В африканських країн є запит на українські агротехнології - Висоцький

Українська агропродукція нині представлена на ринках африканських країн, але її присутність можна і потрібно збільшувати, вважає виконувач обов'язків Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

В ексклюзивному інтерв'ю Українському Радіо він підтвердив, що зараз Київ активно працює над відкриттям нових посольств у цьому регіоні. А це, відповідно, сприятиме розширенню взаємної торгівлі, і не лише продукцією. За словами Висоцького, країни Африки все частіше проявляють інтерес до наших технологій і рішень. Наприклад, щодо застосування безпілотних систем в агросекторі, аналізу ґрунтів, розвитку меліорації, а також наших розробок у сфері ветеринарії.

Стосовно ж рішення окремих країн континенту розірвати з Україною дипломатичні відносини, Висоцький зауважив: "проблем з реалізацією українського продовольства на зовнішньому ринку немає, і я впевнений, що не буде".

65-70% продукції українського агросектору експортується. Важлива постійна розбудова дружніх, взаємовигідних торгівельних відносин з усіма країнами світу

Виконувач обов'язків Міністра аграрної політики та продовольства України нагадав, що Україна має експортноорієнтований агросектор, і абсолютна більшість продукції - 65-70% - експортується.

Тарас Висоцький зазначив: "Нам важлива постійна побудова дружніх, взаємовигідних торговельних відносин буквально з усіма країнами світу. Аналогічно нам важливо розбудовувати наші відносини і з африканськими країнами. І тут треба розуміти, що більшість африканських країн є нетто-імпортерами. Вони просто змушені імпортувати продовольство для того, щоб жити, щоб забезпечити населення їжею. Тому логічно розвивати ці відносини, якщо в них є запит на імпорт продовольства, а ми - країна-експортер продовольства.

Зрозуміло, що відносини будуються десятиліттями. Україна зараз багато робить активних дій щодо відкриття нових посольств в африканських країнах. Бо перед тим, як компанії активно почнуть співпрацювати, зазвичай дійсно має бути вибудувана система відносин і довіри на рівні держав. Щоб бізнес розумів, що у випадку форс-мажорних обставин, держава може бути арбітром, захисником. Не втручаючись, але справедливо оцінюючи ту чи іншу ситуацію. Тому ми це робимо. І фактично зараз триває активна фаза розбудови, а десь навіть створення дипломатичних відносин з африканськими країнами".

Він додав, що Мінагрополітики вже звернулося до деяких африканських країн з офіційними листами, аби вони надали свої потреби: які позиції продовольства їм би потрібно було імпортувати з України, хто може бути контрагентом з їхнього боку, і які, наприклад, вони бачать умови взаємної торгівлі чи розрахунку. Або, наприклад, вони є експортерами іншого типу продукції, яку Україна імпортує, і можна б одразу двосторонню торгівлю розвивати.

Наразі міністерство чекає від них відповідей.

"Далі, коли вже є дипломатичні відносини, є розуміння в цифрах, в чому потреба того чи іншого ринку чи країни, ми зазвичай формуємо торгівельні місії. Зацікавлені у співпраці підприємці їдуть туди безпосередньо на декілька днів, щоб на місці поспілкуватися і обговорити умови співпраці. А далі вже підписуються контракти і реалізуються.

У нас є досвід, і ми присутні на ринках африканських країн. Але погоджуємося, що цю присутність можна збільшувати. На сьогодні вона незначна. У Північній Африці історично ми завжди були присутні активніше. Якщо ми говоримо про екваторіальну, субекваторіальну Африку, то там, звісно, ми могли би значно розширити свою присутність. Ми зараз більш на старті розбудови цих відносин і розширенні взаємної торгівлі", - розповів в.о. міністра Тарас Висоцький.

Проблем з реалізацією українського продовольства на зовнішньому ринку немає

Малі і Нігер розірвали з Україною дипломатичні відносини у зв'язку із недоведеною причетністю України до знищення туарегами у Малі бойовиків російського терористичного угруповування "вагнер". Військова хунта, яка захопила владу шляхом військового перевороту, і яка підтримує тісні відносини з кремлем, звинуватила Київ у "підтримці терористичних груп".

