В Україні є перша організація водокористувачів, що отримала у власність зрошувальні системи

У Мінагрополітики вперше відбулась передача об’єктів меліоративної мережі у власність організації водокористувачів. Інженерні мережі Суворовської зрошувальної системи отримала у власність організація водокористувачів «Вода життя».

Така подія відбулась у рамках реформи меліорації. За словами Міністра аграрної політики та продовольства України Миколи Сольського реформа побудована на принципах, коли аграрій сам господар своєї землі та систем зрошення.

«Це - маленький крок, але для великої справи. Він буде, очевидно, прикладом для інших, і я впевнений, що це суттєво змінить вигляд сільського господарства на півдні країни. Для цього потрібен час. Війна внесла свої корективи, але, не дивлячись на це, було розроблено та прийнято закон про організації водокористувачів і відповідні підзаконні акти, і з минулого року утворилося декілька десятків організацій водокористувачів. Вони об'єднують сотні фермерів, які хочуть, щоб у них було зрошення, щоб воно було дешевше й ефективніше, і готові вкладати гроші в модернізацію», - зазначив Микола Сольський.

Міністр додав, що меліоративна реформа — це приклад справжньої дерегуляції, і вона побудована на найкращому світовому досвіді. Він подякував програмі USAID АГРО, яка не лише виділяє фінансову допомогу для модернізації меліоративних систем, а й підтримує український уряд в розробці й імплементації реформи меліорації.

Заступник Голови Державного агентства розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм Тарас Кот відзначив, що на сьогодні вже створено 32 організації водокористувачів, 28 з яких - на зрошувальних системах, а чотири - у зоні осушення.

«Фактично у 2023 році після знищення Каховського водосховища площа зрошення в Україні зменшилася до 133 000 га, це майже у 2,5 раза менше ніж було у 2022 році, й у 4,5 раза менше, ніж було у 2021 році. Із цих 133 000 га – 46 000 га – це зрошувальні землі на яких уже створено та зареєстровано організації водокористувачів. Тобто, це - 35 % від загальної площі зрошення в Україні, які ми маємо на сьогоднішній час», - зазначив Тарас Кот.

Зі свого боку директор Програми USAID з аграрного та сільського розвитку АГРО Ксенія Сидоркіна зауважила, що від самого початку USAID підтримує меліоративну реформу в Україні як важливу складову забезпечення глобальної продовольчої безпеки. «Для реалізації реформи дуже важливо забезпечити Урядом виконання закону про ОВК у частині передачі об’єктів гідротехнічної меліорації до організацій водокористувачів, а також завершити перехід повноважень і меліоративних систем до Державного агентства меліорації та рибного господарства, як це передбачено законодавством. Це дозволить підвищити ефективність діяльності організацій водокористувачів, і головне – прискорити залучення коштів у розвиток меліоративного сектору, зокрема на деокупованих територіях. Наступним етапом реформи має стати прийняття законопроекту №7577, який буде регулювати діяльність державних операторів, відповідальних за розвиток меліоративних систем», – підкреслила вона.

Документи прийому-передачі інженерних мереж Суворовської зрошувальної системи підписали перший заступник Голови Державного агентства розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм Тарас Кот, голова правління ОВК «Вода Життя» Михайлина Капаруліна та Суворовський селищний голова Олег Босікевич.

Довідково:

У 2019 році Уряд схвалив Стратегію зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року. Стратегія була розроблена спільно з фахівцями Світового банку та програми USAID АГРО.

У 2022 році був прийнятий Закон України «Про організації водокористувачів і стимулювання гідротехнічної меліорації земель», який і надав аграріям можливість об’єднуватись в ОВК й отримувати меліоративні системи нижнього рівня для спільного розвитку меліорації.

Перша організація водокористувачів була зареєстрована 9 грудня 2022 року. Це - ОВК «Перша» в межах Трушівської зрошувальної системи в Черкаській області. ОВК вже створені в Черкаській, Одеській, Полтавській, Дніпропетровській, Житомирській, Вінницькій, Київській, Миколаївській і Харківській областях.

ІЦ УАК за матеріалами Мінагрополітики