В Українській аграрній конфедерації запевняють, що «вирощувати кукурудзу та пшеницю вже невигідно»

Надмірно високі витрати на логістику, спричинені продовженням російських атак на основні експортні маршрути й іншими наслідками вторгнення, продовжують завдавати ударів по українських сільгоспвиробниках.

Генеральний директор однієї з головних асоціацій в аграрному секторі Павло Коваль розповів EFE, що така ситуація змушує багатьох залишати цей сектор.

«Ми знали, що багато чого піде не так. Але ми не очікували, що третина підприємств у галузі сільського, лісового та рибного господарства залишить ринок», – каже генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль.

Зважаючи на те, наскільки високим залишається тиск на виробників, він очікує, що до кінця зернового року ще 10-20% підуть тим же шляхом.

Найбільше постраждали малі виробники, тоді як великі компанії мають більші «фінансові подушки» для виживання. Однак, попереджає він, якщо наступного року все залишиться так само, наслідки можуть стати «критичними» і для них.

Ситуація є нетиповою для України, яка до вторгнення була великим експортером зерна: 70 млн тонн щорічно відправлялося за кордон, тоді як у межах її кордонів споживався лише невеликий відсоток.

Проблем, створених російським вторгненням, настільки багато, що їх усі неможливо перерахувати, наголошує Коваль.

Одна із проблем - те, що мобілізація чоловіків позбавляє сільськогосподарський сектор робочої сили. Інша проблема полягає у тому, що можуть знадобитися десятиліття, перш ніж величезні мінні поля, які роблять частину сільськогосподарської території непридатною на даний момент для використання, будуть очищені.

До цього додаються високі витрати на логістику, дефіцит фінансових ресурсів і низькі ціни на зерно, що є одними з найактуальніших проблем.

115 зернових суден вийшли з Одеси з серпня через новий чорноморський коридор, запущений після того, як росія вийшла із зернової угоди, що була під егідою ООН. Проте, потужності цього коридору далеко не відповідають потребам експортерів і споживачів.

З липня цим коридором, з українських портів на Дунаї та сухопутним транспортом всього було експортовано близько 11 мільйонів тонн зернових, що на 30% менше, ніж за аналогічний період минулого року.

Оскільки маршрутів для вивезення зерна з країни менше, ціни на транспортування всередині України залишаються надто високими, знижуючи маржу виробників, збільшуючи витрати на страхування та фрахт.

«Вирощувати кукурудзу та пшеницю вже невигідно», — наголошує Коваль.

Зменшення експорту також означає, що більше зерна потрібно зберігати в Україні, що обмежує простір, доступний для майбутніх урожаїв сої та кукурудзи.

«Деякі елеватори були зруйновані росією, а інші залишаються окупованими», – пояснює Коваль.

В результаті, одні виробники відкладають збирання врожаю в надії, що взимку чи навесні ситуація покращиться, а інші залишають свої поля під паром.

Також страждає якість зерна, оскільки багато фермерів не в змозі придбати необхідні добрива.

Негативні наслідки, швидше за все, накопичуватимуться, і вплив виходитиме за межі України, попереджає Коваль. «Україна втрачає свої ринки в Азії іншим гравцям, у тому числі росії, яка продає вкрадене з окупованих територій українське зерно», – зазначає він.

Але хоча українське зерно можна замінити за кількістю, ціни на альтернативи високі. Це впливає на країни, які ще до вторгнення ледь могли дозволити собі імпорт продовольства.

Коваль також вважає, що і Україна, і ЄС могли б зробити більше для максимізації пропускної спроможності "коридорів солідарності", створених у травні 2022 року для полегшення експорту через західний кордон.

Незважаючи на деякі покращення, інфраструктура не розвивалася на регулярній основі, що додає непередбачуваності, з якою вже стикаються виробники та трейдери.

Однак ні ці маршрути, ні дунайські порти, які регулярно зазнають атак з боку росії та мають експортні потужності нижче двох мільйонів тонн на місяць, не можуть досягти тих обсягів, які можна було б переробити в морських портах, якби вони були захищені від росії, підкреслює Коваль.

Статтю опублікувало ще щонайменше 15 іспаномовних видань, які є міжнародними, іспанськими, мексиканськими чи аргентинськими: investing.com, SWI swissinfo.ch, rtve, valenciaplaza, elEconomista.es, infobae, La Vanguardia, Ferias, Mercados y Mataderos, El Siglo de Torreón, El Siglo Coahuila, miradas.mx, Tenemos Noticias, La Voz del Quequen, Bolsa, El Siglo de Durango.

ІЦ УАК за матеріалами Rostyslav Averchuk/EFEAGRO