Українська зернова асоціація оновила оцінку потенційного врожаю 2023 року, збільшивши її на 7,8 млн т – до 76,8 млн т зернових та олійних. У 2022 році врожай за оцінкою УЗА сягнув 73,8 млн т зернових та олійних.
Збільшення прогнозу цьогорічного врожаю викликане сприятливими погодними умовами та кращою врожайністю культур, аніж очікувалося, хоча засіяні площі менші у порівнянні з минулим роком на 2,2 млн га.
Експорт з України за цих умов в новому сезоні 2023/2024 потенційно може скласти майже 48 млн т. В минулому сезоні (який закінчився 30 червня 2023) за оцінкою УЗА експорт сягнув 58 млн т. Виручка України від експорту зернових, олійних та олії сягнула за минулий маркетинговий рік сягнула близько $20 млрд.
УЗА особливо підкреслює, що загалом експорт зернових та олійних в новому 2023/2024 МР можна очікувати на зазначеному рівні, якщо Україна зможе експортувати через свої чорноморські порти, а також за умови покращення та здешевлення логістики альтернативних маршрутів, зокрема й Дунайського шляху. Світ уже переконався, що експорт зерна через українські порти та забезпечення безпеки мореплавства в Чорному морі – це єдиний шлях швидко та ефективно постачати українське зерно до країн, які вкрай його потребують.
Втім, у мовах блокування росією судноплавства в Чорному морі та її атаки на портову інфраструктуру, вкрай важливо зробити альтернативні маршрути експорту близькими до вартості логістики морем. З цією метою, УЗА звернулася до Єврокомісії запровадити компенсацію європейським перевізникам за транспортування українського зерна від кордону до європейських портів. Це дозволить залишити українським виробникам маржу, яку вони змушені зараз витрачати на значно дорожчу логістику. Ідею УЗА активно підтримала європейська асоціація COCERAL, яка також звернулася до Єврокомісії з листом-підтримкою пропозиції УЗА.
Також, як нещодавно зазначив Президент УЗА Микола Горбачьов, Румунія підтвердила створення якірних стоянок у своїх територіальних водах для перевантаження українського зерна з барж на більші судна типу Handysize і Panamax, що зробить логістику через Дунай ефективнішою.
Оцінка врожаю пшениці у 2023 році покращилася – з 17,9 до 20,2 млн т (у 2022 було 20,2 млн т, а у 2021 – рекордні 33 млн т). Потенційний експорт пшениці у 2023/2024 МР може скласти близько 15 млн т з врахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки склали 4,3 млн т.
Оцінка врожаю ячменю у 2023 теж зросла – з 4,4 до 5,2 млн т (у 2021 – 10,1 млн т, а у 2022 – 5,8 млн т), а потенційний експорт у 2023/2024 МР можна очікувати на рівні 2,6 млн т. Очікування щодо врожаю кукурудзи в новому сезоні ще дещо покращилися з 24,2 до 26,9 млн т (у 2021 році – 37,6 млн т, 2022 – 27,3 млн т), при цьому експорт може скласти близько 22 млн т.
Врожай соняшнику у 2023 теж очікується вищий – оцінка зросла 12,7 до 13,9 млн т (у 2021 – 16,9 млн т, 2022 – 11,1 млн т), а потенційний експорт може скласти 1,1 млн т. Переробка соняшника на олію може сягнути 12,5 млн т.
Врожай ріпаку попередньо у 2023 оцінюємо в 3,9 млн т, при цьому експорт 2023/2024 МР очікується на рівні 3,7 млн т. Врожай сої очікуємо більший – оцінка зросла з 4,4 до 4,8 млн т, а потенційний експорт 2023/2024 МР може сягнути 3,3 млн т.
Нагадаємо, що подальші перешкоди експорту зерна з України матиме негативний вплив на доступність зернових на світовому ринку та призведе до зростання цін, а відповідно - і до збільшення продовольчої інфляції у світі. Ба більше, в разі неможливості експорту продукції, українські фермери можуть переорієнтувати своє виробництво та відмовитися від вирощування зерна, що ще більше поглибить кризу на світовому продовольчому ринку в середньостроковій перспективі.
ІЦ УАК за матеріалами УЗА