Тарас Висоцький обережно прокоментував це питання, зазначивши, що дане рішення не вплине на українську економіку:

"Ми маємо змогу реалізувати українське продовольство на світовий ринок. Тобто немає такого, що через одну чи дві країни, які відмовляються співпрацювати, у нас є проблема з реалізацією. Все, що ми можемо експортувати, ми експортуємо і зможемо експортувати. Але в цілому ми все одно зацікавлені в постійному розвитку відносин з усіма, навіть якщо це дуже незначна частка. Зрозуміло, що в цих країнах не було значної частини. Але ми вважаємо, що кожна країна важлива. Тому будемо дивитися, аналізувати кожну з цих проблем. Проблем з реалізацією українського продовольства на зовнішньому ринку немає, і я впевнений, що не буде".

В африканських країн є запит на імпорт наших агротехнологій

За словами виконувача обов'язків Міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, африканські країни мають найбільший імпортний попит на зернові (переважно пшениця), м'ясо птиці, соняшникову олію. Але це узагальнено, адже у кожній країні своя специфіка. Деякі африканські країни, наприклад, потребують сухе молоко чи масло.

Але зацікавленість з боку країн Африки проявляється не тільки у товарах, зазначає пан Висоцький: "Але також є запит, і з нашої точки зору це гарна ініціатива, не тільки на імпорт нашої продукції, а й на імпорт наших технологій. Щоб ми консультували, розвивали їхні новітні рішення щодо аналізу ґрунтів, розвитку меліорації, щодо застосування безпілотних засобів в аграрному секторі. Є великий попит на українські ветеринарні препарати, на наші розробки у сфері лікування тварин і їх захисту.

Також ми сприяємо компаніям, які готові там надавати технології. Ми розуміємо, що кожна країна хоче не просто купувати продукцію, а ставить за ціль внутрішній розвиток. І це нормальний елемент партнерства, не треба бояться якоїсь конкуренції".

Однак, посадовець додає, що для переймання технологій, перш за все, необхідно інвестувати в розбудову інфраструктури, в тому числі в людський потенціал.

"Сказати, що зараз там є готова інфраструктура для того, щоб це просто брати і імплементувати, не можна. У нас також пішло десятиліття на цей смартфармінг, на те, щоб це все випрацювати і розвинути. Але це треба проходити і долучатися до розвитку цієї інфраструктури. Це довгострокові проекти співпраці.

Ми зараз працюємо в цьому напрямку. У нас вже був візит до низки країн на початку червня. Була зустріч з представниками 16 південноафриканських країн. Тому процес запускається. На початку червня це був перший фізичний візит, обмін інформацією. Попередньо на осінь планується вже більш розширений візит, тому що це також треба познайомитись, треба, щоб довіра виникла, щоб було відчуття, що це довгострокові речі. Об'єктивно, якщо ми говоримо про технології, то треба заходити мінімум на десятиліття. Швидше немає сенсу, тому що не вдасться досягнути цього глобального кінцевого ефекту.

Партнери підтверджують готовність і потребу в розвитку технологій, тому що для них це теж питання виживання в багатьох випадках. Вони розуміють, що в них теж є ресурс, який не використовується. Ми ж не візьмемо їхню землю і нікуди не вивеземо. Так само як і нашу землю ніхто не вивезе. Якщо там щось інвестується і будується, то воно там і залишиться. Ми так само зацікавлені в приході інвесторів з новими технологіями. Це дійсно важливо з точки зору перспективи розвитку. Особливо там, де в нас вже вибудовані позитивні довірчі політичні відносини. Наприклад, ті країни, які приєдналися до підписання комюніке першого Саміту миру. Це цільові напрямки, з ким ми далі будемо активно розвиватися", - розповів про майбутню співпрацю в.о. міністра Тарас Висоцький.

Нагадаємо, розширення співпраці з країнами Африки стратегічно важливе - Мінагрополітики.

ІЦ УАК за матеріалами Українського радіо