В Україні хочуть ліквідувати фермерські господарства без згоди фермерів

На розгляді у Верховній Раді знаходиться законопроект №6013 «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб і їх об’єднань у перехідний період», який скасовує Господарський кодекс України.

Прийняття документа зобов’яже власників фермерських господарств протягом п’яти років реорганізувати підприємство (злиття з господарським товариством, приєднання до господарського товариства, перетворення на господарське товариство) або його ліквідувати. AgroPolit.com опитав представників ринку і дізнався, що з аграріями документ не обговорювали і взагалі про нього мало хто знає.

Як цю ситуацію бачать фермери

Президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко в коментарі для AgroPolit.com розповів, що фермерів ніхто не запрошував до обговорення законопроекту. Він наголосив, що народні депутати не мають права приймати закон, не вислухавши аргументи тих громадян, яких він безпосередньо торкнеться.

"Там є багато питань. Коли приймається таке рішення, потрібно обов’язково спілкуватися із представниками тієї спільноти, яка потрапляє під дію цього закону, а саме з Асоціацією фермерів України, безпосередньо фермерами, які повинні брати участь в обговорені даного законопроекту. Наскільки мені відомо, ніхто їх не запрошував до цієї роботи, а вона дуже важлива, тому що народні депутати не можуть просто так приймати рішення у демократичній державі. Треба не тільки самих фермерів долучати, але й інших представників громадянського суспільства", – зазначив президент УАК.

Фахівець наголосив, що фермерам необхідно пояснити, чому потрібно приймати цей закон, якими будуть його наслідки, перш ніж ухвалювати рішення.

За його словами, можлива ліквідація фермерських господарств пов’язана з перерозподілом державної підтримки. Президент УАК розповів, що зараз однакову підтримку від держави отримають і великі і малі землевласники, включаючи агрохолдинги, але такий підхід необхідно змінити.

"Був у нас період такий у 2005 році, коли у нас були селянські фермерські господарства, але почали реєструвати просто фермерські і потім прийняли рішення, щоб не було селянських, а замість них ввели просто фермерські господарства. Тоді це було зрозуміло і ніяких суперечок не було. Сьогодні ніхто не пояснює, чому треба ліквідувати їх. Але у нас є державна підтримка, є певні дотації і пільги. Отримають їх однаково – і той, у кого два гектара землі, фермер (фізособа чи юрособа) і те господарство, яке має 5 тис. га, і агрохолдинг, який має 200 тис. га", – розповів Козаченко.

Він зауважив, що всі мають однакові пільги при прийнятті законів, які передбачають бюджетні кошти на підтримку. Позиція Української аграрної конфедерації полягає в тому, щоб відокремити категорію «юридичні особи, які працюють у сільському господарстві». Об’єднання пропонує структурувати малі, середні і великі сільськогосподарські підприємства, щоб пропорційно їм надавати підтримку.

"Найбільшу підтримку мають отримати дрібні, маленькі господарства. Агрохолдиги великі не потребують такої підтримки. У них є великі переваги над маленькими господарствами. Можна сказати, нехай маленькі об’єднуються і стають великими, їм буде легше. Але якщо вони не об’єдналися, тому що різні є перешкоди для цього. Деякі хочуть це зробити, але їм важко. Якщо вони маленькі, але треба їх підтримати, щоб вони існували, то треба їм дати дотацію. А для великих треба іншу підтримку проробити, щоб не було там корупції", – вважає експерт.

За його словами, агрохолдингам необхідна підтримка для роботи на зовнішніх ринках. Українська аграрна конфедерація вже ставила відповідні питання і пропонувала на законодавчому рівні також відокремити «мікро-господарства», тому що в Європейському Союзі є така категорія. Пропонувався розподіл сільськогосподарських підприємств на чотири категорії «малі», «середні», «великі» і «мікро» (з площею земель до двох гектарів).

"Ті, хто має до ста гектарів, це «малий», ті, хто до 10 тис. га – це середній. 10 тис. га і більше – це великі агрохолдинги. Таку ініціативу ніби погодили, але рішення не вдалося прийняти на законодавчому рівні. Тому сьогодні наша позиція така: не треба спішити із цим законом, треба зібрати громадянське суспільство, обговорити, пояснити, яка користь сільському господарству. Не можна віддати це в руки сотні людей, які можуть проштовхнути таке рішення в парламенті. Рішення повинні приймати ті мільйони людей, які мають причетність до сільського господарства", – впевнений президент УАК.

Фермерів ніхто не питав

Автори заявляють, що документ обговорювали із суддями, науковцями, представниками громадянського суспільства і рештою зацікавлених сторін. Леонід Козаченко наголошує, що ніяких обговорень не було, а позицію представників аграрної спільноти навіть не заслухали.

"Обговорень не було. Я на цю тему спілкувався із президентом асоціації фермерів. Він казав, що буде виїзне засідання аграрного комітету в Закарпатській області. Там це питання буде остаточно узгоджене комітетом. Президент асоціації дуже хотів туди поїхати, підняти це питання, щоб його долучили до дискусії, але його туди не запросили. Туди поїхали представники тільки двох асоціацій. Він їх не назвав, але Аграрну конфедерацію теж не запросили", – зазначив спікер.

Закон приймуть, якщо накажуть «зверху»

Президент Української аграрної конфедерації стверджує, що певна частина законотворців виступає проти прийняття документу, але за певних умов його підтримають. Леонід Козаченко вважає, що не всім депутатам вистачає кваліфікації для прийняття таких рішень.

