15.10.2020 09:55

В Україні за 30 років врожайність цукрових буряків зросла удвічі

версія для друку
15.10.2020 09:55

Ефективність вирощування цукрових буряків в Україні за період незалежності значно зросла. Так, врожайність цукрових буряків, згідно даних Держстату України, виросла з 234 ц/га у 1991 році до 500-460 ц/га у 2018 та 2019 роках відповідно.

Про це в ретроспективному огляді ринку цукру України.

Загалом, за останні роки зросла не лише врожайність цукрових буряків. Наприклад, втрати сировини при зберіганні на цукрових заводах, за даними НАЦУ «УКРЦУКОР» за період з 2010 року скоротилися вдвічі: з 2,5% у 2010 до середньозважених 1,5% в останні 3 роки.

Виробництво цукру І категорії, який у 2013 році становив мізерні 9% від загального, зріс до 30%. Цукристість буряків зросла на майже 3%.

У цілому, більшість цукрових заводів України наразі модернізовано, що значно підвищило ефективність їх роботи. До того ж, при модернізації використовувалося виробниче обладнання вітчизняних заводів, зокрема, Яготинського механичного заводому.

Значне зростання ефективності виробництва дозволило скоротити площі зайнятих під цукровими буряками земель у порівнянні з 1991 роком у 7 разів. Так, у 1975 році площа під цукровими буряками в Україні складала 1,7 млн га, у 1991 – 1,56 млн га, у 2019 – 222 тис. га. При цьому виробництво цукрових буряків з 1991 по 2019 рік скоротилося лише у 2 рази і наразі забезпечує виробництво цукру на сталому рівні у більше ніж 2 млн тонн, що значно перевищує внутрішнє споживання цукру та вперше в історії України забезпечує значні експортні поставки цукру.

Нагадаємо, велика частина областей України до 1990 року були бурякосійним, а цукровиробництво мало статус основного напрямку в сільському господарстві радянської України. Під цукровими буряками було задіяно гігантські площі при відносно низкій ефективності виробництва.

Це стримувало розвиток інших галузей рослинництва та змушувало Україну споживати величезні обсяги газу, необхідного для виробництва цукру. При чому увесь вироблений цукор споживався у межах тодішнього Союзу, не приносячі Україні валютних надходжень.

Екстенсивний характер розвитку аграрної сфери у радянські часи та високий відсоток технічних пропашних культур у структурі виробництва призводив до найвищої у світі інтенсивності розорювання земель. У східних регіонах України за радянських часів було розорано до 70% земель – найвищий показник у світі, який у подальшому призвів до суттєвої зміни гідрологічного режиму ґрунтів, масовій деградації ґрунтів, повітряній ерозії та екологічним проблемам.

До 2012 року основні надії щодо експорту цукру чиновники України пов’язували виключно з російським ринком. Так, у 2010 році переговори з РФ тривали рік і закінчилися повним фіаско української сторони – Росія не пішла на виділення 100-300 тис тонн квоти на безмитну поставку українського цукру.

В останні кілька років основні країни-імпортери українського цукру: ЄС та країни Азіїї та Африки. Так, за вересень-січень 2018/2019 МР Україною експортовано 240 тис. тонн цукру.

Експорт цукру приносить виробникам великі прибутки, а державі – значні валютні надходження.

Наразі цукрова галузь також переживає складні часи, що пов’язано із світовою ціновою коньюктурою, необхідністю подальшої модернізації виробництва, подальшого підвищення агротехнологічної ефективності тощо. Але тенденцію до інтенсифікації виробництва, замість радянського екстенсивного курсу, та можливості вільної торгівлі з більшістю країн світу можна вважати суттєвою перемогою української цукрової галузі, досягнутої за 30 минулих років.

ІЦ УАК за матеріалами AgroNews


Що потрібно для ефективної системи управління АПК?:
Інші опитування