Український експорт зерна близький до довоєнних рівнів, - аналітик

Експорт зерна з України може повернутися до довоєнного рівня у найближчі кілька років завдяки успішній роботі морського зернового коридору, однак все залежить від військової ситуації, заявив аналітик Української аграрної конфедерації Артем Гавриш в інтерв’ю S&P Global Commodity Insights.

У середньому Україна експортує 4-5 млн тонн різної сільськогосподарської продукції на місяць через порти. До війни середньомісячний експорт становив близько 6 млн тонн. Щоб вийти на довоєнний рівень, Україні потрібно збільшити експортну потужність портів ще приблизно на 1 млн тонн, зазначає Гавриш.

Україна запустила власний коридор після того, як росія в односторонньому порядку висловила бажання вийти з Чорноморської зернової ініціативи в середині 2023 року. Так, 15 серпня 2023 року Український морський коридор запрацював і досі функціонує, допомагаючи аграріям експортувати своє зерно.

«Наразі показники експорту вже дуже близькі до довоєнних. За результатами квітня-червня 2024 року українські фермери змогли продати всі свої перехідні залишки ще з 2022 і 2023 років», — сказав аналітик УАК. — У цілому за 2023/24 маркетинговий рік українські аграрії експортували близько 70 млн тонн аграрної продукції, із них за рік роботи цього тимчасового коридору — близько 44 млн тонн, використовуючи можливості експортувати через морські порти, не враховуючи навіть Дунай і залізничний транспорт».

У квітні 2024 року Україна змогла експортувати рекордний обсяг сільськогосподарської продукції – 7,2 млн тонн, з яких 6,4 млн тонн експортовано через морські порти. Рекорд же під час дії Чорноморської зернової угоди Україна в березні 2023 року становив 5,8 млн тонн сільськогосподарської продукції. «За останній час частка експорту аграрної продукції через порти становить 87%…», — розповів Артем Гавриш.

Відновлення роботи портів Миколаєва

Більшість сільськогосподарської продукції експортується через порти Одеської області. За словами Гавриша, через те, що наразі Чорноморський шлях працює досить добре з точки зору військової безпеки, країна розраховує на відновлення роботи портів Миколаївської області.

«Відкриття Миколаївського порту є більш перспективним за умови забезпечення військової безпеки. Це точно збільшить обсяги експорту до довоєнних показників».

З початку повномасштабного вторгнення миколаївські порти залишаються заблокованими.

Щодо плану будівництва нового експортного шляху по Дунаю, оголошеного Мінінфраструктури в лютому, аналітик сказав: «Я думаю, що цей проект наразі заморожений із-за неактуальності та дороговизни. Цей маршрут не такий ефективний і конкурентоспроможний при нормальній роботі морських портів.... Це запасний варіант».

Дунайський проект розглядався через невпевненість у стабільності Чорноморського коридору і, найголовніше, через блокування польськими фермерами автомобільних і залізничних пунктів пропуску. Наразі цих проблем немає, сказав він.

Торгівля з іншими країнами

Відновлення роботи морського коридору дозволило Україні експортувати зерно на свої довоєнні традиційні ринки – Азію й Африку. Китай, який є одним із традиційних ринків, купує в Україні переважно кукурудзу, шроти, ячмінь і соняшникову олію, сказав Гавриш.

«За ці 7 місяців ми бачимо зростання імпорту Китаєм соняшникового шроту. По іншим позиціям торгівля поки не на найвищому рівні. Наразі Китай займає частку 7,4% у загальному експорті агропродукції з України».

Торгівля з Китаєм може зрости в довгостроковій перспективі, вважає аналітик. Раніше міністр закордонних справ Китаю заявив, що Китай продовжить нарощувати імпорт зерна з України та спільно працюватиме над підтримкою безперебійних логістичних каналів і міжнародної продовольчої безпеки.

ЄС також є важливим експортним ринком для українського зерна. Однак оновлена ​​торгівельна угода ЄС з Україною на 2024/25 МР містить певні обмеження щодо безмитної торгівлі кукурудзою та іншою сільськогосподарською продукцією.

За словами Гавриша, аварійне гальмо для чутливих продуктів, включаючи кукурудзу, згадане в оновленій угоді, розраховується як середня кількість експорту з липня 2021 року по грудень. 2023.

За словами Гавриша, екстрене гальмування для чутливих продуктів, зокрема кукурудзи, про які йдеться в оновленій угоді, розраховується як середня кількість експорту з липня 2021 року по грудень 2023 року.

Це встановило ліміт для української кукурудзи на рівні 11,2 млн тонн. Станом на 16 серпня 2024 року, за даними Європейської комісії, країн-члени ЄС імпортували української кукурудзи на 7,7 млн тонн.

«Враховуючи, що врожай кукурудзи у 2024/25 МР прогнозується нижчим, ніж у 2023/24 МР, то можна припустити, що з певною ймовірністю Україна може навіть і не подолати ліміт експорту у цьому році по кукурудзі», — зазначив аналітик УАК.

Прогноз урожаю кукурудзи в Україні у 2024-25 МР очікується на рівні 24 млн тонн. «Найголовнішими нашими експортними ринками для кукурудзи є: Китай, Іспанія, Єгипет, Нідерланди, Туреччина, Італія, Ізраїль. Також зазвичай ми продаємо до Португалії, Великої Британії, Німеччини, Кореї тощо», — каже Гавриш.

Що стосується української пшениці, то оцінка УАК на 2024/2025 МР складає 14-15 млн т.

Основними експортними ринками для української пшениці є: Єгипет, Індонезія, Туреччина, Пакистан, Бангладеш, Ємен та Алжир.

Крім того, внаслідок війни, з 2021 року значну кількість української пшениці стала купувати Іспанія, зазначає Артем Гавриш.

ЄС також є важливим експортним ринком для українського зерна. Однак оновлена ​​торговельна угода ЄС з Україною на 2024-25 роки містить певні обмеження щодо безмитної торгівлі кукурудзою та іншою сільськогосподарською продукцією.

ІЦ УАК за матеріалами S&P Global Commodity Insights