В Україні названо частку іноземних компаній у виробництві насіння

Нещодавнє визнання української системи сертифікації насіння еквівалентною вимогам ЄС забезпечить задоволення експортного попиту та відкриття ринків нових країн для українських насіннєвих компаній. Втім, ейфорія щодо нового поштовху для інтенсивного розвитку вітчизняного насінництва є передчасною, застеріг завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», Олександр Захарчук.

Як відомо, українське насіння отримало доступ на ринок Європейського Союзу – один із найбільш привабливих і водночас найбільш захищених від іноземного насіння ринків світу. Йдеться про продаж насіння, що буде вироблене на території України, – як вітчизняної селекції, так і селекції іноземних насіннєвих компаній.

Слід пам’ятати, що наразі на території України функціонує вже вісім великих насіннєвих заводів «чисто» іноземних компаній, які виробляють насіння власної іноземної селекції.

З топ-10 найбільших насіннєвих заводів України вітчизняної селекції менше третини. Щоправда, в Україні зберіглася та добре розвинулася за роки незалежності мережа вітчизнянних наукових та промислових виробників насіння саме української селекції із власним повним виробничим циклом.

Адже навіть після продажу за кордон, пояснив він, це насіння залишиться французьким, німецьким, чи швейцарським, і буде приносити прибутки в першу чергу іноземним компаніям – Corteva Agriscience, Bayer, Euralis та іншим. Інтелектуальна складова вирощеного ними на території України насіння завжди залишатиметься у власності іноземних держав.

Україна може опинитися у ситуації Румунії, спрогнозував науковець. На території цієї країни іноземними компаніями вироблено багато насіння, але ніхто ніколи не називає Румунію найбільш передовою країною з великими селекційними досягненнями та насінництвом.

Крім того, на думку науковців Інституту аграрної економіки, на європейському ринку насіння діє дуже жорстка конкуренція, й на українську насіннєву продукцію вітчизняної селекції там ніхто не чекає. За своє місце вітчизняним виробникам насіння доводиться боротися, продаючи за кордон насіннєвий матеріал зазвичай за демпінговими цінами, а також у країни не найбільш якісного ведення насінництва.

– збільшити надходження коштів за рахунок сплати ліцензійних та селекційних платежів для підтримки вітчизняної селекції;

– запровадити підтримку українського насінництва на внутрішньому ринку за рахунок дії селекційних програм;

– визначити шляхи покращення якості українського насіння, особливо гібридного;

– розробити дієві механізми боротьби з фальсифікатом насіння.

ІЦ УАК за матеріалами agronews.ua