Україна сподівається експортувати своє зерно до ЄС до наступного врожаю

Україна сподівається продати накопичене зерно через кордон з Європейським Союзом (ЄС) після падіння сільськогосподарського експорту на третину у квітні та до початку нового врожаю, поки маршрут з чорноморських портів залишається заблокованим росією.

Обсяг експорту зерна з України скоротився з 6,7 млн ​​тонн у березні до 5,3 млн тонн у квітні, повідомляє Держмитслужба.

Частина зерна накопичується в чергах уздовж кордону, які збільшилися після того, як кілька сусідніх країн вирішили заблокувати імпорт українського зерна (Польща, Словаччина, Угорщина та Болгарія) та його транзит (Польща) до інших країн Європейського Союзу.

Реакція на рішення ЄК

Очікується, що експорт частково відновиться після того, як Єврокомісія заборонила експорт української пшениці та кукурудзи, а також ріпаку та соняшнику до Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії та Болгарії, але підтвердила, що вони можуть вільно переміщуватися в інші країни-члени.

Раніше експерти попереджали, що Україна ризикує не встигнути експортувати 12 мільйонів тонн минулого врожаю, щоб спустошити зерносховища та підготувати їх до наступного врожаю.

Віце-президент Київської школи економіки Олег Нів'євський заявив у соціальній мережі Telegram у середу, що своїм рішення ЄК визнає, що українське зерно не є причиною падіння цін.

Однак це рішення стало серйозною невдачею, оскільки не усунуло невизначеності щодо майбутнього експорту українського зерна до ЄС, що викликає занепокоєння в українських аграріїв.

Експерт вважає, що в червні ймовірно буде продовжено заборону на експорт зерна до п'яти країн ЄС.

Заборона є "ударом по Україні", оскільки її сільське господарство є одним із головних джерел фінансування країни, яка перебуває у стані війни. Тоді як аграрний і харчовий сектор сусідніх 5 країн становить лише від 2% до 5% від їхнього ВВП. Це рішення підтримає росію в її саботажі угоди про експорт зерна.

Україна звинувачує росію у саботажі зернової угоди

Згідно з даними ООН, минулого тижня обсяг експорту зерна з трьох українських чорноморських портів був найнижчим у 2023 році. З портів вийшли тільки 11 суден із 450 тис. тонн зерна, а це на 4 судна та на 31% менше, ніж попереднього тижня.

Робота "зернового коридору" продовжує залишатися неефективною через російську блокаду суднових інспекцій. В деякі дні в Стамбульському координаційному центрі не проводилися інспекції, в інші дні російська сторона не давала дозвіл на жодне судно зі списку, погодженого з ООН і Туреччиною.

За словами речника Одеської обладміністрації Сергія Братчука, який у вівторок розповів пресі про російський «саботаж» зернової угоди, одне із суден, яке заблоковано в одному з портів, працює на Всесвітню продовольчу програму ООН і призначене для доставки українського зерна до країн з низьким рівнем доходу.

Ще до нинішнього погіршення ситуації коридор працював менш ніж на половину своєї потужності, в середньому перевірялося менше трьох суден на день, тоді як логістика дозволяє випускати близько семи кораблів щодня, розповів EFE генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль.

Павло Коваль підкреслив, що українські чорноморські порти залишаються основними експортними шляхами, на які припадає більше половини зерна (проти 90% до вторгнення). Незважаючи на зусилля збільшити вантажопотік через західні кордони з початку повномасштабного вторгнення рф, матеріально-технічний логістичний потенціал сусідніх країн ЄС залишається все ще недостатнім, щоб можна було альтернативними видами транспорту замінити українські морські порти..

Як повідомляє турецьке інформаційне агентство Anadolu, сьогодні, 05.05.2023 мають відбутися багатосторонні переговори про продовження та дію угоди про експорт зерна.

У той час як Україна наполягає на тому, що угоду було продовжено на 120 днів у березні, росія заявляє, що погодилася лише на 60-денне продовження, яке закінчується 18 травня.

Раніше москва заявляла, що продовження угоди залежить від зняття деяких міжнародних санкцій щодо компаній, пов'язаних з експортом її сільськогосподарської продукції.

ІЦ УАК за матеріалами EFE