Українським аграріям потрібне розуміння подальших відносин з Польщею для планування своєї зовнішньоекономічної діяльності - Павло Коваль

Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної конфедерації, в інформаційному марафоні на Еспресо розповів про посівну та про те, як блокада поляків впливає на українських аграріїв.

Перш за все Павло Коваль зазначив, що до вчорашнього дня не було ніяких конкретних заяв від міністерств та уряду.

Через те, що в українських аграріїв немає розуміння повної картини, це породжує певну невизначеність на діяльність всього АПК.

"Бо не було ніяких заяв, не було прес-конференцій міністрів чи прем'єр-міністрів, є тільки окремі заяви окремих політиків і з українського, і з польського боку", - додає Коваль.

Експерт додає, що була напередодні, наприклад, заява віце-прем'єр-міністра з євроінтеграції України Стефанішиної, яка заявила, що для нас не дуже й критичним є вже транзит через польську територію.

Хоча до цього звучали заяви голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Данила Гетьманцева про втрати за місяць від блокади кордону між Україною і Польщею у розмірі майже 8 мільярдів доларів.

"Ми, як аграрії, розуміємо одне - у нас почалася весняна кампанія. Ми вже в полі.

Практично всі області України включаються з різними масштабами, з різними темпами у посівну кампанію.

Вже близько півмільйона гектарів посіяно ярих зернових і технічних культур.

І при цьому, на сьогоднішній день, польські фермери чомусь не поспішають у поле. Тут виникає питання: може то не фермери? Може то там псевдофермери, псевдоперевізники, які вимагають те, що вже заборонено?

Вони кажуть: А ми заборонимо імпорт українського зерна на територію Польщі. Так уже півроку заборонено, друзі. Ви не заплутались у тезах? Там може вам методички десь прийшли зі сходу?" - зазначає ген. директор УАК.

Експерт додає, що 26 березня відбулась зустріч двох міністрів аграрної політики України і сільського господарства і розвитку сільських територій Польщі, на якій були присутні делегації. Це не була зустріч "один-на-один".

"Міністри спілкувалися, там були присутні і представники польських та українських асоціацій. Я не знаю, наскільки це було конструктивно, але делегації були розширені.

Перемовини очевидно йдуть складно, оскільки відбувалися, хто говорить, що п'ять, хто говорить - шість годин. І якби інтенсивність і конструктив цих перемовин була різна.

Давайте дочекаємось офіційних заяв, але чогось я так відчуваю, що до чогось конкретного, до технічного рівня реалізації якихось домовленостей скоріше за все поки що не дійшли", - вважає Павло Коваль, генеральний директор УАК.

Проблем в українських аграріїв, побитих війною, вистачає. І ще нових додають польські протестувальники, вважає Коваль.

Він коментує це так: "Хочу підкреслити українські фермери сьогодні вийшли в поле. Це для нас п'ята посівна в умовах війни. Це третя весняна кампанія -22-й, 23-й, 24-й рік - і яка відбувається з кожним роком і з кожним наступним технологічним циклом все важче, і важче і важче.

І на це - економічну доцільність, економічну ефективність - впливає, в тому числі, і цей польський кейс, який уже рік триває. І поки що політики ні варшавські з київськими, ні брюссельські - не можуть знайти такого консенсусного рішення.

З'явилися деякі пропозиції більш-менш конструктивні, але вони ще потребують очевидно додаткових консультацій і будуть прийматися якісь варіанти рішень, давайте дочекаємось офіційних заяв політиків трьох сторін - Брюсселю Києва і Варшави".

Також експерт зазначив, що на звільнених територіях вдається збільшувати посівні площі за рахунок розмінування.

"Наприклад, Донецька область десь до 350 тис. га на контрольованій урядом України території буде висівати, і вже приступила до посівної.

Якщо вас цікавить саме Херсонська область, де посівні площі цьогоріч збільшаться утричі, то дійсно ми будемо в цьому році з херсонськими кавунами. Все буде важко, але ми не складаємо рук.

Близько 40% замінованої території на звільненій частині Херсонської області розміновується і йде посівна кампанія на десь 150-155 тис. гектарів звільненого правобережжя. На жаль є і підриви тракторів ,і техніки на замінованих площах, але посівна кампанія рухається", - проінформував глядачів Павло Коваль.

Однак, у цілому ж, по країні, розмір посівних площ не збільшиться. На це впливає ряд проблем, з якими знову стикаються фермери та аграрні підприємства.

"У нас великі проблеми із кількістю персоналу наявним, тому що багато аграріїв мобілізовані, є і поранені, і загиблі, і покалічені інваліди, які вже не можуть приступити до роботи. І це в ряді областей уже відчувається - на полі недостатньо людей.

У нас великі проблеми з фінансуванням посівної кампанії, і потрібно думати про доступність до фінансових кредитних ресурсів.

У нас знову з'явилася тенденція обговорення, так званих, цінових ножиць, коли матеріальні ресурси дорожчають, а ціни на аграрну продукцію на внутрішньому ринку дешевшають.

При цьому, дуже така складна ситуація: кінцеві споживачі, в тому числі аграрної продукції, не відчувають цього здешевлення, а саме аграрій його відчуває.

Тому рік буде такий насичений і складний.

Ми відчуємо зміну у структурі посівних площ десь на користь олійних, бобових культур. І це також несе певні такі настороження, щоб ми не завалили внутрішній ринок, скажімо, тією ж соєю, і ціна на нього впаде.

І цілий ряд культур, які донедавна ще до 22-го року були більш-менш рентабельними - озима пшениця, соняшник - вони втратили свою економічну доцільність, і аграрії будуть у зв'язку з цим реагувати також і на технології, і на структуру посівних площ", - підсумував генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль.

ІЦ УАК за матеріалами Еспресо