Уряд змушує аграріїв прискорити терміни повернення валютної виручки

Уряд і Нацбанк змінили правила експорту аграрної продукції.

Аграрії отримали нову проблему. НБУ скоротив строки розрахунків по валютних контрактах удвічі: до 90 днів. Один із наслідків — падіння закупівельних цін.

Складна реформа

Інформація, що уряд з Нацбанком готують зменшення термінів повернення валютної виручки для всіх українських експортерів вдвічі – зі 180 до 90 днів з’явилася ще на початку листопада. "Мотивацією для ухвалення такого рішення виступало, начебто, бажання вплинути на декількох недобросовісних експортерів аграрної сировини, які обходили вимоги закону за рахунок існуючого терміну", — пояснив глава Комітету з питань економічного розвитку Верховної Ради України Дмитро Наталуха. Бізнес-асоціації занервували, адже "скорочення строків повернення валютної виручки стане точкою втрати та поглиблення кризи в галузі", — металурги написали уряду відкритий лист. В уряді їх почули. "Судно із металом із Румунії йде до Америки 3 місяці до одного тільки порту. Ще 2-3 місяці займає процедура продажу. І потім ще 60 днів чекати післяоплати. Навіть в ЄС ніхто не палає бажанням робити аванс за українські товари, бо ринок вважається ризиковим через війну, — пояснює Наталуха. — Машинобудування — ще гірша історія. Обприскувач або напівпричіп-самоскид для комбайна продається через дилерів. Тобто, його потрібно вивезти в ЄС, де він простоїть на майданчику ще 6-8 місяців, очікуючи на покупця. Про експорт в Азію чи Америку мова навіть не йде. Тому, така ідея просто б поховала зовнішню торгівлю України".

Цапа-відбувайла все ж таки знайшли. Ним стала аграрна галузь. Національний банк з 11 листопада 2023 року удвічі скоротив граничні строки розрахунків за операціями з експорту аграрних товарів, що класифікуються за 12 кодами, — зі 180 до 90 календарних днів. Мова про пшеницю, кукурудзу, соняшник та інші популярні експортні культури. Під нове обмеження підпадають операції, здійснені з 11 листопада 2023 року.

Експортувати агропродукцію можуть лише експортери, включені в Державний аграрний реєстр, або компанії, що отримали ліцензію на такий експорт. Паралельно з рішенням НБУ, Кабмін розширив критерії включення до переліку верифікованих експортерів сільськогосподарської продукції та прийняв постанову № 1174 "Про внесення змін до Порядку реалізації експериментального проєкту з верифікації суб’єктів агропромислового комплексу в умовах воєнного стану".

Рішення Нацбанку України є компромісним — вважають урядовці. Скорочення терміну повернення валюти не лише для експортерів агросировини, а для всіх експортерів без виключення спричинило б критичні негативні наслідки для економіки в цілому, і створювало ризик вбити рештки несировинного експорту України. " Це дуже хороший тренд, оскільки ми довели, що переробні та технологічні галузі, через свої особливості, повинні мати відмінні умови від сировинних галузей" — вважає Дмитро Наталуха.

Встигнути все за 90 днів

Які наслідки все це буде мати?

Президент Української зернової асоціації Михайло Горбачьов зазначив, що верифікація експортерів (одним з критеріїв є і питання своєчасного повернення валютної виручки) не повинна створити значних проблем, а якщо виникнуть труднощі, то Мінекономіки та Мінагрополітики обіцяють надавати підтримку для їх вирішення.

Економіст Олексій Кущ також каже, що для агроекспорту особливих проблем через терміни повернення валюти в країну не виникне. "Насправді для сировинного товару, яким є зерно, 180 і навіть 90 днів для повернення валютної виручки — це багато. Зерно — це біржовий товар, розрахунки за яким обмежені хіба що термінами доставки, а вони, навіть зважаючи на "зламану" логістику, рідко перевищують 20-30 днів. Як правило, компанія-покупець відкриває у своєму банку акредитив, і той проводить платіж. Коли товар знаходиться у конкретний обумовленій наперед точці (наприклад, якомусь із портів). Не виключаю, що деякі українські експортери — "дочки" іноземних компаній, дійсно отримували валюту пізніше, через те, що експортний договір підписують не напряму з покупцем, а з одним зі своїх підрозділів за кордоном. А вже той має прямий контракт з покупцем, і, відповідно, сааме на його рахунки надходить оплата за товар. І, поки не спливуть терміни повернення валютної виручки в Україну (180 чи, як тепер, 90 днів), цими грошима можна було користуватися. Тобто, скорочення термінів може змусити великих експортерів переглянути контрактні схеми. Але в цілому для української економіки швидке повернення валюти повинне піти на користь. Великі терміни (ті ж 180 днів) конче необхідно зберегти лише для складної продукції з високою доданою вартістю, наприклад, обладнання", — підсумував Кущ.

Водночас, як сказав "Бізнес-Телеграфу" голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський, експортерам все ж варто готуватися до скрутних часів.

"В умовах, коли через агресію багато експортерів змушені були змінювати ланцюги постачання (а це — додаткові витрати, як фінансові, так і у часі), а альтернативні маршрути, географія збуту товарів та маркетингові особливості ринків часто є проблемою. Через це експортери не завжди вкладалися навіть у старі терміни повернення валютної виручки — 180 днів. При зменшенні граничних строків розрахунків до 90 днів український експорт може ще більше втратити можливість конкурувати на зовнішніх ринках, що лише зменшить надходження валюти в країну, спричинивши негативні наслідки як для державного бюджету, так і для курсу національної валюти", — вважає Забловський.

Тобто, на його думку, деякі компанії можуть взагалі обмежити поставки на ті ринки та тим покупцям, від яких довго чекати розрахунків.

Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль говорить, що однозначного рецепта тут немає, а у кожного експортера — свої умови розрахунків з контрагентами.

"Терміни оплати прописані у контрактах. Це тільки на перший погляд здається, що 90 днів для повернення валютного виторгу в країну цілком достатньо. Не факт, що всі вкладуться у ці терміни", — каже Коваль. Тож складнощі, принаймні для частини експортерів, усе ж можливі. І не виключено, що вони спробують скористатися ситуацією, щоб ще більше збити закупівельні ціни на зерно.

Ціни вже падають

Власне, такі намагання "вибити знижки" вже є.

Іван Томич, голова Союзу українського селянства, власник сільськогосподарського підприємства, у розмові з "Бізнес-Телеграфом" зазначив, що зменшення термінів повернення валютної виручки для експортерів і в цілому посилення вимог до них можуть ще більше обвалити закупівельні ціни на зерно.

"Як показує практика, страждає завжди виробник. За кілька днів дії нових вимог на деяких елеваторах закупівельні ціни на пшеницю вже впали на 10 доларів на тонні та не перевищують 4,5 тисячі гривень за тонну продовольчого зерна. Тоді як, щоб пшениця була для селян прибутковою, її ціна повинна складати не менше 6 тисяч гривень. Але, скоріш за все, росту цін не буде, а, навпаки, можливе подальше здешевлення врожаю. У плюс ринку від таких активних дій влади з наведення порядку, можна зарахувати підвищення у перспективі його прозорості, скорочення сегмента "чорного зерна". Але коли ця прозорість почне працювати на аграріїв і чи почне взагалі, — питання поки що відкрите", — каже Томич.

ІЦ УАК за матеріалами Бізнес-Телеграф