Урядова делегація на чолі з Прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем розпочала візит у Токіо

Уряд вивчає досвід японської модернізації та аналізує все те, що дозволило японській економіці увійти до п’ятірки найбільших у світі. Для того, щоб у світі з’явилося «українське економічне диво».

Під час Конференції з економічного розвитку та відбудови, що проходить у Токіо за участі Прем’єр-міністра Японії Фуміо Кішіди, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль розповів про основні сфери, у які Україна пропонує інвестувати японському бізнесу вже зараз.

• Енергетика. Атомна генерація, видобуток і зберігання газу, проекти у сфері водневої енергетики, гідроенергетика.
• Аграрний сектор. Завдяки японським технологіям та інвестиціям можемо реалізувати амбітні проекти у сфері виробництва добрив і продуктів харчування.
• Інфраструктура. Ми зацікавлені в участі японських інвесторів у проектах будівництва швидкісних доріг і залізниць, мостів, а також у відбудові зруйнованих міст.
• Автомобілебудування. Запросив лідерів японської автоіндустрії відкривати виробництва в Україні.
• Видобуток корисних копалин. У надрах України зберігається до третини доведених європейських запасів літію. Цей ресурс дозволяє створити замкнутий цикл виробництва електромобілів для їх подальшого експорту до ЄС.
• ІТ, цифрові технології, кібербезпека. Україна пропонує для ІТ-компаній одні з найвигідніших умов у світі з точки зору податків і регуляцій.

"Запрошуємо японський бізнес стати частиною українського економічного дива. Всі, хто інвестує в нашу економіку сьогодні, в наступні роки отримає неймовірні вигоди та можливості", - зазначив Денис Шмигаль.

 

56 документів підписали представники України та Японії в межах Конференції з економічного розвитку та відбудови у Токіо.

Серед них міжурядові угоди, меморандуми, домовленості між бізнесами та представниками місцевої влади.

• Підписали міжурядову конвенцію про уникнення подвійного оподаткування, що надзвичайно важливо для японського бізнесу, який планує нові проекти в Україні.
• Більше десятка домовленостей про підтримку відбудови України з потужними японськими організаціями: JICA, JETRO, Експортно-кредитним агентством NEXI та Японським банком міжнародного співробітництва.
• Підписано грантові угоди щодо реалізації програм відновлення, а також низку документів між Міністерством аграрної політики України та японськими компаніями, які передбачають надання Україні різної сільгосптехніки та обладнання.
• Міжурядовий меморандум про співробітництво у сфері освіти та технологій. Японія один із лідерів у цих сферах. Важливо побудувати справжнє партнерство.
• “Нафтогаз” домовився про проект у сфері вітроенергетики.
• Оператор газотранспортної системи України підписав Меморандум щодо підготовки до модернізації газокомпресорних станцій.

Прем’єр-міністр України додав: "А також підписано документи у сфері енергетики, телекомунікацій, інфраструктурного будівництва та екології.

Японія вже показала лідерство щодо фінансової підтримки України. Тепер Японія має стати одним з лідерів українського відновлення та інвестицій в нашу економіку".

 

Японія виділить 1,25 млрд євро для підтримки японських інвесторів в Україні.

Відповідні документи було підписано під час конференції з економічного розвитку та відбудови в Токіо.

Денис Шмигаль подякував за це Міністру економіки, торгівлі та промисловості Японії Кену Сайто під час їхньої особистої зустрічі.

Нова програма експортно-кредитного агентства Японії NEXI буде складатись із двох частин. Це, зокрема, гарантії для японських інвесторів, а також кредитна лінія для експорту японських товарів для реалізації проектів відновлення України.

Також сторони обговорили подальшу лібералізацію торгівлі між нашими державами. Прем’єр-міністр України запропонував міністру Сайто опрацювати питання оновлення угоди про захист інвестицій.

Про продовження бюджетної підтримки говорили з Міністром фінансів Японії Шунічі Сузукі. Український глава Уряду подякував за намір виділити цього року 4,5 млрд доларів фінансової допомоги.

Привітали підписання конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Це спростить роботу для українського та японського бізнесу.

На полях Конференції в Токіо була проведена зустріч і з Міністром закордонних справ Японії Йоко Камікавою.

"Наше спільне завдання — притягнути росію до відповідальності та змусити платити. Обговорили конфіскацію заморожених російських активів.

Наголосив на необхідності включення рф до чорного списку FATF. А також вжити заходи для уникнення визнання псевдовиборів на окупованих росією українських територіях.

Вдячні Японії за підтримку Формули миру Президента Україна та створення спеціального трибуналу щодо притягнення до відповідальності керівництва росії", - написав у Фейсбуці Денис Шмигаль.

 

З лютого 2022 року Японія спрямувала $4,6 млрд Україні через проекти Світового банку та JICA: Сергій Марченко під час Японсько-української конференції.

