі проведеного круглого столу ВГО "УАК" надасть Кабміну власні пропозиції стосовно оцінки втрат активів АПК України та їх відшкодування.

Читайте також за темою:

У Гаазі буде створено Реєстр збитків завданих Україні російською агресією

Глави МЗС України й Ісландії підтримали створення реєстру збитків від війни під егідою Ради Європи

ІЦ УАК