"Я знаю, що опозиційна частина буде проти, але якщо вказівку зверху дадуть, то більшість може проголосувати за це, бо вони часто не вникають в суть, досвіду не мають. У таких же умовах свого часу було ліквідоване Міністерство сільського господарства. Ніхто не розумів, навіщо це було зроблено. Це викликало здивування не тільки в нашої спільноти, але й в міжнародної. Питання, які ставили перед представниками влади, змусили їх повернутись назад і через півроку відновити міністерство. В даному випадку історія може повторитися", – зазначив Козаченко.

Збитки фермерів від прийняття закону

Президент УАК не наважився спрогнозувати збитки фермерів від прийняття закону, однак він підкреслив, що частину грошей аграрії втратять. Аналітик наголосив, що зараз фермери змушені нести збитки через війну і в таких умовах прийняття відповідного рішення недоречно.

"Звичайно фермери втратять, не все правда, але частково втратять. Сам факт того, що їм треба зараз мінятись, вони не розуміють. Особливо у той період, коли вони їздять по замінованих полях. Дуже багато людей тільки на цьому втратили здоров’я і життя. Зараз для аграріїв актуальні більш серйозні питання, пов’язані з воєнним станом. Я проти цього рішення. Якщо хтось обґрунтує і це буде узгоджено з усіма, можливо його треба буде приймати, але не маючи цього обґрунтування, не розуміючи, чому це так сьогодні важливо, не можна. Наша організація проти цього", – підсумував Леонід Козаченко.

Законопроект пройшов обговорення на комітеті

Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку на засіданні 24 жовтня 2024 року розглянув проект закону №6013 та ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти документ в цілому.

Проект ухвалили за основу у січні 2023 року. Він вносить зміни до Цивільного кодексу України, визнає таким, що втратив чинність Господарський кодекс України, вносять зміни до низки спеціальних законів з метою приведення їх у відповідність до Цивільного кодексу України.

У Комітеті відзначили, що законопроект враховує кращі практики корпоративного управління в частині визначення обов'язків посадових осіб юридичних осіб. Документ замінює поняття «право господарського відання» та «право оперативного управління» на приватноправові конструкції оренди й управління чужим майном.

Представники Комітету підкреслили, що проект вводить до цивільного законодавства ринкові механізми контролю за володінням та управлінням об'єктами права державної та комунальної власності з боку новоутворених товариств і установ.

Члени робочої групи, створеної при Комітеті для підготовки законопроекту до другого читання, провели значну кількість засідань, на яких працювали над узгодженням чинних норм із відповідними положеннями європейського законодавства.

На Комітеті підкреслили, що для удосконалення процедури припинення юридичної особи, опрацювали 1225 пропозицій і поправок, які надійшли від представників органів державної влади, інвесторів, громадських організацій і бізнесу.

Закон зупинить школи, лікарні, а людей залишить без тепла і води – позиція АМУ

Асоціація міст України (АМУ) звернулася до парламентаріїв з проханням відхилити проект закону №6013.

"Законопроект, який зупинить роботу лікарень, шкіл, підприємств тепло- та водопостачання комунальної власності, проти якого до профільного Комітету Верховної Ради зверталася Асоціація міст України. Асоціація міст України звернулася до голів парламентських фракцій і груп про відхилення проекту №6013", – зазначили в Асоціації

В АМУ наголосили, що проект №6013 прямо порушує статті 142 та 143 Конституції України, оскільки забороняє територіальним громадам створювати комунальні підприємства, об'єднувати бюджетні кошти й створювати потрібні служби.

"Зважаючи на те, що заклади охорони здоров'я й інші установи в результаті реформи з 2018 року є комунальними підприємствами, прийняття такого закону зупинить або як мінімум ускладнить надання мешканцям громад життєво необхідних послуг. Більше того, вимога щодо реорганізації всіх підприємств комунальної власності є приватизацією об'єктів критичної інфраструктури, що потребує прозорого законодавства та широкого обговорення суспільством", — наголошують в АМУ.

Ініціатори, у свою чергу стверджують, що метою документа також є запровадження перехідного періоду на сім років для поступового припинення «підприємств» і їх перетворення в господарські товариства з дотриманням принципу співмірного та передбачуваного втручання у права засновників таких юридичних осіб без покладання на них надмірного тягаря з виконання положень закону.

Позиція «Слуги Народу»

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук заявив, що законопроект пройшов низку громадських обговорень, відбулися зустрічі із суддями, науковцями, представниками громадянського суспільства. Саме проведення таких зустрічей з аграріями і спростував Леонід Козаченко.

"Законопроект став більш досконалим і таким, що знімає деякі застереження та перестороги, що висловлювалися до першої версії закону. Але в цілому він спрямований на приведення впродовж перехідного періоду нашого приватного законодавства до вимог і стандартів, які існують у країнах Європейського Союзу", – зазначив Стефанчук.

Представник партії «Слуга Народу» наголосив, що цей документ – шлях до дерадянізації українського законодавства.

"Цей закон жодним чином не спрямований на скасування спеціального законодавства у сфері ведення господарської діяльності, воно залишається чинним у всій своїй різноманітності. Скасовується тільки старий, «совковий» Господарський кодекс, який був прийнятий у 2003 році на противагу проєвропейському Цивільному кодексу, і станом на сьогодні перетворився на вихолощений нормативно-правовий акт, що переважною мірою складається з відсилочних норм", – зазначив Стефанчук.

Він уточнив, що деякі положення Господарського кодексу України зберегли свою чинність у цьому законі та будуть діяти впродовж перехідного періоду.

"Сподіваюсь, Україна отримає чергову важливу законодавчу реформу, яка наблизить нас до європейського приватного права та дасть можливість потужного розвитку українського цивільного права та законодавства", – додав Стефанчук.

ІЦ УАК за матеріалами AgroPolit.com