Робочий візит Міністра фінансів України Сергія Марченка до Японії розпочався з участі у Японсько-українській конференції з економічного зростання та реконструкції (Japan-Ukraine Conference for Promotion of Economic Growth and Reconstruction - JUCPEGR).

Конференція, організована Урядами України та Японії, Японською федерацією бізнесу (Keidanren), Японською організацією зовнішньої торгівлі (JETRO), має на меті активізувати діалог між урядовцями та представниками бізнесу з обох країн для економічного відновлення України.

На відкритті заходу з промовами виступили Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль і Прем’єр-міністр Японії Фуміо Кішіда.

Під час обговорення економічно-фінансової співпраці України та Японії, Сергій Марченко розповів про спільні зусилля країн у рамках міжвідомчої Координаційної Платформи донорів України.

“В умовах повномасштабної російської агресії Японія є одним із лідерів у підтримці України в усіх можливих напрямах. Пряма бюджетна допомога – не виняток. Японія вже надала підтримку на суму понад 4,6 млрд доларів США, у тому числі близько 372 млн доларів США - у формі грантів. Ця допомога є життєво важливою для забезпечення економічної та фінансової стабільності України. Я вдячний за продуктивну співпрацю у межах Платформи донорів України, а також за лідерство у консолідації зусиль міжнародної спільноти, яке Японія продемонструвала під час головування в G7 у 2023 році”, — зазначив Міністр фінансів України.

Кошти від Японії на бюджетну підтримку були залучені через п'ять проектів Світового банку: PEACE in Ukraine, INSPIRE, ARISE, HOPE та Development Policy Loan. А також через Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA).

Сергій Марченко наголосив, що масштаб викликів, які постали перед фінансовою системою України в умовах війни, є безпрецедентним. За останні десятиліття жоден уряд не переживав такого рівня невизначеність і жодна країна не змогла б впоратися з цим самотужки. Тому міжнародна співпраця продовжує бути ключовим елементом у зусиллях України протистояти агресивній війні рф. Бюджетна допомога, зокрема Японії як одного з найбільших донорів, і надалі залишається важливою для забезпечення пріоритетних державних послуг.

У 2024 році Україна розраховує залучити 37,3 млрд доларів США від міжнародних партнерів на соціальну та гуманітарну сфери. У перші місяці року Японія є найбільшим донором фінансової допомоги. Загалом у першому кварталі очікується, що допомога сягне близько 2,2 млрд доларів США. Кошти буде залучено через рамкові проекти Світового банку.

Міністр фінансів також зауважив, що розширення співпраці з Японією, у тому числі державно-приватної, – пріоритет України для ефективного відновлення.

Згідно з останніми оцінками RDNA3 потреби на відбудову становлять майже 486 млрд доларів США, на швидке відновлення – 15 млрд доларів США.

“Масштабне відновлення вимагатиме міцної та тривалої співпраці Уряду України з приватним сектором. Ми готові спільно працювати, щоб забезпечити сприятливі умови для залучення японського бізнесу. Окрім того, для нас є цінними досвід та експертиза Японії у реалізації проектів із відновлення”, — додав Сергій Марченко.

 

Україна запросила Японію інвестувати у проекти з довкілля, потенціал - $28,4 мільярда.

Про це Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець заявив у Токіо на полях японсько-української конференції з економічного розвитку та відбудови, де він спільно з Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем і колегами з Кабінету Міністрів України презентував для японських компаній інвестиційний портфель України.

За словами Руслана Стрільця, Україна має величезний потенціал для залучення інвестицій у довкіллєву сферу. Він назвав 4 пріоритетні сфери та запросив японські компанії інвестувати у них.

Управління відходами. У рамках реформи нам важливо створити в Україні мережу сучасних сміттєпереробних заводів і побудувати нові полігони. А ще запустити у загальнонаціональних масштабах процеси повторного використання відходів руйнації для відбудови. Для України цінні японські практики з переробки та подальшого використання відходів. Вони є одними із кращих у світі.

Лісове господарство. Реформа лісового господарства створила потужний потенціал для інвестицій. У планах – оновлення техніки, створення інфраструктури та розвиток власного виробництва. Японські технології могли б допомогти не тільки відновити пошкоджені війною ліси, але й перейти до природного лісівництва та сучасних методів ведення лісового господарства.

Водна галузь. Модернізація водогосподарської інфраструктури, протипаводковий захист та ефективне використання потенціалу води. Потреби в інвестиціях у водний сектор $1,4 млрд. Для цього ми створюємо компанію НАК “Вода України”, яка забезпечить прозоре й ефективне їх залучення.

Сфера надрокористування. В Україні є поклади 21 з 30 корисних копалин, які є в переліку критичних для світу. Серед них – літій, кобальт скандій, графіт, тантал, ніобій тощо. Не потрібно придумувати складні ланцюжки поставок. Виявлених запасів літію, графіту, нікелю та залізної руди буде достатньо для виробництва літієвих акумуляторів загальною потужністю 1000 ГВт/год. Цього достатньо для виробництва 20 млн електромобілів. Наша мета – ощадливе надрокористування за високими екологічними стандартами та виробництво в Україні.

