УЗА збільшила прогноз врожаю в 2023 році на 1 млн т – до 69 млн т зернових та олійних

Українська зернова асоціація оновила оцінку потенційного врожаю 2023 року на 1 млн т – до 69 млн т зернових та олійних. У 2022 році врожай за оцінкою УЗА сягнув 73,8 млн т зернових та олійних.

Нагадаємо, що менший обсяг майбутнього врожаю у порівнянні з минулими сезонами обумовлений окупацією частини території України, замінуванням, веденням бойових дій, і браком коштів та інших ресурсів в аграріїв для повноцінної посівної кампанії та вирощування врожаю. За оцінкою УЗА загалом засіяно близько 19,7 млн га у порівнянні з 25 млн га в середньому в попередні роки. Звісно, багато залежить від подальших погодних умов, які поки були сприятливими для зернових та олійних культур.

Експорт з України за цих умов в новому сезоні 2023/2024 може скласти 44,8 млн т. В минулому сезоні (який закінчився 30 червня 2023) за оцінкою УЗА експорт сягнув 58 млн т. Виручка України від експорту зернових, олійних та олії сягнула за минулий маркетинговий рік сягнула близько $20 млрд.

При цьому, перехідні залишки на початку нового сезону склали майже 10 млн т зернових та олійних, що у 2,5 раза більше, аніж в попередні сезони, окрім 2022/2023 МР, коли залишки були максимальні – близько 25 млн т.

Загалом експорт зернових та олійних у 2023/2024 МР можна очікувати на зазначеному рівні, якщо збережеться робота українських чорноморських портів і розвиватимуться активно альтернативні маршрути, зокрема Дунайський шлях. Світ уже переконався, що експорт зерна через українські порти та забезпечення безпеки мореплавства в Чорному морі є єдиним шляхом швидко й ефективно постачати українське зерно до країн, які вкрай його потребують.

Тому Україна розглядає План Б і планує продовжити експорт зерна з Чорноморських портів без «зернової угоди» й активно розвивати Дунайський шлях. УЗА активно співпрацює з Єврокомісією та Міністерством інфраструктури України для збільшення потужності перевалки зерна на експорт, зокрема Дунайського шляху.

Як зазначив Президент УЗА нещодавно на «Зерновому клубі УЗА», План Б стосується як дунайських портів, так і додаткових фінансових інструментів, які дозволять страхувати судна для тих компаній, чиї судна будуть заходити до портів Великої Одеси та перевозити зерно без зернової угоди. Розвиток Дунайського шляху завдяки створенню рейдових перевалок в румунських територіальних водах для барж з українським зерном з дунайських портів, оптимізація суднозаходів через гирло Бистре та Сулінський канал дозволить збільшити перевалку зерна в дунайських портах з 2 до 4 млн т, що дасть збільшення обсягів перевалки на експорт на 20 млн т на рік.

Оцінка врожаю пшениці у 2023 році не змінилася – 17,9 млн т (у 2022 було 20,2 млн т, а у 2021 – рекордні 33 млн т). Нагадаємо, що такого врожаю більш ніж достатньо для забезпечення внутрішнього попиту та продовольчої безпеки країни, але зменшить експортний потенціал для забезпечення продовольчої безпеки у світі. Експорт пшениці у 2023/2024 МР з огляду на менший врожай може скласти близько 15 млн т з врахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки склали 4,3 млн т.

Оцінка врожаю ячменю у 2023 теж не змінилася – 4,4 млн т (у 2021 – 10,1 млн т, а у 2022 – 5,8 млн т), а експорт у 2023/2024 МР можна очікувати на рівні 2 млн т. Очікування щодо врожаю кукурудзи в новому сезоні дещо зросли з 23,3 млн т до 24,2, млн т (у 2021 році – 37,6 млн т, 2022 – 27,3 млн т), при цьому експорт може скласти близько 20 млн т, з врахуванням перехідних запасів на початку нового сезону на рівні 1,3 млн т.

Врожай соняшнику у 2023 очікується на рівні 12,7 млн т (у 2021 – 16,9 млн т, 2022 – 11,1 млн т), а експорт може скласти 1,1 млн т. Переробка соняшника на олію може сягнути 11,5 млн т.

Врожай ріпаку попередньо у 2023 оцінюємо в 3,8 млн т, при цьому експорт 2023/2024 МР очікується на рівні 3,5 млн т. Врожай сої очікуємо на рівні майже 4,4 млн т, а експорт 2023/2024 МР – на рівні 3 млн т.

Нагадаємо, що будь-яке подальше зменшення врожаю й експорту зерна з України матиме негативний вплив на доступність зернових на світовому ринку та призведе до зростання цін, а відповідно і до збільшення продовольчої інфляції у світі.

ІЦ УАК за матеріалами УЗА