Кабінет Міністрів на своєму засіданні ухвалив законопроєкт щодо діяльності Гарантійного фонду виконання зобов’язань за складськими документами на зерно, яким передбачено скасування фонду.
Про це йдеться у матеріалі Укрінформ.
«Законом України «Про зерно та ринок зерна в Україні» встановлені норми щодо створення, порядку організації та діяльності Гарантійного фонду, його структури, основних цілей та функцій. Але, Гарантійний фонд з 2013 року не було створено і на сьогодні норми закону щодо його функціонування не реалізовані, а також не відповідають умовам функціонування ринку зерна та принципам ринкової економіки», – йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.
Зазначається, що Гарантійний фонд дублює функції державних контролюючих органів, створює умови для зловживань, збільшує тарифи на послуги зернозбереження через обов’язковість відрахування, знижує інвестиційну привабливість країни і конкурентоспроможність зернової галузі на зовнішніх ринках.
«Прийняття зазначеного проєкту закону надасть можливість суб’єктам ринку зерна самостійно визначити баланс між прийнятним рівнем ризиків та витратами на їх мінімізацію. Порушення цього принципу може стати основною причиною зупинки інвестицій в розширення та модернізацію інфраструктури зернового ринку», – зауважили у Мінекономіки.
Створення Гарантійного фонду було передбачене Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо Гарантійного фонду виконання зобов’язань за складськими документами на зерно» №5493-VI від 20 листопада 2012 року. Основною метою зазначеного закону було запровадження механізму гарантування власникам складських документів відшкодування вартості зерна, якщо зерновий склад не буде в змозі повернути зерно, передане на зберігання. У зв’язку з чим, складські документи на зерно мали б стати привабливим інструментом для кредиторів і, як наслідок, здешевити кредити для малих та середніх сільгоспвиробників.
ІЦ УАК за матеріалами АгроЮг