«Говорячи про інвестиції, йдеться не просто про кошти, а про транзит сучасних екологічно-дружніх технологій для повоєнної відбудови України. Розраховуємо, що Японія стане одним із лідерів українського “зеленого” відновлення», – наголосив Руслан Стрілець.

 

Між Мінекономіки та JICA підписано Меморандум про взаєморозуміння і співробітництво

Міністерство економіки України та Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) відтепер спільно працюватимуть над залученням приватного сектору Японії до відбудови нашої держави. Меморандум про взаєморозуміння і співробітництво між Мінекономіки та JICA підписали 19 лютого 2024 року в Токіо заступник Міністра економіки України Володимир Кузьо та Старший віце-президент Японського агентства міжнародного співробітництва Андо Наокі.

«Співпраця України з JICA має давню історію, і це - історія розвитку. Сьогодні ми відкриваємо нову сторінку у цій співпраці. Разом з JICA Міністерство економіки працюватиме над залученням приватного сектору до відновлення України, над залученням японських інвестицій в економіку нашої держави вже сьогодні, не чекаючи завершення війни. Ми докладатимемо максимум зусиль для стимулювання розвитку промисловості, посилення співпраці та зв’язків у таких галузях, як сільське господарство, енергетика, зелена металургія, кібербезпека, будівництво тощо. Переконана, результати цієї співпраці будуть цікавими та корисними для японських інвесторів та українського бізнесу і матимуть позитивний вплив на економіку України», - зазначила Перша віце-прем’єр-міністр України – Міністр економіки України Юлія Свириденко.

Як розповів заступник Міністра економіки України Володимир Кузьо, у рамках співробітництва передбачено, що японська сторона, зокрема, вестиме інформаційну роботу з метою залучення японського бізнесу до відновлення, допомагатиме в питаннях побудови бізнес-планів, організовуватиме відповідні тренінги та навчання. Українській стороні надаватимуться рекомендації щодо оптимізації умов для залучення інвестицій, різноманітні експертизи, зокрема у сфері відновлення та зростання малих і середніх підприємств, у сфері управління державними інвестиціями тощо. 

«Важливим елементом співпраці буде «тестування» спроможностей сторін на пілотних проектах. Спільно з JICA ми супроводжуватимемо такі проекти та за результатами їх реалізації будемо вносити корективи до політики залучення інвестицій. А також плануватимемо нові заходи з інформування японського бізнесу щодо переваг інвестування в економіку України. Тобто це буде динамічне співробітництво, під час якого ми разом постійно працюватимемо на те, щоб удосконалити наявні підходи та практики», - зазначив Володимир Кузьо.

До співпраці будуть долучатися інші міністерства і відомства України, Торгово-промислова палата України, Офіс з розвитку підприємництва та експорту, Українське експортно-кредитне агентство, органи місцевого самоврядування тощо.

 

Японія надала Україні грант $100 млн для Фази 3 Програми екстреного відновлення

Відповідні угоди підписала в Японії заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України з питань європейської інтеграції Анна Юрченко.

Програма екстреного відновлення (Фаза 3) на суму 15,8 млрд японських єн, що становить понад 100 млн дол США, буде спрямована на проекти швидкого відновлення серед іншого за напрямками:

1. Енергетичне обслуговування;
2. Транспортне сполучення;
3. Обладнання для гуманітарного розмінування.

«Ці проекти сприятимуть підвищенню ефективності та сталості нашої економіки, покращенню умов життя громадян і зміцненню національної безпеки.

Наша співпраця стане втіленням наших спільних цінностей та ідеалів, спрямованих на благо наших народів. Ваша незмінна підтримка України на тлі військової агресії росії є дуже важливою та неоціненною допомогою для нашої країни, яка зазнає тяжких випробувань. Дякуємо вам за ваш внесок у наше спільне майбутнє», — зазначила Анна Юрченко.

Наразі за підтримки Уряду Японії успішно впроваджують Програми екстреного відновлення Фаза 1 і Фаза 2, Проект екстреного відновлення і реконструкції.

У рамках Фази 1 і Фази 2 уже передають важливу спецтехніку й обладнання для потреб енергетичного, транспортного, аграрного, медичного, освітнього секторів, управління відходами від руйнувань, водовідведення, водопостачання та розмінування.

У рамках Проекту екстреного відновлення та реконструкції успішно впроваджують Проекти швидкого впливу, такі як Пілотний проект з управління відходами від руйнувань і Пілотний проект зі встановлення теплових насосів, що дають змогу зосередити зусилля на найнеобхідніших сферах.

 

ІЦ УАК за матеріалами Фейсбук-сторінки Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, Мінфіну, Міндовкілля, Мінекономіки та Мінінфраструктури