Українці продовжують відкривати ринки ЄС

Переважна роль України в світовій торгівлі як постачальника сировини не сильно змінилася і після початку дії зони вільної торгівлі з ЄС – саме квоти на неперероблену продукцію вітчизняні експортери вичерпували першими. Та, здається, незадовго до кінця року деякими з них таки було перервано цю тенденцію.

Так, впродовж останніх двох місяців  розпочався експорт  по пяти товарним групам, по яким раніше не було торгівельних звязків між Україною та ЄС. Несподіванкою в грудні стала перша торгівельна операція з експорту української цукрової кукурудзи до ЄС – за даними Єврокомісії 5 грудня 2016 року цю квоту було "розпечатано" поставкою в розмірі 11,8 тонн (0,79% з 1 500 тонн).

В той же час ще дві квоти були відкриті українськими експортерами 12 грудня – мова йде про квоти на експорт висівок (17 000 тонн*) та товарів з групи «інших цукрових продуктів» (10 000 тонн). Якщо вірити статистиці, то в межах квот було здійснено поставки цих видів продукції в розмірі близько 7 060 тонн (41,53%) та 5 551 тонн (55,51%) відповідно.

Окрім того, дві квоти українці почали використовувати ще восени – зокрема було відкрито основну квоту на експорт грибів (341 кг з 500 тонн; 0,07%) та етанолу (1 866 тонн з 27 000 тонн; 6,91%), поставки в межах яких вперше було здійснено ще 24 жовтня та 26 листопада відповідно.

Здається, завершення року позитивно вплинуло на українських виробників, вкотре підштовхнувши їх повернути голови у бік доволі нетрадиційних для вітчизняного експорту груп товарів. Однозначно позитивним можна назвати не тільки пожвавлення вітчизняного експорту до ЄС, а й появи в його структурі товарів з доданою вартістю, зокрема цукрової кукурудзи, висівок та цукрових продуктів.

*примітка УАК: в ході проведеного дослідження виявлено невідповідність між україномовною та англомовною версіями Доповнення до Додатка І-А. Так, початковий обсяг квоти на "Висівки" в англомовному варіанті зазначений в розмірі 17 000 тонн/рік, тоді як в українському варіанті на 1 000 тонн менше. Це ще раз доводить, що у разі виникнення розбіжностей за основу необхідно брати текст англійською мовою

Аналітичний департамент УАК